Справа № 420/11817/21
10 вересня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження питання про застосування строків
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та надати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) перерахувати з 01 лютого 2020 року та з 1 січня 2021 року ОСОБА_1 пенсію відповідно до Довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично виплаченою.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від позивача, 20.07.2021 року за вхідним номером ЕС/1500/21 надійшла заява, в якій позивач зазначив, що оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений станом на 01.01.2020 року та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівниками інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами станом на 01.01.2021 рокує однаковими, та відповідно, розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення як станом на 29.01.2020 року, так і станом на 01.01.2021 року будуть обчислюватись з однієї величини, позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги звернуті до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримка.
У зв'язку з чим позивач надав заяву про уточнення позовних вимог до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримка та просить:
визнати бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та зазначенням в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, протиправною;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 з зазначенням в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та надати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року".
Ухвалою суду від 22.07.2021 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, який містить у собі заяву про застосування строку звернення до суду. Представник відповідача зазначає, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся у 2021 році, а перерахунок просить здійснити з 2020 року, а тому строк звернення до суду є пропущеним.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, в даному випадку пенсійними, які є регулярними та обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
В свою чергу, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а сформований такий висновок: “Велика Палата Верховного Суду вважає, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.”
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, підставою для звернення позивача до суду є бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка мала місце за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 у 2021 році.
В даному випадку предметом перевірки є, зокрема, наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідок, які станом на дату звернення позивача до суду не видано Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом не пропущений, внаслідок чого заява представника відповідача щодо залишення адміністративного позову без розгляду, викладена у відзиві на адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 240, 256, 295 КАС України суддя
В задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин