11.08.2021 Справа №607/6866/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря Савіцької О.П., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Настасівської сільської об'єднаної територіальної громади, треті особи: державний реєстратор Великоберезовицької селищної ради Шпендак Юлія Романівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування рішення Настасівської сільської ради,
Позивач ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Будз Т.В. звернулася в суд із позовом до відповідача Настасівської сільської об'єднаної територіальної громади в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення сьомої сесії шостого скликання Настасівської сільської ради від 21 липня 2011 року №98 «Про внесення змін до рішення сесії» в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,1320 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови) та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/1 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6125285700:02:001:1532, площею 0,1313 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №13928767 від 24.03.2016 року).
В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами має статус колишнього колгоспного двору, в якому станом на 15 квітня 1991 року проживали та були зареєстровані батьки позивачки: ОСОБА_5 , 1930 року народження, як голова двору (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), його дружина ОСОБА_6 , 1932 року народження (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та їх син ОСОБА_4 , 1971 року народження, як члени колгоспного двору та яким належало по 1/3 ідеальній частині будинковолодіння. В подальшому рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2013 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на 1/3 ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року по справі №607/15264/19 за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/3 ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 46,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким, чином, після реєстрації спадкових прав згідно вищевказаних рішень суду, на даний час титульними власниками житлового будинку є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Як згодом стало відомо позивачу, земельна ділянка, площею 0,1313 га, на якій знаходиться спірний житловий будинок, ще у 2016 році була зареєстрована державним реєстратором Шпендак Юлією Романівною на праві власності за єдиною особою ОСОБА_5 . Оглядом рішень Настасівської сільської ради на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності на спірну ділянку встановлено, що починаючи з 1994 року ОСОБА_5 передавалася у приватну власні земельна ділянка з початковою площею 0,58 га та в подальшому, внаслідок внесення змін до земельного законодавства її площа збільшилася до 0,4220 га про що свідчить рішення сьомої сесії шостого скликання Настасівської сільської ради від 21 липня 2011 року №98 «Про внесення змін до рішення сесії». На виконання вищевказаних рішень Настасівської сільської ради, ОСОБА_5 виготовив належні документи на земельну ділянку, площею 0,1313 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), присвоївши їй кадастровий номер: 6125285700:02:001:1532 та зареєструвавши своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Незважаючи на те, що ОСОБА_5 по закону належала лише 1/3 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 , за ним одним було зареєстровано право власності на цілу земельну ділянку, площею 0,1313 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином, внаслідок помилкових дій Настасівської сільської ради при виділенні спірної земельної ділянки лише одному співвласнику житлового будинку, а саме померлому ОСОБА_5 , наявні розбіжності в частках у житловому будинку та присадибній земельній ділянці), що в свою чергу обмежує усіх співвласників у праві вільно розпоряджатися належним їм нерухомим майном, у тому числі вчиняти будь-які правочини, пов'язані з відчуженням належного їм будинковолодіння. Тому просить позов задовольнити з вищенаведених підстав.
Ухвалою судді від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області постановленою 20 липня 2021 року без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. При цьому, не зважаючи на неявку в судові засідання сторони відповідача, розгляд справи просив проводити в загальному порядку не постановляючи заочне рішення.
Представник відповідача Настасівської сільської об'єднаної територіальної громади в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.
Треті особи: державний реєстратор Великоберезовицької селищної ради Шпендак Юлія Романівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно рішення двадцять першої сесії двадцять першого скликання №17 Настасівської сільської ради «Про безкоштовну передачу присадибних ділянок у приватну власність жителям села Настасів» від 14 березня 1994 року, ОСОБА_5 було передано безкоштовно у приватну власність 0,58 га.
Відповідно до вимог статті 30 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення сільською радою) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради
народних депутатів передаються у власність або надаються у
користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих
будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара. Розмір земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва не повинен перевищувати 0,1 гектара, будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара (ст.67 Земельного кодексу України).
Рішенням двадцять першої сесії третього скликання Настасівської сільської ради «Про внесення змін до рішення сесії по приватизації присадибних ділянок у зв'язку з виходом нового Земельного кодексу» від 25 лютого 2002 року №237 було внесено зміни до рішення сесії №17 від 1994 року «Про норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам», та згідно ст.121 Земельного кодексу вирішено передати громадянам села земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства не більше 2-х га, в результаті якого ОСОБА_5 було виділено в загальному 0,90 га земель, у тому числі 0,58 га - за межами населеного пункту та 0,27 га із земель садів та інших плодово-ягідних насаджень.
Нормами статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку,
господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не
більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в
містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Разом з цим ч.4 ст.120 Земельного кодексу України (чинного на момент прийняття рішення сільською радою), при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Рішенням сьомої сесії шостого скликання Настасівської сільської ради № 98 від 21 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення сесії по приватизації присадибних вирішено внести зміни в рішення №237 від 25 лютого 2002 року «Про внесення змін до рішення сесії по приватизації присадибних ділянок у зв'язку з виходом нового Земельного кодексу», і прийнято нове рішення, за яким ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки, загальною площею 0,4220 га з яких: 0,1320 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови) та 0,2900 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для ведення особистого селянського господарства (рілля), а також зобов'язано ОСОБА_5 , як власника, виготовити Державні акти на право власності на виділені земельні ділянки.
Статтею 121 Земельного кодексу України на дату прийняття спірного рішення були передбачені наступні норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч.4 ст.120 Земельного кодексу України).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21151/13-ц від 23 грудня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/3 (одну третю) ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, посвідченого 27.11.2007 року ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, за реєстровим №153, після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/15264/19 від 29 листопада 2019 року за ОСОБА_2 визнано право власності (в порядку спадкування за заповітом) на 1/3 ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею - 80,5 кв.м., житловою площею - 46,8 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Як встановлено вищевказаними рішеннями суду будинковолодіння в АДРЕСА_1 належало до колгоспного двору.
Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію ЗУ «Про власність».
Згідно п.6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться у користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Згідно ст. 112 цього Кодексу майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам.
Виходячи зі змісту цієї статті кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.
Враховуючи викладені норми закону станом на 15.04.1991 року кожному з членів колгоспного двору вищевказане домоволодіння належало в рівних частках.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №250086310 від 26 березня 2021 року вбачається, що:
-24 березня 2016 року державним реєстратором Тернопільського районного управління юстиції Шпендак Ю.Р. на підставі рішення Настасівської сільської ради №17 від 14 березня 1994 року, рішення Настасівської сільської ради №237 від 25 лютого 2002 року, рішення Настасівської сільської ради №98 від 21 листопада 2011 року, здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1313 га, кадастровий номер 6125285700:02:001:1532, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 ;
-27 червня 2018 року державним реєстратором Тернопільського районного управління юстиції Василенко Н.Д. на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21151/13-ц від 23 грудня 2013 року здійснено державну реєстрацію права власності на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 46,8 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
-13 січня 2020 року державним реєстратором Тернопільського районного управління юстиції Василенко Н.Д. на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/15264/19 від 29 листопада 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 46,8 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
У ч. 5 ст. 16 цього Закону зазначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Настасівська сільська об'єднана територіальна громада є органом місцевого самоврядування, що здійснює відповідно до закону, від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, землями в межах села.
Як слідує із змісту ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Відповідно до частин 1, 2 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них
Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку (п. в) ч.2 ст.89 Земельного кодексу України).
Також положеннями ч. 1 ст. 120 чинного Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Із матеріалів справи вбачається, що Настасівською сільською радою, було прийнято рішення №98 від 21 липня 2011 року, яким ОСОБА_5 надано право власності на земельну ділянку площею 0,4220 га з них 0,1320 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови) та 0,2900 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для ведення особистого селянського господарства (рілля).
Тобто, земельна ділянка площею 0,1320 га, що розташована в с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області передавалася у приватну власність ОСОБА_5 з порушеннями вимог ст. ст. 30, 120, 121 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Такими діями Настасівської сільської ради було порушено право інших співвласників домоволодіння на вказану земельну ділянку.
Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на вищевикладене враховуючи межі заявлених позивачем вимог, зазначені вимоги закону, досліджені судом докази, суд дійшов до висновку, що рішення Настасівської сільської ради №98 від 21 липня 2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1320 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, є таким, що не відповідає цивільному та земельному законодавству і порушує права позивача, як співвласника житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а тому в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню.
Крім того, враховуючи, що реєстрація переходу права власності на нерухоме майно вчинена за відсутності правових підстав для набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125285700:02:001:1532, площею 0,1313 га, що розташована в с. Настасів, а тому цивільне право позивача підлягає захисту шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на 1/1 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6125285700:02:001:1532, площею 0,1313 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №13928767 від 24.03.2016 року).
Керуючись ст.ст. 137, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Настасівської сільської об'єднаної територіальної громади, треті особи: державний реєстратор Великоберезовицької селищної ради Шпендак Юлія Романівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про часткове скасування рішення Настасівської сільської ради - задовольнити.
Скасувати рішення сьомої сесії шостого скликання Настасівської сільської ради від 21 липня 2011 року №98 «Про внесення змін до рішення сесії» в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,1320 га, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в межах населеного пункту с. Настасів за рахунок земель, раніше наданих в користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови).
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/1 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6125285700:02:001:1532, площею 0,1313 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №13928767 від 24.03.2016 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідач: Настасівська сільська об'єднана територіальна громада, місцезнаходження - вул. Центральна, 303, с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область.
Третя особа: державний реєстратор Великоберезовицької селищної ради, місцезнаходження - просп. С. Бандери, 26, смт. В. Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання - с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич