вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" серпня 2021 р. Справа№ 911/9/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.08.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича
на рішення Господарського суду Київської області
від 21.04.2021 (повний текст рішення складено та підписано 20.05.2021)
у справі №911/9/21 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом фізичної особи-підприємця Пасічника Сергія Миколайовича
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні електромережі"
про зобов'язання відновити становища, яке існувало до порушення,
Фізична особа-підприємець Пасічник С.М. звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні електромережі" про зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за об'єктом: трансформаторна підстанція №631, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, проспект Миру (вул. Леніна), щодо величини дозволеної (договірної) потужності на рівні, що відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, а саме зазначення дозволеної до використання потужності у розмірі 400 кВА.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною зміною (зменшенням) відповідачем, передбаченої договором про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, величини дозволеної (договірної) потужності на об'єкті позивача.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі №911/9/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність проекту чи іншої технічної документації об'єкта відповідача із визначеною потужністю та іншими технічними характеристиками зовнішніх електричних об'єкта відповідача рівню потужності, передбаченої проектом указаного об'єкта споживача та/або технічними характеристиками зовнішніх електричних мереж указаного об'єкта споживача, і за таких обставин у позивача відсутні будь-які правові підстави вимагати від відповідача встановлення дозволеної потужності його об'єкта відповідно до заявленої величини, а тому позовна вимога про зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за об'єктом: трансформаторна підстанція № 631, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, проспект Миру (вул. Леніна), щодо величини дозволеної (договірної) потужності на рівні, що відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, а саме зазначення дозволеної до використання потужності у розмірі 400 кВА, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду фізична особа-підприємець Пасічник Сергій Миколайович подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі №911/9/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому, апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що на момент укладання договору №220067071 від 12.05.2015 проектна документація на трансформаторну підстанцію була в наявності та технічні характеристики дозволяли надання максимально дозволеної потужності в розмірі 400 кВА; в іншому випадку цей договір не було б укладено, оскільки взаємовідносини, які виникали в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) до 11 червня 2018 р. регулювалися вимогами Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), у відповідності до п.5.5 яких у договорі про постачання електричної енергії обов'язково зазначалася величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів; при цьому, загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену проектом об'єкта споживача та/або технічними характеристиками зовнішніх електричних мереж об'єкта споживача. Посилаючись на положення Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), Кодексу систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 р. № 310, Кодексу систем передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 р. № 309, апелянт стверджує, що з 01.01.2019 договірні відносини між позивачем та відповідачем урегульовуються діючим договором про постачання електричної енергії №220067071 від 12.05.2015 стосовно індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо, а тому переукладання договору повинно проводитись на умовах діючого договору №220067071 від 12.05.2015, відповідно до якого відповідач продає позивачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною потужністю - 400 кВА.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021у справі №911/9/21; призначено апеляційну скаргу до розгляду.
29.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання щодо долучення доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи №911/9/21, до якого додано копії договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2020, додаткової угоди №32 від 01.05.2021 до договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги, акту наданих послуг №64 від 07.06.2021; в клопотанні відповідач просить здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, поклавши їх на позивача в сумі 18000 грн.
08.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржником викладено обставини аналогічні тим, які викладено в апеляційній скарзі, додатково зазначено визначення дозволеної потужності, приєднаної потужності, визначеної ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.08.2021 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі №911/9/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому представник позивача вказав про те, що в позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем помилково зазначено одиницю дозволеної до використання потужності як кВА (Вольт-ампер), тоді як дозволена до використання потужність вимірюється у кВт (Ватт), що просив врахувати при ухваленні судового рішення.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
12.05.2015 між фізичною особою-підприємцем Пасічник Сергієм Миколайовичем, як споживачем, та Приватним акціонерним товариством "Київобленерго", як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії №220067071, згідно з умовами п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 400 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору; приєднана потужність у точці підключення становить 2х400 кВА.
Згідно з п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, та зазначаються в Додатку № 1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід'ємною частиною даного договору.
12.05.2015 між споживачем та постачальником було підписано акт б/н від 12.05.2015 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
Колегією суддів встановлено, що з 01.01.2019 у відповідності до положень пункту 13 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії» між ПрАТ „Київобленерго„ (в подальшому змінено найменування на ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні електромережі") та фізичною особою-підприємцем Пасічником Сергієм Миколайовичем виникли договірні відносини з розподілу електричної енергії, що підтверджується договором №220067071 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 і додатками до нього.
20.02.2020 комісією у складі працівників ПрАТ "Київобленерго" було складено акт №12 від 20.02.2020 погодження потужності електроустановок споживача фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича, яким визначено потужність по об'єкту - виробничий цех за адресою: вул. Миру, с. Нижча Дубечня, Вишгородський район, Київська область, а саме: приєднана потужність: 400 кВА, дозволена потужність: 43 кВт.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, 08.06.2020 комісією у складі працівників ПрАТ "Київобленерго" було складено акт №15 від 08.06.2020 погодження потужності електроустановок споживача фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича, яким визначено потужність по об'єкту - виробничий цех за адресою: вул. Миру, с. Нижча Дубечня, Вишгородський район, Київська область, а саме: дозволена потужність: 105 кВт.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за об'єктом: трансформаторна підстанція №631, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, проспект Миру (вул. Леніна), щодо величини дозволеної (договірної) потужності на рівні, що відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, а саме зазначення дозволеної до використання потужності у розмірі 400 кВт.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику, Законом України „Про ринок електричної енергії, Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 „Про затвердження правил користування електричною енергією, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Виходячи зі змісту пунктів 2, 4 постанови № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії„ укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Постановлено операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Непобутовим споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії надаються паспорти точок розподілу (передачі), оформлені відповідно до Правил.
Згідно з пунктом 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між електропостачальником і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;
дозволена (договірна) потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об'єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об'єкт (об'єкти);
паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об'єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії;
приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт;
проектне рішення - інженерні, техніко-економічні, архітектурні, об'ємно-просторові характеристики електроустановки або її частини, розроблені у проектній документації.
Відповідно до пунктів 2.4.1., 2.4.2. цих же Правил споживання електричної енергії всіма споживачами здійснюється відповідно до режимів, визначених з урахуванням вимог Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та передбачених відповідними договорами споживачів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. Оператор системи розподілу/передачі забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання. У договорі про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначаються величини дозволеної (договірної) та приєднаної потужності, які визначаються виходячи з проектних рішень та потужності наявних у споживача струмоприймачів. Потужність об'єкта споживача повинна обмежуватись на рівні потужності, передбаченої проектом указаного об'єкта споживача та/або технічними характеристиками зовнішніх електричних мереж указаного об'єкта споживача. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів відповідно до положень Правил ринку.
Паспорт точки розподілу (передачі) оформлюється згідно з додатком 3 до ПРРЕЕ.
Під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, зокрема, щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта; щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки (тип, марка, технічні характеристики тощо); щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності (положення пункту 2.1.10 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).
Таким чином, при оформленні паспорту точки приєднання, оператор системи розподілу (далі - ОСР) має використовувати інформацію щодо величини дозволеної потужності, яка відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії, який діяв до 31.12.2018.
Отже, з 01.01.2019 договірні відносини між позивачем та відповідачем урегульовуються договором про постачання електричної енергії №220067071 від 12.05.2015 стосовно індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо, відповідно до якого відповідач продає позивачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною (договірною) потужністю - 400 кВт.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за об'єктом: трансформаторна підстанція №631, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, проспект Миру (вул. Леніна), щодо величини дозволеної (договірної) потужності на рівні, що відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, а саме зазначення дозволеної до використання потужності у розмірі 400 кВт, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі №911/9/21 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання відповідача про понесення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню з огляду на задоволення позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи відповідача, які стосуються обґрунтованості та доведеності розміру витрат на професійну допомогу, правомірності їх нарахування, не досліджувались.
Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пасічник Сергія Миколайовича задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі №911/9/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Регіональні електромережі" відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: відносити умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за об'єктом: трансформаторна підстанція №631, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижча Дубечня, проспект миру (вул. Леніна) щодо величини дозволеної (договірної) потужності на рівні, що відповідає величині потужності, зазначеній у договорі про постачання електричної енергії від 12.05.2015 №22006707, а саме зазначення дозволеної до використання потужності у розмірі 400 кВт.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні електромережі" на користь фізичної особи-підприємця Пасічника Сергія Миколайовича 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 3153 грн (три тисячі сто п'ятдесят три гривні) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.
Матеріали справи №911/9/21 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 13.09.2021 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Кравчука Г.А., Козир Т.П.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир