вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" вересня 2021 р. Справа№ 910/6108/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Дикунської С.Я.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021
(повний текст рішення складено 17.06.2021)
у справі № 910/6108/21 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 291 220,45 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Бондаренко О.В.
ТОВ "Український папір" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 291 220,45 грн, з яких: 281 514,00 грн - основний борг, 2 105,57 грн - три проценти річних та 7 600,88 грн - інфляційні втрати, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 31.07.2020 № 53-122-01-20-09907.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 281 514,00 грн основного боргу, 1 989,88 грн трьох процентів річних, 7 600,88 грн інфляційних втрат, 4 366,57 грн судового збору та 2 499,01 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення суми основного боргу з урахуванням інфляційних втрат. Водночас сума трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості у період з 19.01.2021 по 14.04.2021, за розрахунком суду, становить 1 989,88 грн.
Не погодившись з рішенням, ДП "НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 7 600,88 грн інфляційних втрат, 1 989,88 грн трьох процентів річних за порушення строків оплати, 2 499,01 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким зменшити зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та відмовити у повному обсязі в частині стягнення 1 989,88 грн. 3% річних та 7 600,88 грн інфляційних втрат; вирішити питання розподілу судових витрат за результатами апеляційного розгляду цієї справи.
За твердженням скаржника, у ДП "НАЕК "Енергоатом" не виникло обов'язку зі сплати 3% річних та інфляційних нарахувань у зв'язку з відсутністю відповідної вимоги, тобто відсутністю порушеного права позивача.
Також скаржник послався на те, що суд першої інстанції не надав правову оцінку доводам відповідача стосовно неспівмірності витрат на правову допомогу, щодо обсягу наданих послуг та виконаних адвокатом робіт.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 910/6108/21 та призначено до розгляду на 07.09.2021.
29.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Український папір", заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
В судове засідання представники позивача не з'явились, про причини неявки у судове засідання не повідомили, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від позивача не надходили клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності його представників, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представників позивача за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2020 між ДП "НАЕК "Енергоатом" (замовник) та ТОВ "Український папір" (постачальник) був укладений договір поставки товару № 53-122-01-20-09907, в порядку та на умовах якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).
Ціна продукції, що поставляється за цим договором, складає 234 595,00 грн., крім того ПДВ - 46 919,00 грн. Загальна сума договору складає 281 514,00 грн (п. 2.1, 2.2 договору).
Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Відповідно до умов підписаної сторонами специфікації № 1 до договору поставки від 31.07.2020 № 53-122-01-20-09907 загальна вартість товару склала 281 514,00 грн з ПДВ.
У п. 3.1 договору сторонами погоджено, що продукція поставляється поетапно, протягом 30 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від замовника. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки - 34400, місто Вараш, Рівненська область; вантажоодержувач - склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Згідно із п. 6.1 договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту ДП "НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 при наявності товарно-супровідних документів, передбачених п. 8.2 даного договору.
Згідно із п. 8.2 договору товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна.
За умовами п. 8.4, 8.5 договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за цим правочином відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії цієї угоди - по 31.03.2021, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені даним договором, - до спливу гарантійних строків (п. 12.1 цього правочину).
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених суб'єктів господарювання.
На виконання умов договору ТОВ "Український папір" поставило ДП "НАЕК "Енергоатом" товар на загальну суму 281 514,00 грн. Факт поставки товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копією видаткової накладної від 25.11.2020 № КЦ-02001929, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печаткою Товариства, а також копією податкової накладної від 25.11.2020, яка була в установленому законом порядку зареєстрована позивачем 04.12.2020, що вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної. Зі змісту вказаної видаткової накладної вбачається, що спірна продукція була прийнята відповідачем 27.11.2020, що підтверджується підписом уповноваженої особи замовника на даному товаророзпорядчому документі. Також у матеріалах справи наявна копія оформленого ДП "НАЕК "Енергоатом" ярлика на придатну продукцію від 02.12.2020 № 1-2-217.
15.10.2020 ТОВ "Український папір" звернулося до ДП "НАЕК "Енергоатом" з претензією щодо оплати заборгованості за поставлену по договору продукцію, яка згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" була отримана уповноваженим представником відповідача 20.04.2021. Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином відповідач отриману за видатковою накладеною № КЦ-02001929 від 25.11.2020 за договором від 31.07.2020 № 53-122-01-20-09907 продукцію не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 281 514,00 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, за яким, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, що кореспондується з визначеним ст. 689 ЦК України обов'язком покупця прийняти товар. Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар, відповідно до ст. 664 ЦК України, може бути встановлений договором купівлі-продажу.
Підписана обома сторонами видаткова накладена від 25.11.2020 № КЦ-02001929 підтвердила виконання позивачем зобов'язання передати замовнику товар на умовах договору та виникнення у покупця обов'язку оплатити його у строк визначений договором.
Докази, які б свідчили про порушення позивачем своїх зобов'язань за договором відповідачем суду першої інстанції надано не було.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).
Оскільки покупець допустив прострочення розрахунків з постачальником за отриманий товар, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України постачальником нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення.
Виконаний судом першої інстанції розрахунок 3% річних за період з 19.01.2021 по 14.04.2021 та інфляційних втрат не суперечить приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних втрат обґрунтовано задоволені судом першої інстанції у визначеному судом розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалось вище, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У справі, що розглядалася місцевим господарським судом, встановлено, що на підтвердження відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано, зокрема, договір про надання правової (правничої) допомоги від 13.04.2021, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг на загальну суму 2 500,00 грн., копію відповідного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.102019, а також ордер від 13.04.2021, що підтверджує повноваження наведеного адвоката на представництво інтересів позивача в суді. Судом також встановлено, що позивачем сплачено на рахунок адвоката Омельченка О.М. 2 500,00 грн за платіжним дорученням від 14.04.2021 № 307586335.
З урахуванням предмету та підстав позову, виходячи зі встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, витраченого адвокатом часу (10 години), самого розміру понесених адвокатом витрат, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу в справі № 910/6108/21 у розмірі 2 499,01 грн.
З урахуванням наведеного, колегія судів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача та покладення на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам судових витрат в сумі 2 499,01 грн, понесених позивачем на професійну правничу допомогу .
Натомість доводи скаржника щодо відсутності підстав для задоволення цих витрат, їх неспівмірність, не підтверджені належними доказами та не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на встановлені обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, не надано жодного доказу на спростування висновку суду про відшкодування судових витрат у визначеному судом розмірі.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог та про часткове відшкодування судових витрат відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 910/6108/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 910/6108/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/6108/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Є.Ю. Шаптала
С.Я. Дикунська