14.09.2021
Справа №489/3291/21
Провадження №2/489/1874/21
14 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20000 грн., щомісячно, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дітьми повноліття. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею. Відповідач працює моряком на посаді старшого помічника капітана та має значний дохід, в середньому 6000 доларів США на місяць. Інших дітей у відповідача немає, як і не має інших обставин, які б перешкоджали йому належно утримувати своїх дітей. Добровільно виділяти кошти на утримання дітей, відповідач відмовляється, не турбується про їх рівень життя необхідний для нормального фізичного та духовного розвитку дітей, витрачає кошти на свої потреби, інтересами синів практично не цікавиться, у вихованні дітей участі не приймає.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, зазначає, що відповідач частково визнає позовні вимоги. Не заперечує щодо стягнення з нього на користь позивачки аліменти на утримання дітей у розмірі 5000,00 грн. (по 2500,00 грн., на кожну дитину), щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Зазначає, що позивачкою не надано доказів того, що діти проживають разом з нею. Наразі, відповідач разом з дітьми зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка ніде не зареєстрована. Фактично, позивачка протиправно змінила місце проживання дітей. Сума, заявлена позивачкою, у розмірі 20000,00 грн. щомісяця значно перевищує доходи відповідача та є завищеною. Позивач жодним чином не доводить факт, що відповідач в середньому заробляє 6000 доларів США щомісячно. Після розірвання шлюбу, між сторонами була домовленість щодо утримання дітей, згідно якої відповідач щомісячно сплачував аліменти на утримання дітей у розмірі 5000,00 грн. Також, відповідач додатково оплачував, необхідні для дітей, витрати за необхідністю.
Ухвалою суду від 15.06.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2010 року. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.11.2020.
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Позивачка зазначає, що відповідач проживає окремо, добровільно виділяти кошти на утримання дітей відмовляється, не турбується про їх рівень життя необхідний для нормального фізичного та духовного розвитку дітей, витрачає кошти на свої потреби, інтересами синів практично не цікавиться, у вихованні дітей участі не приймає.
Представниця відповідача у відзиві на позов зазначає, що після розірвання шлюбу, між сторонами була домовленість щодо утримання дітей, згідно якої відповідач щомісячно сплачував аліменти на утримання дітей у розмірі 5000,00 грн. Також, відповідач додатково оплачував, необхідні для дітей, витрати за необхідністю.
На підтвердження зазначеного суду надано квитанції про сплату аліментів на утримання дітей починаючи з січня 2021 року по травень 2021 року у загальному розмірі 38000,00 грн., а також додаткові кошти, у загальному розмірі 11589,20 грн..
Твердження позивачки про те, що відповідач працює моряком на посаді старшого помічника капітана та має значний дохід, в середньому 6000 доларів США на місяць, судом не беруться до уваги, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до Сімейного кодексу України, де частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2021 рік в Україні встановлюються Законом "Пpo Державний бюджет на 2021 рік", для дітей до 6 років: з 01 січня 2021 року пo 30 червня 2021 року - 1921 грн., з 01 липня 2021 року пo 30 листопада 2021 року - 2013 грн., з 01 грудня 2021 року - 2100 грн. та для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2021 року пo 30 червня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
При визначенні розміру аліментів суд, враховуює матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Відповідач у відзиві на позов, не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей у розмірі 5000,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, визначення способу стягнення аліментів належить виключно позивачу. При цьому, ОСОБА_1 не довела достатніми доказами можливості сплачувати відповідачем аліменти у заявленій у позові сумі.
Беручи до уваги матеріальне положення дитини, обставини, що мають істотне значення матеріальний стан платника аліментів, виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання малолітніх дітей на користь позивачки у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн. по 3000,00 грн. на кожну дитину, з подальшою індексацією, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп., суд приходить до наступного.
З попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат від 19.05.2021 адвоката Щербакової А.О., вбачається, що позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи: ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн.; ознайомлення з судовою практикою в аналогічних справах - 700,00 грн.; адвокатські запити - 1500,00 грн.; складання позовної заяви - 2500,00 грн.; складання попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат - 300,00 грн.; орієнтовна кількість судових засідань за позовом про стягнення аліментів на дітей вартістю 1500,00 грн./засідання - 3 засідання 4500,00 грн. Загальна сума витрат складає 10000,00 грн.
Представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідач не визнає вимоги в частині стягнення з нього на користь позивачки витрати на правову допомогу. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивачкою дійсно понесені відповідні витрати у саме такому розмірі. Позивачем не додано до позовної заяви Договору про надання правничої допомоги та квитанції про сплату вказаних витрат. Крім того, розгляд дійсної справи призначено у спрощеному позовному провадження без проведення судових засідань.
Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, витрати на проведення експертизи, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження судових витрат суду надано: попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 19.05.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 801 від 31.07.2012; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ № 1039811 від 19.05.2021.
В порушення вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача не надано: Договору про надання правової допомоги ОСОБА_5 та доказів щодо сплати ОСОБА_1 адвокату Щербаковій А.О. за надання юридичних послуг (а саме: квитанції до прибуткового касового ордеру, акта прийняття - передачі, тощо), а тому суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн. 00 коп., по 3000,00 грн. на кожну дитину, з подальшою індексацією, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 травня 2021 року, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривні 00 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «14» вересня 2021 року.