вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" вересня 2021 р. Справа№ 910/768/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Барсук М.А.
Суліма В.В.
без виклику учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 (повний текст рішення складено 25.03.2021) (суддя Пукшин Л.Г.)
у справі №910/768/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 12 667,68 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 12 667,68 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" грошові кошти у розмірі 12 667, 68 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/768/21 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" 3000 грн витрат на правову допомогу.
Рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21 обґрунтовано тим, що відповідачем було безпідставно завищено розмір збору за зберігання вантажу за вищевказаними Актами загальної форми ГУ-23 №674 (стягнуто 15 642,24 грн з ПДВ) та №676 (стягнуто 9 663,96 грн з ПДВ) на загальну суму 12 667,68 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема апелянт стверджує, що на підставі актів загальної форми на затримку вагонів з вини вантажоодержувача, в яких фіксується час затримки, кількість діб, за які нараховується збір за зберігання вантажу, працівниками станції Городенка-Завод складено накопичувальну картку №28100488 та стягнуто збір за зберігання вантажів з платника ТОВ "ДСЛ КОМПАНІ" у розмірі 55175,90 грн. Апелянт стверджує, що ним було надано послуги щодо зберігання вантажу у вагонах на станційних коліях в очікуванні оформлення перевізного документа та стягнуто з позивача збір за зберігання вантажу відповідно до чинних нормативно-правових актів. Актами загальної форми ГУ-23 № 674 та № 676 було нараховано збір за зберігання вантажу відповідно до роз'яснення від 24.09.2009 №ЦМ-8/324, де зазначено, що у разі здачі документів після закінчення календарної доби збір за зберігання нараховується за кожну добу з моменту ввезення першої частини вантажу, при цьому неповна доба округлюється до повної, та відповідно до п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/768/21 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/768/21, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
ТОВ "ДСЛ КОМПАНІ" подало письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому позивач посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 25.01.2019 між ТОВ "ДСЛ КОМПАНІ" та AT "Укрзалізниця" було укладено договір про надання послуг № 00899/ЦТЛ-2019.
Згідно із п. 1.1 даного договору його предметом є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт/імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
За умовами пункту 2.1.6 договору замовник прийняв на себе зобов'язання оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.
Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - філія "ЄРЦ"). При цьому, оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) (пункти 4.1-4.3, 4.5 договору).
Відповідно до пункту 2.3.2 договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору.
Пунктом 2.3.3. договору передбачено, що перевізник відкриває для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8136777 та присвоєнням коду вантажовідправника/вантажоодержувача №1823.
Згідно п. 2.3.4 договору перевізник зобов'язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронному вигляді, а у разі відсутності електронного зв'язку - в паперовому вигляді через Київську філію ЄРЦП.
Також згідно п. 2.3.5 договору перевізник зобов'язаний складати документи щодо нарахування сум платежів, передбачені п. 1.3 договору.
Відповідно до п. 4.6 договору щодобово протягом періоду виконання договору перевізник надає замовнику в електронному вигляді переліки перевізних документів на електронну адресу, а у разі відсутності електронного зв'язку - у паперовому вигляді.
Пунктом 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з моменту підписання до 31.12.2019 року. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
28.10.2019 на виконання умов договору відповідачем зі станції Городенка-Завод Львівської залізниці (код 389002) було прийнято до перевезення вантаж - 54 вагони зерна кукурудзи, що підтверджується перевізним документом № 36457513.
Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 674 вагони № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, №95758967 та № 95327516 були ввезенні на станцію (час початку затримки) 27.10.2019 о 13 год 30 хв.
Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 676, вагони № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 були ввезенні на станцію 27.10.2019 о 16 год 00хв.
Указані вагони прийняті до перевезення (час закінчення затримки) 28.10.2019 о 11 год 20 хв, що підтверджується проставленим працівником відповідача ЕЦП в графі 38 перевізного документа № 36457513.
На підставі вищевказаних актів загальної форми, працівниками станції Городенка-Завод було складено накопичувальну картку №28100488 та стягнуто з позивача збір за зберігання вантажів у розмірі 55 175,90 грн.
Вважаючи нарахування та списання вказаної суми неправомірною, позивач звертався до відповідача з претензією вих. №0603-ПР-004 від 06.03.2020, в якій просив останнього повернути на особовий рахунок позивача неправомірно стягнений збір за зберігання вантажу у розмірі 12667,68 грн.
У листі ЦТЛ-19/1091 від 30.06.2020 відповідач повідомив, що розрахунок збору за зберігання вантажу був проведений відповідно до нормативних документів, а тому претензійна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" щодо повернення 12 667,68 грн не підлягає задоволенню.
Спір у даній справ виник у зв'язку із тим, що позивач не погодився з доводами відповідача та відзначає, що списання з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" було здійснено на 12 667,68 грн більше, ніж підлягало оплаті за зберігання вантажу. Відповідач проти цього заперечує.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до статті 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з пунктом 62 Статуту та пункту 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила), порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Залізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
З наявної у матеріалах справи Накопичувальної картки №28100488 від 28.10.2019 вбачається, що збір за зберігання вантажу в очікуванні оформлення маршрутної відправки було нараховано на підставі Актів загальної форми ГУ-23 № 683, № 682, № 676, № 674, № 670 та № 669.
Однак, за доводами позивача, відповідачем при здійсненні розрахунку було безпідставно завищено розмір збору за зберігання по Актам загальної форми ГУ-23 № 674 та № 676.
Зокрема, з Акта загальної форми ГУ-23 № 674 вбачається, що вагони № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, №95758967 та № 95327516 ввезенні на станцію (час початку затримки) 27.10.2019 о 13 год 30 хв.
Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 676, вагони № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 ввезенні на станцію 27.10.2019о 16 год 00 хв.
Указані вагони прийняті до перевезення (час закінчення затримки) 28.10.2019 о 11 год 20 хв, що підтверджується проставленим працівником відповідача ЕЦП в графі 38 перевізного документа № 36457513.
Порядок визначення плати за зберігання вантажів встановлений Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Пунктом 9 вказаних Правил визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів.
Державною адміністрацією залізничного транспорту України було видано Роз'яснення щодо нарахування збору за зберігання вантажу № ЦМ-8/888 від 05.08.2013, згідно якого кількість діб, за які нараховується збір за зберігання вантажу, визначається діленням часу затримки (без часу безоплатного зберігання) на 24 години. Якщо у результаті ділення отримано неціле значення діб, то неповна доба округлюється до повної відповідно до пункту 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Таким чином, загальний час затримки вагонів № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, № 95758967 та № 95327516 з 13 год 30 хв 27.10.2019 по 11 год 20 хв 28.10.2019 складає менше 24 год, тобто, затримка становить 1 добу.
Затримка вагонів № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 з 16 год 00 хв 27.10.2019 по 11 год 20 хв 28.10.2019 також складає менше 24 год, а тому затримка становить 1 добу.
Розмір збору за зберігання вантажів на місцях загального користування закріплено п. 2 Розділом III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317.
Так, згідно абз. 3 п. 2.1 Розділу III Збірника тарифів, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн.
Також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317 затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Згідно п. 19 вказаних Коефіцієнтів, до ставки збору за зберігання вантажів, що вказана в Розділі III Збірника тарифів, підлягає застосуванню коефіцієнт 3,023.
З огляду на зазначене, розрахунок розміру збору за зберігання вантажу в очікуванні оформлення маршрутної відправки за Актом загальної форм и ГУ-23 № 674 становить 7 821,12 грн з ПДВ, із розрахунку: 539 т (маса вантажу у вагонах згідно відомості вагонів 538,5 т ~ 539 т (округлюється згідно п. 4.2 Розділу II Збірника тарифів)) х 4 грн/т х 3,023 = 6 517,60 грн (округлюється згідно п. 5 Розділу II Збірника тарифів).
За Актом загальної форми ГУ-23 №676 розмір збору за зберігання вантажу становить 4 817,4 грн з ПДВ, із розрахунку: 332 т (маса вантажу у вагонах згідно відомості вагонів 332,45 т ~ 332 т (округлюється згідно п. 4.2 Розділу II Збірника тарифів)) х 4 грн/т х 3,023 = 4 014,5 грн (округлюється згідно п. 5 Розділу II Збірника тарифів).
Таким чином, відповідачем було безпідставно завищено розмір збору за зберігання вантажу за вищевказаними Актами загальної форми ГУ-23 №674 (стягнуто 15 642,24 грн з ПДВ) та №676 (стягнуто 9 663,96 грн з ПДВ) на загальну суму 12 667,68 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" підлягають задоволенню.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - АТ "Українська залізниця", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 у справі №910/768/21.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді М.А. Барсук
В.В. Сулім