29.07.2021 Справа №607/22915/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Савіцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Мелих Анатолій Іванович в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №3890 від 22 вересня 2020 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що в грудні 2020 року позивач дізнався про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолієм Івановичем здійснюється примусове виконання виконавчого документа, а саме виконавчого напису від 22 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за №3890, згідно із яким пропонується стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року в розмірі 27 989,29 дол. США за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року. Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису №3890 від 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. порушено вимоги ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки сума заборгованості боржника перед стягувачем не є безспірною, а з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Так, 05 січня 2011 року Третейським судом ухвалено рішення у справі №1783/10 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по Кредитному договору №770/538-85-08 від 06 червня 2008 року в сумі 102 519,78 грн. та 1 425,20 грн. судового збору. 10 травня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про видачу виконавчого листа № 6-1074/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 102 519,78 грн. та 1 425,20 грн. судового збору на виконання вказаного рішення суду. В подальшому 10 січня 2012 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП №30566890 щодо примусового виконання виконавчого листа №6-1074, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 12 липня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 102 519,78 грн. та 1 425,20 грн. судового збору. Після реалізація в червні 2017 року майна боржника ОСОБА_1 з прилюдних торгів залишок, сума боргу була погашена. Тому у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, 18 вересня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в рамках виконавчого провадження №№30566890 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. З цих підстав позивач стверджує, що заборгованість за Кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року, яка стягнута за виконавчим написом нотаріуса №3890 від 22 вересня 2020 року не є безспірною, оскільки борг сплачено та заборгованість відсутня.
Крім того виконавчий напис вчинено поза межами трьохрічного строку, оскільки банк скориставшись правом на дострокове повернення заборгованості звернувся із відповідним позовом до суду 12 листопада 2010 року, тим самим припинивши термін дії договору, в той час як згідно спірного виконавчого напису заборгованість стягується за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року. За вказаних обставин просить позов задовольнити визнавши виконавчий напис №3890 вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 22 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року в розмірі 27 989,29 дол. США за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.
31 грудня 2020 року на підставі ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/22915/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №63471696 відкритого 03 листопада 2020 року приватним виконавцем Мелих Анатолієм Івановичем на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. №3890 від 22 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» в розмірі 27 989,29 дол. США та 1 500 грн. за вчинення виконавчого напису до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Ухвалою судді від 31 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2021 року матеріали вказаної цивільної справи передано на розгляд судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбичу В.Л., згідно розпорядження в.о. керівника апарату № 45 від 22 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 27 травня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
12 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач АТ «Альфа-Банк» просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем, при поданні заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса були дотриманні вимоги Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого Постановою КМУ №1172 від 29 червня 1992 року. Крім того позивачем заборгованість сплачена не в повному обсязі, що в свою чергу надає право відповідачу вимагати від позивача виконання зобов'язання за кредитним договором.
У відповіді на відзив отриманої та зареєстрованої судом 22 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився подавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився попередньо звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечив.
Треті особи, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. в судове засідання не з'явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини:
06 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-585-08 за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - Кредит). Кредит буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 14 процентів річних та комісій в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 25 000 дол. США. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом до 01 червня 2018 року.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 05 січня 2011 року у справі №1783/10 з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість по Кредитному договору №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року в сумі 102 519,78 грн. та 1 425,20 грн. судового збору.
Вказаним рішенням суду встановлено, що позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 10 вересня 2010 року наявна заборгованість в сумі 12 692,00 дол. США, що еквівалентно 102 519,78 грн., з яких 10 785,43 дол. США - залишок не повернутих кредитних коштів, 1 906,57 дол. США - нараховані проценти, 2 126,06 грн. - нарахована пеня.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Київ від 10 травня 2011 року у справі №6-1074/11 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 05 січня 2010 року у справі №1783/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору в сумі 102 519,78 грн. та третейського збору у розмірі 1 425,20 грн.
10 січня 2012 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Голуб'юк В.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30566890 про примусове виконання виконавчого листа №6-1074 виданого Дніпровським районним судом м. Києва 12 липня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 102 519,78 грн. та 1 425,20 грн. судових витрат.
Як вбачається з постанови головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Мисан О.П. від 09 лютого 2017 року в ході здійснення виконавчого провадження №30566890 державним виконавцем проведено опис та арешт приміщення загальною площею 64,7 кв.м по АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 та вказаною постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності господарювання якому доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, а саме приміщення загальною площею 64,7 кв.м по АДРЕСА_1 .
06 червня 2017 року відбулися прилюдні торги з реалізації нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 604 000 грн.
Керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» 18 вересня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Мисан О.П. в рамках виконавчого провадження №30566890 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №3890, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості, що виникла за Кредитним договором № 770/38-585-08 від 06 червня 2008 року. Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року. Сума заборгованості складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10 785,43 дол. США; простроченої заборгованості за відсотками та комісією - 17 203,86 дол. США. Загальна сума заборгованості становить 27 989,29 дол. США, що на день вчинення цього напису становить 789 297,97 грн. та 1 500 грн.
На примусове виконання спірного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом Анатолієм Івановичем було відкрито виконавче провадження ВП №63471696 в ході якого постановою від 04 листопада 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній на час вчинення спірних правовідносин, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України "Про нотаріат", підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Так, у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року вже була стягнута рішенням Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 05 січня 2011 року, ухваленим у справі №1783/10, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по Кредитному договору №770/38-585-08 від 06 червня 2007 року в сумі 102 519,78 гривень.
Вказане рішення виконане частково шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно, про що свідчить постанова головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області №30566890 від 18 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Банк звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису просить стягнути із боржника заборгованість за кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року загальний розмір якої становить 27 989,29 дол. США, що станом на день вчинення виконавчого напису еквівалентно 789 297,97 грн.
Проте судом встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 05 січня 2011 року, ухваленим у справі №1783/10, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по Кредитному договору №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року в сумі 102 519,78 гривень.
Суд зазначає, що зважаючи на зміст частин першої та другої статті 533 ЦК України, суди у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.
При цьому, розрахований Банком розмір заборгованості та стягнутий судом за Кредитним договором у справі №1783/10 в національній грошовій одиниці - гривня, що підтверджується резолютивною частиною рішення від 05 січня 2011 року. Рішення вступило законну силу та банком не оскаржувалося.
Тобто Банк погодився з вказаними рішеннями щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, саме в грошовій одиниці - гривня.
Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником, та яким з боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості. При цьому, офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися (зростати або падати), однак дана обставина не дає підстав стороні у зобов'язанні, спір щодо якого вже вирішений судом та боржником належним чином виконано рішення суду, пред'являти після цього до іншої сторони додаткові вимоги.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 року у справі №910/27064/15.
Таким чином, сума заборгованості позивача перед відповідачем не є безспірною та була предметом судового спору.
Крім того, відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача про те, що виконавчий напис вчинено із порушенням, а саме поза межами трьохрічного строку з дня виникнення права вимоги, передбаченого статтею 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки відповідно до пункту 1.1.1.120 кредитного договору №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом є 01 червня 2018 року.
Однак банк звернувся до позичальника із вимогою достроково повернути кредитні кошти - така вимога автоматично змінює умови, порядок та строк дії кредитного договору. Вважається що настав строк виконання договору, а рішення суду згідно якого з позичальника стягується сума кредиту чи його частина або звертається стягнення на забезпечене майно по такому кредиту, є підтвердженням таких змін.
Зазначені обставини в сукупності вказують на недотримання приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вимог законодавства України під час вчинення виконавчого напису від 22 вересня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №3890, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року у сумі 27 898,29 дол. США.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.
За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 261,20 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис за №3890 вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем 22 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла за кредитним договором №770/38-585-08 від 06 червня 2008 року в розмірі 27 989,29 дол. США за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп. судового збору.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ - 23494714, місцезнаходження - вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.
Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження - вул. є. Коновальця, 433, кім. 28-29, м. Івано-Франківськ.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, місцезнаходження - вул. Живова, 32А, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич