Справа № 420/11817/21
10 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та надати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) перерахувати з 01 лютого 2020 року та з 1 січня 2021 року ОСОБА_1 пенсію відповідно до Довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, станом на 1 січня 2021 року та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично виплаченою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 травня 2021 року він звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з питанням підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри: посадового окладу, окладу за військовим званням, що обчислені у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у початковій редакції; надбавки за вислугу років, обчисленої виходячи з вислуги більше 25 років у відповідності до вимог Додатку 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Як зазначено у позові, 24 червня 2021 року позивач отримав відповідь Одеського ОТЦКтаСП від 09.06.2020 №943/7732, якою в задоволені вимог його звернення відмовлено мотивуючи тим, що: “скасування у судовому порядку п.6 Постанови №103 не впливає на порядок і процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 та не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 року.”
На думку позивача, дії Одеського ОТЦКтаСП щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та 01 січня 2021 року є протиправними.
Як стверджує позивач, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 (29 січня 2020 року) діють редакції пункту 4 Постанови № 704 та пунктів 1, 2, абзацу 1 пункту 3, пункту 5 Порядку № 45, що були чинними до зазначених змін. Отже, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від позивача, 20.07.2021 року за вхідним номером ЕС/1500/21 надійшла заява, в якій позивач зазначив, що оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений станом на 01.01.2020 року та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівниками інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами станом на 01.01.2021 рокує однаковими, та відповідно, розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення як станом на 29.01.2020 року, так і станом на 01.01.2021 року будуть обчислюватись з однієї величини, позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги звернуті до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримка.
У зв'язку з чим позивач надав заяву про уточнення позовних вимог до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримка та просить:
визнати бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та зазначенням в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, протиправною;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 з зазначенням в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та надати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року".
Ухвалою суду від 22.07.2021 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.
26.07.2021 року (вх.№ЕС/1547/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
27.07.2021 року (вх.№40689/21) від представника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду надійшов лист разом із документами на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2021 року.
27.07.2021 року (вх.№40690/21) від представника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві вказано, що скасування в судовому порядку п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, якi звiльнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, а також за станом на 1 січня 2021 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, та як наслідок не створює для ООТЦК та СП відстав для підготовки на направлення до Головного управління Пенсійного фонду України відповідної довідки.
Як вказує відповідач, чинним законодавством передбачено, що видача довідок про розмір грошового забезпечення здійснюється уповноваженим органом виключно пiсля надходження відповідного списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
27.07.2021 року (вх.№40692/21) від представника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі.
03.08.2021 року (вх.№ЕП/20723/21) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві вказано, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 Головним управлінням в 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Відповідно до пункту 9 Порядку Головне управління має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не має. А отже, враховуючи що Головним управлінням при перерахунку пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону №2262, Постанови №704 та Постанови №103 враховані всі складові зазначені Одеським обласним військовим комісаріатом в довідці підстави для визнання дій Головного управлінням протиправними відсутні.
Як вказано у відзиві, безпідставною є вимога позивача щодо перерахунку його пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 29.01.2020 враховуючи те, що скасування у судовому порядку пунктів постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 не створює підстав для перерахунку пенсії Позивача. Окрім того, згідно з Постановою КМУ № 704 (в редакції Постанови КМУ № 103), яка була чинною станом на час виготовлення довідки 10.02.2021 року, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
У відзиві також вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
04.08.2021 року (вх.№ЕС/1638/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
06.08.2021 року (вх.№ 43169/21) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов лист разом із документами на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2021 року.
Ухвалами суду від 06.09.2021 року відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідачів про закриття провадження по справі та про залишення позову без розгляду.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01.08.2018р. N471 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 20.08.2018р. №159 - виключено зі списків Командування Військово- Морських Сил Збройних Сил України та знято з усіх видів забезпечення.
21.08.2018р. ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років.
Судом встановлено, що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою, в якій просив підготувати та надатидо Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри: посадового окладу, окладу за військовим званням, що обчислені у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у початковій редакції; надбавки за вислугу років, обчисленої виходячи з вислуги більше 25 років у відповідності до вимог Додатку 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Вказана заява зареєстрована в Одеському обласному територіальному центрові комплектування та соціальної підтримки 25.05.2021 року.
09.06.2020 року у відповідь на вказану заяву Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено листа №943/7732, в якому зазначено про відсутність правових підставі для складання довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року.
Вважаючи бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та зазначенням в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Частинами 2 та 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
21.02.2018 року відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року, далі - Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262, до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини 2 статті 51 Закону № 2262-XII стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, виходячи із грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, визначеного станом на 01.03.2018 року постановою КМУ № 704.
Постановою № 704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Міністерством оборони України з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України відповідно до постанови КМУ № 704 видано наказ № 90 від 01.03.2018 року «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 року за № 315/31767.
Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки (далі - Правила).
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта. Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків. Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови. Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 вищевказаних Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Зі структури Постанови № 704 вбачається, що пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови № 704 містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, містять примітки пояснюючого характеру, у яких, зокрема, наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Як зазначалось вище, Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесені зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року. Умова, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року, з вказаного пункту була вилучена.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774), який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Тому, згідно з Постанови № 704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
З огляду на викладене, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовляючи позивачу у складанні оновленої довідки діяв правомірно у межах повноважень.
Крім того, суд зазначає, що 06 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Тобто, з моменту набрання чинності Законом № 1774-VIII (01 січня 2017 року) на законодавчому рівні існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, то застосуванню підлягають саме норми Закону, як правового акта вищої юридичної сили.
За таких обставин, суд приходить до висновків, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення осіб, які проходять, зокрема, військовослужбовців, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
В постанові по справі №200/9195/19-а від 04 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що зі змісту Закону №1774-VIII вбачається, що ним вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів. Водночас п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року. З прийняттям Закону №1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата. Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.
Скасування в судовому порядку п.6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до ГУПФ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2020 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Крім того, у вказаний період уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6).
Суддя П.П. Марин
.