"08" вересня 2021 р. Справа № 2-650/11
Провадження №6/489/275/21
08 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву представниці заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на майно, таким, що не підлягає виконанню
Представниця заявника звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 2-650/11, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 29 вересня 2011 року, таким, що не підлягає виконанню та стягнення з публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержану стягувачем за виконавчим документом квартири АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що заочним рішенням від 01.07.2011 Ленінського районного суду м. Миколаєва позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на майно, задоволено. 29 вересня 2011 року на виконання вказаного рішення суду, видано виконавчий лист. Після ухвалення заочного рішення, суд мав надіслати його копію відповідачеві, який мав би право оскаржити таке заочне рішення протягом 10 днів з моменту його отримання. В разі, якщо ані позивач, ані відповідач не скористалися своїм правом на оскарження, таке рішення набрало б законної сили. Відповідач отримав заочне рішення через свого представника лише 26.05.2014. таким чином, заочне рішення від 01.07.2011 набрало законної сили лише 06.06.2014. Отже, до 06.06.2014 були відсутні підстави для видання виконавчого листа по цій справі, а тому судом помилково видано виконавчий лист до набрання рішення суду законної сили. Як стало відомо заявнику, в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-650/11, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Олефір М.Ю. видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.07.2011, звернуто стягнення на заставлене майно за іпотечним договором від 04.02.2008 року, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м. та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Поліщук Л.В. 29.08.2005 року за реєстровим № 2298, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів. 30.08.2005 року за №801690 та зареєстрованого в КП «Миколаївське МБТІ» 31.08.2015 року за № 16573 в книзі №92, реєстраційний номер 11554887; - однокімнатну квартир) АДРЕСА_3 , загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,3 кв.м. та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яновською С.О. 09.08.205 року за реєстровим № Д-110 та зареєстрованого в КП «Миколаївське МБТІ» 09.08.2005 року за № 9511 в книзі 109, реєстраційний № 11472835, шляхом проведення прилюдних торгів встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні 585017,00 грн., за рахунок чого стягнути на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість по кредитному договору № 03/1/012/08Z по кредиту, процентам, пені та штрафу у загальній сумі 511183 (п'ятсот одинадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 80 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором № NK/585/LK від 27.06.2008 року, яка складає: 3370,66 дол. США - заборгованість за встановленим лімітом кредитування; 28,65 дол. США - проценти; 439,87 дол. США - пеня, а всього 3839,8 дол. США, що згідно за офіційним курсом НБУ становить 30675 (тридцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 04 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» 1700 грн. судового збору та 120 грн. інформаційно-технічних витрат, а всього 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.
29 вересня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчі листи по вищевказаній справі, які представник позивача отримав 10.10.2011.
Представниця заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у заяві зазначає, що відповідач отримав заочне рішення через свого представника лише 26.05.2014. таким чином, заочне рішення від 01.07.2011 набрало законної сили лише 06.06.2014.
Як вбачається з заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 06.05.2014, копію рішення суду по справі № 2-650/11 отримала 26.05.2014 (а.с. 131).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.04.2014, замінено стягувача - публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк”, код ЄДРПОУ 21666051, на його правонаступника публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, код ЄДРПОУ 34047020, у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-650/2011р., виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 29 вересня 2011 р., що перебуває в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , що є власністю ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2021, Замінити сторону у виконавчому провадженні № 59906854 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-650/2011, ., з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746.
За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 25.03.2021, на виконанні у Інгульському відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 59906854 за боржником - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги, яким виконавчий документ повинен відповідати.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Судом встановлено, що з моменту отримання відповідачем рішення суду, останній не скористався право на його оскарження у апеляційному чи касаційному порядку.
23 травня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Миколаївської області Олефір М.Ю. ПАТ «Дельта Банк» видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яку виявив бажання залишити стягувач ПАТ «Дельта Банк» собі оскільки торги не відбулися.
У зв'язку із чим позивач здійснив державну реєстрацію свого права власності на квартиру.
Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набув право власності на квартиру, яка була передана позичальником в іпотеку банку.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 24.03.2021, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу квартири від 10.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В, зареєстрованого в реєстрі за № 1745.
Щодо другого предмета іпотеки - однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , , загальною площею 29,5 кв. м., житловою площею 14,3 кв. м. та належить ОСОБА_1 , слід зазначити, що в Інгульському відділі ДВС у м. Миколаєві Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження № 59906854, триває.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як роз'яснено в п. 5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» №8 від 25.09.2015 року зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахування, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Тобто, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов'язаний указати передбачені процесуальним законом підстави для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що ним отримано заочне рішення через свого представника лише 26.05.2014, а отже, заочне рішення від 01.07.2011 набрало законної сили лише 06.06.2014, а тому, до 06.06.2014 у суду були відсутні підстави для видання виконавчого листа по цій справі та відповідно видача свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Однак, заявник помилково трактує норми законодавства України, зазначаючи про те, що рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів з дня отримання відповідачем чи його представником рішення суду, якщо одна із сторін не скористалися правом на апеляційне оскарження.
Згідно ст.. 233 ЦПК України, Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.
Тобто, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч. 1 ст. 223 ЦПК України, чинний на дату винесення рішення суду).
Після винесення заочного рішення 01.07.2011, протягом строку, передбаченого для подання апеляційної скарги чи заяви про перегляд заочного рішення, вказані заяви подані не були, тому судом правомірно, за заявою представника позивача було видано виконавчий лист.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 432 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представниці заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на майно, таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «08» вересня 2021 року.