Єдиний унікальний № 336/4739/20 Головуючий в 1 інст. Щаслива О.В.
Провадження №33/807/546/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст.124 КУпАП
17 серпня 2021 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гребнєва І.І., потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Ляховецького Т.І. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що працює слюсарем КІП в акціонерному товаристві «Мотор Січ», проживає в АДРЕСА_1 ,
від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звільнено через відсутність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП. Провадження в справі закрито.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який складений 17 серпня 2020 року, о 15-40 годині 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HYNDAI GETZ», державний номер НОМЕР_1 , біля будинку №15 по пр.Моторобудівників в м.Запоріжжі при здійсненні розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, що призвело до зіткнення з автомобілем «Volkswagen LT 3G», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автотранспортні засоби отримали технічні ушкодження.
Згідно із протоколом дії водія ОСОБА_1 містять ознаки порушення п.2.3.«б», 10.4 «Правил дорожнього руху України».
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить поновити строк для апеляційного оскарження та скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення, яким притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не з'ясував усі фактичні обставини справи, не сприяв повному та об'єктивному розгляду справи, а тому постанова є незаконною та необґрунтованою.
Посилається на порушення його прав, оскільки справу розглянуто без його участі.
Вважає, що суд не врахував ні його пояснення, ні пояснення свідків. Пояснення ОСОБА_1 направлені на уникнення відповідальності.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив суду, що водій маршрутного таксі порушив вимоги встановленої швидкості, що на думку апелянта є недопустимим.
Також зазначає, що для уточнення інформації та проведення будь-яких експертиз до нього ніхто не звертався та йому не повідомлялося про можливість проведення експертизи.
Крім того, судом не досліджено дані, які характеризують особу правопорушника, який вже порушував ПДР, який притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП 31 січня 2020 року.
Заявлене ОСОБА_2 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки справу розглянуто без участі ОСОБА_2 , копію постанови суду останній отримав 06 липня 2021 року та вже 12 липня 2021 року подав апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Ляховецького Т.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гребнєва І.І., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
На думку суду апеляційної інстанції, вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі при розгляді цієї справи через таке.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №127042 від 17 серпня 2020 року зазначено, що 15-40 годині 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HYNDAI GETZ», державний номер НОМЕР_1 , біля будинку №15 по пр.Моторобудівників в м.Запоріжжі при здійсненні розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, що призвело до зіткнення з автомобілем «Volkswagen LT 3G», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автотранспортні засоби отримали технічні ушкодження. За таких обставин працівники патрульної поліції кваліфікували дії водія ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вказуючи, що на їх думку, останній порушив п.п.2.3б, 10.4 Правил дорожнього руху.
Згідно з положеннями п.2.3б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що додані до протоколу, вбачається, що він водій маршруту «Гнаровськ», від'їжджав від зупинки «Проходная», виїхав в ліву крайню смугу і автомобіль Хундай рухався в правій смузі руху, не пропустив його, зіштовхнув на зустрічну смугу руху, в результаті чого відбулось ДТП.
Свої пояснення ОСОБА_2 в цілому підтримав і при апеляційному розгляді та зазначив, що на зупинці «Проходная» висадив пасажирів, ввімкнув лівий поворот, перестроївся в ліву смугу руху та рухався в бік вул.Красної, коли в цей час автомобіль Хундай раптово виїхав на розворот. Вважав, що водій автомобіля Хундай побачив його автомобіль, однак останній не бачив та відбулось зіткнення. Швидкість руху його ( ОСОБА_2 ) автомобіля була приблизно 45 км/год. Відстань від зупинки громадського транспорту до транспортного засобу була приблизно 2-5 м. Вони зрівнялись з автомобілем Хундай і водій останнього різко повернув. Автомобіль Хундай знаходився в правій смузі руху. Зазначив, що він обгін не здійснював та на зустрічну смугу не виїжджав. Рухався по лівій смузі руху. При зіткненні його автомобіль змістився на зустрічну смугу руху. Удар на його автомобілі прийшовся в передню праву частину. Для уникнення зіткнення він гальмував, однак водій автомобіля його не бачив, тому відбулось зіткнення. На його думку, швидкість автомобіля Хундай під керуванням водія ОСОБА_1 була приблизно 20-30 км/год. Вважає, що водій автомобіля ОСОБА_3 не приймав жодних дій не приймав жодних дій для уникнення ДТП.
В доповненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - адвокат Ляховецький Т.І. зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду справи не були дослідженні пояснення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи. В ході судового розгляду була призначена експертиза, декілька разів експерт направляв до суду клопотання про надання додаткових даних, та експертиза так і не була проведена. В той же час, з приводу проведення експертизи до потерпілого ніхто не звертався, хоча останній вважав за необхідне встановити істину по справі. Водій ОСОБА_2 почав об'їжджати автомобіль ОСОБА_1 , щоб уникнути зіткнення та виїхав на зустрічну смугу руху. Ввімкнений водієм ОСОБА_1 покажчик повороту для інших учасників руху був незрозумілий.
У письмових поясненнях ОСОБА_5 , що додані до протоколу, зазначено, що він, керуючи автомобілем Хюндай, включив лівий поворот, подивився в дзеркало лівої сторони, переконався, що маневр безпечний почав виконувати поворот в ліво по переривистій смузі дорожньої розмітки. Зустрічних автомобілів не було. При вивертанні руля вліво з лівої смуги руху на великій швидкості в нього врізалось маршрутне таксі, яке виїхало на зустрічну смугу. Його автомобіль при повороті швидкості не мав. Від удару маршрутного таксі його відштовхнуло на півтора два метра попереду маршрутного таксі. При його маневрі маршрутного таксі не було, воно виїхало ззаду нього на обгін з задньої сторони його автомобіля. Його автомобіль майже стояв. В маршрутному таксі була значна швидкість, тому її винесло вперед, про що свідчить гальмівний шлях маршрутного таксі. Його автомобіль не рухався, оскільки він здійснював маневр.
В ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що в зазначений в протоколі час він рухався за кермом транспортного засобу по проспекту Моторобудівників, під час якого мав намір вчинити розворот у вказаному в протоколі місці. Задля цього він з'їхав заднім ходом зі стоянки на проїзну частину та почав перестроюватися з крайнього правого положення до розподільної смуги, увімкнувши при цьому лівий поворот. Побачивши вільну дорогу на смузі зустрічного руху, почав виконувати розворот та відчув удар у свою машину. Дорожньо-транспортна пригода сталася тому, що водій маршрутного таксі в порушення пунктів 11.3, 11.10 «Правил дорожнього руху України» рухався по лівому краю дороги, тоді як права частина була абсолютно вільна, та по розділювальній смузі. Вважав, що лише протиправна поведінка на дорозі водія «Volkswagen LT 3G», який всупереч вимогам безпечного дорожнього руху став виконувати маневр обгону на перехресті, а також припустився низки порушень правил дорожнього руху, таких, як порушення п.п. 10.1, 10.3, 10.4, 12.3, 14.2 «Правил дорожнього руху України», зумовила неможливість для нього уникнути зіткнення, оскільки він рухався у чіткій відповідності до правил безпеки руху.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 зазначив, що особисто він раніше не притягався до адміністративної відповідальності, а тому доводи апелянта про протилежне не відповідають дійсності, які не відповідають дійсності і пояснення, надані ОСОБА_2 . Швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 була високою. Водій ОСОБА_2 навіть не гальмував, відсутній гальмівний шлях. Автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зніс його автомобіль із зустрічної смуги руху, оскільки його автомобіль вже стояв на зустрічній смузі руху. Під час складання матеріалів справи він не погоджувався зі складеною Схемою ДТП та просив працівника поліції внести до неї виправлення, після чого підписав її. Працівниками поліції не було отримано письмові пояснення від його дружини, яка в момент ДТП перебувала в салоні його автомобіля. Виїжджаючи зі стоянки, він прийняв праву сторону, пересвідчився, що автомобілів не було, пропустив два автомобіля, які рухались по лівій смузі руху, потім повільно прийняв ліву сторону. Рухався повільно, щоб всі помітили, що в нього ввімкнений лівий покажчик повороту. Автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 був дуже далеко, однак він рухався дуже швидко. Вважає, що водій ОСОБА_2 мав можливість прийняти праву смугу руху та проїхати повз нього безперешкодно. Зіткнення відбулось вже на зустрічній смузі руху. На його думку, саме автомобіль «Volkswagen LT 3G», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 вдарив його автомобіль. Особисто він намагався уникнути зіткнення шляхом гальмування автомобіля. Він не бачив автомобіль «Volkswagen LT 3G» під керуванням ОСОБА_2 , коли він під'їжджав до нього, а бачив його за 100-150 м, поряд були і інші автомобілі, яких він пропустив. Покажчик повороту він ввімкнув коли виїжджав зі стоянки. Вважає, що у автомобіля «Volkswagen LT 3G» під керуванням ОСОБА_2 була велика швидкість, він вилетів на зустрічну смугу і тому удар прийшовся в передню частину автомобіля. Свідків не було, а лише однин свідок опитаний, який перебував в салоні автомобіля «Volkswagen LT 3G» під керуванням ОСОБА_2 .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гребнєв І.І. зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Вважає, що відповіді, які надавав ОСОБА_2 , не відповідають дійсності, оскільки вони спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Вказує, що автомобіль Хундай був в крайній лівій смузі руху, а автомобіль під керуванням ОСОБА_2 знаходився по центру дороги. Вважає, що вдарив саме автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , а не автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Посилається на те, що відповідно до ПДР України, водії повинні дотримуватись дистанції та швидкісного режиму руху.
На схемі місця ДТП зафіксовано напрямок руху автомобілів, їх розташування після ДТП та їх пошкодження, місце зіткнення.
При цьому, зі схеми ДТП та фото таблиці вбачається, що автомобіль «Volkswagen LT 3G» розташований на зустрічній смузі руху, як і місце зіткнення.
Зі схеми ДТП та доданих до неї фотознімків не вбачається, що причиною ДТП стали допущені водієм ОСОБА_1 порушення, про які ідеться в протоколі.
Під час розгляду справи суд першої інстанції постановою від 25 вересня 2020 року призначив інженерно-транспорту експертизу, яка не була проведена згідно з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи від 02 лютого 2021 року за №9-1051.
Крім того, постановою суду від 26 січня 2021 року призначено комплексну судову авто технічну та фототехнічну експертизу, яка також не була проведена згідно з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи від 16 квітня 2021 року за №КСЕ-19/108-21/2657.
Згідно з клопотаннями та повідомленнями експерта, неможливість проведення експертизи обумовлена недостатністю вихідних даних.
Дослідивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які б були в прямому причинному зв'язку з ДТП, не підтверджений матеріалами справи.
З такими висновками суду погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апелянта про те, що вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується схемою ДТП та фотознімками, в т.ч. наданими при апеляційному розгляді, є непереконливими, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, здійснив маневр розвороту з порушенням п.2.3б та п.10.4 ПДР України, що і стало причиною ДТП.
Не убачається цього і з відеозапису, який відтворений при апеляційному розгляді.
Письмові пояснення ОСОБА_4 (пасажира автомобілю, яким керував ОСОБА_2 ), на які посилаються апелянт та його представник, про те, що водій Хундая, який рухався ближче до правого краю проїзної частини, після того як маршрутне таксі (яке рухалось в лівій смузі) майже з ним порівнялось, почав повертати ліворуч, та уникнути зіткнення водій маршрутного таксі не міг, не узгоджуються зі схемою ДТП, наявними в справі фотознімками та відеозаписом.
Та обставина, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_2 , не завадило суду повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
При апеляційному розгляді ОСОБА_2 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду ним та його представником не спростовані.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених доказах, які суд належним чином проаналізував та дав цим доказам правильну оцінку.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , на думку суду апеляційної інстанції, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції фактично дав юридичну оцінку і діям водія ОСОБА_2 , зазначивши, що дії водія ОСОБА_2 , який припустився низки порушень правил безпеки руху, перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Викладене не узгоджується з такою засадою судочинства як забезпечення доведеності вини, оскільки протокол щодо ОСОБА_2 не складався про порушення на транспорті та справа щодо останнього судом не розглядалась, сам ОСОБА_2 не брав участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 .
Відповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР не є предметом розгляду у даній справі.
У зв'язку з викладеним, відповідно до положень ст.294 КУпАП, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з неї посилання суду на те, що дії водія ОСОБА_2 перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року.
апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, змінити, виключивши з неї посилання суду на те, що дії водія ОСОБА_2 , який припустився низки порушень правил безпеки руху, перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/4739/20