ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 вересня 2021 року Справа №918/56/20(918/238/21)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Коломис В.В.,
суддя Саврій В.А.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - Чупіль Р.Р. (довіреність від 28.12.2020р.) в режимі відеоконференції у Франківському районному суді м. Львова
арбітражний керуючий - Мельник І.А. (свідоцтво №1856 від 06.02.2018р., посвідчення №1904) в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду
інших відповідачів - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу АТ "УКРСИББАНК" на рішення Господарського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року, суддя Романюк Р.В., м.Рівне, повний текст складено 16 липня 2021 року, у справі
за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК"
до ОСОБА_1
арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни
Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК"
Саско Анатолія Володимировича
Акціонерного товариства "Універсал Банк"
ОСОБА_2
про визнання предметом іпотеки
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотань про відвід суддів не заявлялось.
31 березня 2021 року, у межах справи про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , АТ "Укрсиббанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Мельник І.А., ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 , АТ "Універсал Банк", ОСОБА_2 , про визнання предметом іпотеки, відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , офісних приміщень за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вул. Романюка, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101:
- літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2. Опис: І-1 частина приміщення складу №12-А (приміщення з №1 по №9), (записані в ДРРПНМ як приміщення з №2 по №6), і - тамбур;
- літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2. Опис: Е-2 офісні приміщення; е-тамбур.
14 липня 2021 року, рішенням Господарського суду Рівненської області було відмовлено у задоволенні даного позову .
АТ "УкрСиббанк", у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки майно (офісні приміщення літ. "1-1", загальною площею 123,3 м2) виникло внаслідок реконструкції та виділу з реконструйованого приміщення площею 389,6 м2 і є предметом іпотеки згідно Договору від 28 вересня 2007 року.
Вважає, що за ч.5 ст. 5 Закону України "Про Іпотеку" та п.1.5 Договору іпотеки усе приміщення площею 389,6 м2 набуло статусу предмету іпотеки - за даним Договором, а тому усі виділені в подальшому з такого приміщення об'єкти нерухомості, також, зберегли за собою статус іпотечного майнв.
Арбітражна керуюча Мельник І.А. у своєму відзиві вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у а відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження того, що в результаті реконструкції двох індивідуальних приміщень відбулося об'єднання в одне, і в подальшому в результаті виділу чи поділу одного великого об'єкта в позивача виникло право вимагати визнання об'єкту літ. Е-2" предметом іпотеки за спірним Договором іпотеки.
Зазначила, шо на момент укладення Договору іпотеки, в 2007 році за адресою в АДРЕСА_1 знаходилися два об'єкти нерухомого майна, які були і є власністю ОСОБА_1 :
- частина приміщення складу №12-А (приміщення з №2 по №6) І-1, реєстраційний номер 20391096, що набуто у власність згідно до Свідоцтва про право власності від 18 вересня 2007 року,
- приміщення складу, літ Е-1, реєстраційний номер 6446624, що набуто у власність на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого приміщення від 17 травня 2006 року, реєстраційний номер 3702.
Інші учасники спору не скористались правом, наданим ст. 165 ГПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду не надіслали.
16 серпня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду за скаргою АТ "УкрСиббанк" було відкрито провадження і призначено її до розгляду на 06 вересня (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 серпня 2021 року).
Також, 16 серпня 2021 року, АТ "УкрСиббанк" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило забезпечити позов шляхом заборони керуючому реалізацією майна реалізовувати офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2., які знаходяться за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вул. Романюка, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101.
17 серпня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено заяву АТ "УкрСиббанк і забезпечено позов шляхом заборони реалізовувати майно боржника - фізичної особи ОСОБА_1 офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101.
Представник банку в судовому засіданні підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Арбітражний керуючий Мельник І.А. у судовому засіданні заперечив проти вимог до доводів апеляційної скарги.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 16 серпня 2021 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення арбітражного керуючого Мельника І.А., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
28 вересня 2007 року, в забезпечення виконання умов Кредитного договору, було укладено Договір іпотеки (нерухомого майна), відповідного до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: частина приміщення складу №12-а (приміщення з №2 по №6) /літера І-1/, загальною площею 123,3 м2, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Романюка, 9 та належить іпотекодавцю на праві власності (Свідоцтво про право власності від 18 вересня 2007 року аидане виконкомом Луцької міської ради на підставі рішення від 14 вересня 2007 року №603-10, зареєстрованого 24 вересня 2007 року КП "Волинське обласне БТІ" номер запису: 32 в книзі: 1 в електронному Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна, як окремий виділений в натурі об'єкт, за реєстраційним номером: 20391096) (п.1.1. Договору іпотеки). (т.1 а.с.26-28)
В цей же день, 28 вересня 2007 року, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна за №257754534 від 21 травня 2021 року права іпотекодержателя були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майном за №5750321. (т.1 а.с.196-197)
05 березня 2020 року, ухвалою Господарського суду Рівненської області було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризацію його боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1
29 липня 2020 року, ухвалою Господарського суду Рівненської області було визнано вимоги забезпечених кредиторів, зокрема, АТ "УкрСиббанк" у розмірі 11 466 206,86 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання Договору про надання споживчого кредиту №11225922000 від 28 вересня 2007 року та Додаткової угоди №1 від 12 серпня 2008 року до нього.
08 вересня 2020 року, за замовленням арбітражного керуючого Мельник І.А., було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої було /висновок експерта №5807/ встановлено, що об'єктами дослідження є два нежитлові, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: офісні приміщення літ. Е-2, загальною площею 270,8 м2, та частина приміщення складу №12-а, літ. І-1, загальною площею 118,8 м2. Дані об'єкти позначені в технічних паспортах під літ. І-1 та Е-2 використовуються як офісні приміщення і є самостійні, ізольовані, з окремими входами та інженерними мережами, а не є одним об'єктом. (т.1 а.с.242-248)
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №241388712 від 22 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано об'єкти нерухомого майна:
- офісні приміщення літ. "І-1", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2249541707101, загальною площею 123,3 м2 (опис: І-1 частина приміщення складу №12А (приміщення з №2 по №6), і - тамбур;
- офісні приміщення літ. "Е-2", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2249493607101, загальною площею 270,8 м2. (опис: Е-2 - офісні приміщення; е -тамбур). (а.с.170-171, 177-178)
31 березня 2021 року, у межах справи про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , АТ "Укрсиббанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Мельник І.А., ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 , АТ "Універсал Банк", ОСОБА_2 , про визнання предметом іпотеки, відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101:
- літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2. Опис: І-1 частина приміщення складу №12-А (приміщення з №1 по №9), (записані в ДРРПНМ як приміщення з №2 по №6), і - тамбур;
- літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2. Опис: Е-2 офісні приміщення; е-тамбур, вважаючи, шо частина приміщення складу №12-а (приміщення з №2 по №6) літера І-1 загальною площею 123,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ), яка була передана банку в іпотеку у забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №11225922000 від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 , реконструйована в два об'єкта:
- офісні приміщення літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2;
- офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2. (т.1 а.с.1-6, а.с.29-52)
14 липня 2021 року, рішенням Господарського суду Рівненської області, постановлене у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 , було відмовлено у задоволенні позову АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Мельник І.А., ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 , АТ "Універсал Банк", ОСОБА_2 про визнання предметом іпотеки. (т.2 а.с.105-117)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс).
Відповідно до преамбули цього Кодексу, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 7 Кодексу, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 353 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Ст. 334 ЦК України, встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Як встановлено з матеріалів справи, належна на праві власності ОСОБА_1 частина приміщення складу №12-а (приміщення з №2 по №6) /літера І-1/, загальною площею 123,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, була передана в іпотеку АТ "Укрсиббанк", як іпотекодержателю.
Банк вважає, що ОСОБА_1 було проведено реконструкцію і надбудову спірного приміщення, зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, у результаті чого утворився новий об'єкт нерухомого майна - "офісні приміщення літ., Е-2, загальною площею 389,6 м2", який в подальшому, було поділено на офісні приміщення літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2 та офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2 і, таким чином, іпотека розповсюджується на обидва ці об'єкти нерухомості.
В свою чергу, арбітражний керуючий ОСОБА_4 доводить, що об'єктом реконструкції, в результаті якої виник об'єкт нерухомого майна "офісні приміщення літ. Е-2" площею 270,8 м2 було "приміщення складу, літ. Е-1" площею 54,7 м2, яке також належить ОСОБА_1 , проте ніколи не було об'єктом забезпечення, а існувало як окремий об'єкт нерухомого майна ще до укладення Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч.1 та ч.2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (ч.3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку").
Стаття 181 ЦК України встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно, та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як встановлено з матеріалів справи та вірно зазначено судом першої інстанції, офісні приміщення літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2 є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року і відповідні права іпотекодержателя на цей об'єкт зареєстровані у встановленому законом порядку та жодною стороною у справі цей факт не оспорюється.
Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання предметом іпотеки майна, яке вже є предметом іпотеки згідно укладеного між сторонами договору (і цей факт не оспорюється), оскільки задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту права, яке не заперечується іпотекодавцем чи третіми особами, а тому позовна вимога АТ "Укрсиббанк" про визнання офісних приміщень літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249541707101, предметом іпотеки, відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 , є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про визнання предметом іпотеки за Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року - офісних приміщень літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2, то з поданих доказів не вбачається, що дані приміщення створені внаслідок зміни (реконструкції шляхом перебудови та надбудови) першопочаткової площі одного і того самого об'єкту, предмету іпотеки, у складі вже існуючої заставленої нерухомості за рахунок її внутрішнього простору та відповідно з використанням її функціональних елементів, що призвело до зміни загальних характеристик цього предмету іпотеки, переданого в заставу за Договором іпотеки від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 .
З зібраних у справі доказів вбачається, що вказаний об'єкт створено в результаті реконструкції приміщень складу літ. Е-1, з використанням його структурних елементів, який придбаний боржником за Договором від 17 травня 2006 року задовго до укладення Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року).
Тому колегія суддів, також, погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовна вимога АТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про визнання предметом іпотеки офісних приміщень літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2 /офісні приміщення; е - тамбур, за адресою: АДРЕСА_1 ,, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249493607101, відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, укладеного між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Також, арбітражна керуюча Мельник І.А., Трунова Н.Д., ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 , не є зобов'язаними особами у спірному правовідношенні, які виникли на підставі Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року, а тому є належними відповідачами в розумінні ст.ст. 45, 48 ГПК України.
Крім того, 17 серпня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено заяву АТ "УкрСиббанк" і забезпечено позов шляхом заборони реалізовувати майно боржника - фізичної особи ОСОБА_1 офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2, за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вул. Романюка, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101.
Оскільки, позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" про визнання предметом іпотеки офісних приміщень літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2, за адресою: м. Луцьк, вул. Романюка, 9,, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249493607101, відповідно до Договору іпотеки від 28 вересня 2007 року . є безпідставними і в їх задоволенні відмовлено, то, відповідно до ч.9 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення, застосовані ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 серпня 2021 року, якою було заборонено реалізовувати майно боржника - фізичної особи ОСОБА_1 офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , слід скасувати.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року у справі №918/56/20(918/238/21) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали справи №918/56/20(918/238/21) повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "10" вересня 2021 року.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.