справа №176/1000/21
провадження №2/176/515/21
14 вересня 2021 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кучми В.В.,
за участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", та просить ухвалити судове рішення , яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2351, виданий приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 24 лютого 2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 у розмірі 270503,17 грн.
В обґрунтування посилався на те, що про спірний виконавчий напис йому стало відомо після того, як почались утримання з його заробітної плати. Однак він не згоден із заборгованістю, яка підлягає стягненню. Крім того, згідно відомостей Міністерства юстиції України у зв'язку із неодноразовими порушеннями нотаріусом ОСОБА_2 законодавства при вчиненні нотаріальних дій свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю на ім'я ОСОБА_2 анульовано. Крім того, на думку позивача, спірний виконавчий напис вчинений незаконно і без підстав, за відсутності необхідних документів, визначених Законом, якими підтверджується безспірність, що змусило його звернутись зі справжнім позовом до суду.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області було відкрито провадження від 16 червня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу було надано строк 15 днів з дня отримання ним даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Даною ухвалою від приватного виконавця Лиманського В.Ю. у строк до 16 липня 2021 року витребовувались належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №6536843, однак на час розгляду справи по суті витребуваний судом документів не отримано.
Крім того, ухвалою від 16 червня 2021 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №6536843 від 11.05.2021 року, яке було відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. на підставі виконавчого напису №2351 від 24.02.2021 року.
Відзиву на позов від відповідача не надходило, як і не надходило письмових пояснень від третіх осіб. Про розгляд справи учасники справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи і надані в ній докази на обґрунтування та спростування вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, з постанови приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського В.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника від 11.05.2021 року, оскільки інших доказів суду не надано, що 24.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2351, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором у сумі 270503,17 грн. та за вчинення виконавчого напису 1000 грн (а.с.12).
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 15 квітня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 24.02.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Суду не надано доказів з яких можливо було б встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи була вона надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 908 гривень.
Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2351, виданий приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 24 лютого 2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у розмірі 270503,17 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», юридична адреса: Київська область м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, б. 5Б, код ЄДРПОУ 36799749 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: