Єдиний унікальний № 331/2519/21 Головуючий в 1 інст. Кольц Д.М.
Провадження №33/807/549/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
18 серпня 2021 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Черненко Т.Ю. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 липня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу серії ААБ №188915 від 09 травня 2021 року - 09 травня 2021 року о 14-27 годин в м.Запоріжжя, по вул.Святого Миколая, біля буд.69-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонений, шляхом припаркування згідно ПДР, про повторність попереджений.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що постанова суду винесена при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Вважає, що обставини, за якими був складений протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, не відповідають фактичним обставинам, які відбулись під час зупинення транспортного засобу.
На думку апелянта, працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб, оскільки в його діях були відсутні порушення ПДР.
Вказує, що в його автомобілі знаходилась дитина, у якої болів живіт, про що він повідомляв працівників поліції, але останні не звернули на це увагу.
Він звертався до працівників поліції з вимогою діяти в межах закону, в стані сп'яніння він не перебував, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а навпаки наполягав, що підтверджується відеозаписом.
Йому не було запропоновано пройти тест на наявність або відсутність сп'яніння на місці зупинки, не конкретизовано заклад охорони здоров'я, в якому здійснюється огляд на стан сп'яніння.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що його транспортний засіб було зупинено о 14-27 год., протокол складено о 14-40 год., а направлення на огляд водія о 14-29 год., тобто через короткий проміжок часу.
Вважає, що відеозапис підтверджує відсутність у нього симптомів сп'яніння, які вказані у протоколі.
Крім того, вказує, що в протоколі в порушення вимог п.8 Порядку направлення водіїв для проведення огляду не вказано свідків.
На думку апелянта, посилання співробітників поліції на те, що ними застосовано відео фіксацію на боді камеру у графі «свідки чи потерпілі» - є порушенням складення протоколу.
Долучені відео файли підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення.
Також апелянт вважає, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки на вимогу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не проведено такий огляд у закладах охорони здоров'я.
Крім того, зазначає, що він самостійно, в межах двох годин з моменту зупинки транспортного засобу, а саме о 16-15 год. 09 травня 2021 року звернувся до медичного закладу, пройшов обстеження та отримав результат, відповідно до якого він не перебував в стані будь-якого сп'яніння.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Черненко Т.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:
- у протоколі від 09 травня 2021 року серії ААБ №188915;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 09 травня 2021 року, згідно з яким у ОСОБА_1 поліцейськими виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, огляд із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest drager не проводився у зв'язку із ймовірним перебуванням в стані наркотичного сп'яніння;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського в/р2 б.3 УПП в Запорізькій області Епоян С.С., згідно з яким, під час несення служби 09 травня 221 року о 14 годині 27 хвилин по вул.Святого Миколая 69- а в складі екіпажу «Драгун 251» сумісно зі старшим лейтенантом поліції Лічман Я. Зупинили т.з. ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Особу встановлено - паспорт України НОМЕР_2 від 26 січня 2010 року та тимчасовий дозвіл на керування НОМЕР_3 . На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП ААБ 188915. Від підпису протоколу відмовився. Посвідчення водія не вилучали, тимчасовий дозвіл не видавали. Подія фіксувалась на БК 340.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що його незаконно зупинили працівники поліції та почали вимагати пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. В нього в машині перебувала малолітня дитина, через що він поспішав додому та спочатку відмовлявся пройти огляд. Зрештою він вимагав у співробітників поліції відвезти його для проходження огляду на стан сп'яніння, повідомив, що він не відмовляється від проходження огляду. Проте, працівники поліції йому повідомили, що відносно нього вже складений протокол. Він після того, як відвіз дитину додому, проїхав до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР та пройшов медичний огляд та ознак сп'яніння в нього не виявлено.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 в цілому підтримав вказані пояснення та додатково зазначив, що до того, як проїхати до медичного закладу він просив працівників поліції продемонструвати йому відео, на якому зафіксовано його порушення ПДР. Наполягає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. До складання протоколу він погоджувався на проходження огляду на стан сп'яніння. Відеозапис, на його думку, є недопустимим доказом, оскільки складається з нарізок. Він погоджувався пройти огляд за певних умов.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Черненко Т.Ю. підтримала апеляційну скаргу, в доповнення зазначила, що, на її думку відсутня подія та склад правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від медичного огляду. Останній повідомив працівникам поліції, що у нього хвора дитина, у якої болить живіт, та пропонував їм відвезти дитину до медичного закладу. Тобто, ОСОБА_1 поспішав. Крім того, ОСОБА_1 рухався з дотриманням ПДР, а тому підстав для зупинки його транспортного засобу у працівників поліції не було. Працівники поліції не роз'яснили, за що його зупинили. За інші правопорушення, окрім як за ч.1 ст.130 КУпАП, протоколи не складались. Захисник вважає, що ознаки сп'яніння, зазначені в протоколі та в направленні на огляд, спростовуються відеозаписом та висновком з медичного закладу, до якого ОСОБА_1 особисто звернувся та пройшов огляд в межах двох годин з моменту зупинки його транспортного засобу. У висновку зазначено, що у нього відсутнє сп'яніння. Крім того, в протоколі не зазначені свідки, відеозапис здійснено не за допомогою боді камер, а з реєстратора, що не відповідає вимогам закону. Також посилається на те, що на момент скоєння правопорушення існувала попередня постанова за ч.1 ст.130 КУпАП, однак вона не набрала законної сили. У тій справі ОСОБА_1 свою вину не заперечував та сплатив штраф. В даному випадку він вину не визнає, це є його принципова позиція.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв доводи ОСОБА_1 , заявлені на свій захист, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю досліджених доказів, вказаних в оскаржуваній постанові.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Щодо доводів ОСОБА_1 про безпідставність зупинки його транспортного засобу, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 цього Закону.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби в т.ч. у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
З відеозапису з нагрудних камер поліцейського видно, що підставою для зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 було порушення Правил дорожнього руху України, а саме не ввімкнено сигнал повороту. З відеозапису вбачається, що у працівників поліції були підстави вважати, що останній порушив ПДР України.
Зазначені обставини вказують на законність зупинки транспортного засобу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
Про причину зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив водієві - ОСОБА_1 , що також зафіксовано відеозаписом.
Твердження апелянта про те, що він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки в нього в автомобілі знаходилась хвора дитина, об'єктивно нічим не підтверджуються. Окрім того, як убачається з відеозапису, разом з ОСОБА_1 на місці події перебували і інші особи, які не були позбавлені можливості доставити дитину до дому чи до лікарні, а також викликати швидку допомогу, якщо б дійсно існували обставини, на які посилається сторона захисту.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки наполягав на огляді, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищевказаними доказами. Так, на підтвердження таких своїх доводів апелянт посилається на відеозапис, долучений до протоколу.
В свою чергу, відеозаписом підтверджується те, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що фактично є відмовою від проходження такого огляду. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 , перебуваючи в автомобілі поліцейських, вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення заявив, що він погоджується проїхати до медичного закладу для проходження огляду.
На думку апеляційного суду, не є слушними доводи апелянта про те, що йому не було запропоновано пройти тест на наявність або відсутність сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, з огляду на таке.
Оскільки працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (що відображено у направленні), вимога працівника поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі була законною та обґрунтованою.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться лікарем в медичному закладі.
Отже дії поліцейських були правомірними.
Посилання апелянта на те, що матеріали справи були складені працівниками поліції за короткий проміжок часу з моменту зупинки, не свідчить про безпідставність складання цих матеріалів.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відеозаписом події, згідно з яким працівниками поліції повідомлено водієві про те, що у нього виявлені певні ознаки наркотичного сп'яніння.
Те, що в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «свідки чи потерпілі» вказано про застосування відео фіксації на боді камеру та не вказано самих свідків (на що звертає увагу сторона захисту), жодним чином не свідчить про незаконність складання цього протоколу.
Так, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, а велась відео фіксація, про що і зазначено в протоколі, вимогам закону не суперечить.
Посилання захисника на те, що відео фіксація здійснювалась за допомогою неналежного технічного засобу, є голослівними.
Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння є безпідставними, з огляду на таке.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Як зазначено вище, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, поліцейськими виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, тому обґрунтовано було запропоновано останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, проте, поведінка ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження такого огляду.
Той факт, що ОСОБА_1 після складання протоколу самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння та у нього не виявлено стану сп'яніння, правильності висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу вищевказаного правопорушення теж не спростовують, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на що також обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 331/2519/21