справа №380/10762/21
09 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Служби безпеки України (далі -відповідач 1, СБУ), ОСОБА_2 ( далі - відповідач 2) в якій просив:
- визнати протиправними бездіяльність Служби безпеки України і голови Служби безпеки України Баканова Івана Геннадійовича, пов'язану із наданням неповної, необґрунтованої і нічим не підкріпленої інформації по суті запиту ОСОБА_1 від 21.12.2020 та зобов'язати надати повну, об'єктивну і обґрунтовану відповідь по суті запиту і копії матеріальних носіїв інформації по суті запиту.
Підставою позову є протиправність бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду запиту позивача.
Оскільки вказане порушило права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 12.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Службою безпеки України отримано запит від позивача, розгляд якого доручено Фінансово-економічному управлінню СБУ. За результатами розгляду запиту за підписом керівника самостійного підрозділу (органу) Центрального управління СБУ відповідно до п. 3.11 Інструкції підготовлено оскаржувану відповідь
Щодо змісту відповіді відповідач вказує, що питання призначення та нарахування пенсії не входять до компетенції органів СБУ, як і не включення визначених сум та видів грошового забезпечення, з яких нараховується пенсія звільненим військовослужбовцям.
З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд приймає рішення 09.09.2021.
Суд на підставі позовної заяви, відзиву на позовну заяву, а також долучених письмових доказів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голови СБУ І.Баканова із запитом на інформацію, щодо посадового окладу начальника представництва внутрішньої безпеки в регіональному органі СБУ.
Листом від 24.12.2020 №21/3/2-П-22-П/87 за підписом начальника управління С. Шарманської, Фінансово-економічне управління СБУ надало позивачу відповідь на його запит.
Вважаючи зазначену відповідь неповною, необґрунтованою та нічим не підкріпленою по суті запиту, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначений перелік розпорядників інформації.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою визначені обов'язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частинами 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом з'ясовано, що відповідь на запит позивача надана Фінансово-економічним управлінням СБУ за підписом начальника управління С. Шарманської.
Позивач у свою чергу відповідачем у справі вказує ОСОБА_2 .
Щодо зазначеного, суд бере до уваги таке.
Згідно з наказом Центрального управління Служби безпеки України №231 від 14.06.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2011 за №851/19589, затверджено Інструкцію про порядок забезпечення доступу до публічної інформації у Службі безпеки України (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3.1. Інструкції запит на інформацію, що надійшов на адресу ЦУ, приймається, реєструється та в день отримання запиту подається співробітниками підрозділу УРДЗК на розгляд уповноваженим підрозділам ЦУ, органам та закладам за підписом керівництва відділу розгляду звернень громадян УРДЗК (Приймальні СБУ).
Належність запитуваної інформації до компетенції уповноваженого підрозділу ЦУ, органу та закладу визначається співробітником підрозділу УРДЗК.
Згідно з п. 3.2. якщо запитувана інформація належить до сфери діяльності двох або більше підрозділів ЦУ, такі запити на інформацію подаються на доповідь керівництву СБУ співробітниками підрозділу УРДЗК для визначення головного виконавця.
Запити на інформацію, що надійшли на адресу органів та закладів, приймаються, реєструються та в день отримання запиту подаються ділянками доступу до інформації на доповідь керівництву органів та закладів (п.3.3.).
Розгляд по суті запиту на інформацію та підготовка відповіді здійснюються уповноваженим підрозділом ЦУ, органом та закладом. Розгляд по суті запиту на інформацію, яка отримана або створена у процесі виконання покладених на УРДЗК завдань та функцій або стосується питань, віднесених до його компетенції, а також щодо надання копій нормативно-правових актів СБУ, відомостей щодо таких актів здійснюється підрозділом УРДЗК (п.3.4.).
Відповідно до п. 3.18. у задоволенні запиту на інформацію може бути відмовлено в таких випадках, зокрема, інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №393/96-ВР пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Згідно із ст. 15 Закону №393/96-ВР заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто (ст.16 Закон №393/96-ВР).
Окрім того, п. 3 Розділу VIII Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 №532, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 03.05.2018 за №546/31998 (далі - Інструкція №532), встановлено, що за дорученням керівництва СБУ звернення громадян розглядаються у відповідних підрозділах Центрального управління, органів, закладів, установ СБУ, які надійшли на їх адресу.
Службові особи державного органу, які здійснюють розгляд звернень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви та скарги; забезпечувати поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку із заявою чи скаргою рішень; вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; письмово повідомляти громадянина про результати розгляду перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до пункту 5 Розділу IX Інструкції №532 відповідь за результатами розгляду звернення надається тим підрозділом Центрального управління, органом, закладом, установою СБУ, який його отримав для розгляду в межах своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд бере до уваги, що у своєму запиті позивач просив, зокрема, надати наступну інформацію:
- про посадовий оклад начальника представництва внутрішньої безпеки в регіональному органі Служби безпеки України для нарахування пенсійного забезпечення;
- направити копії матеріальних носіїв інформації, у яких містяться відомості стосовно посадового окладу начальника представництва внутрішньої безпеки в регіональному органі Служби безпеки України, по якому нараховується пенсійне забезпечення.
З сукупного аналізу вищезазначених норм та змісту запиту суд дійшов висновку, що такий розглянутий повноважним та відповідним підрозділом СБУ в межах компетенції. А отже, бездіяльності не допущено.
З матеріалів справи з'ясовано /арк.спр.26/, що за результатами розгляду вказаного запиту позивача повідомлено про те, що за посадою начальника представництва внутрішньої безпеки в регіональному органі встановлено 52 тарифний розряд, якому відповідає посадовий оклад 9020,00 грн. Крім того зазначено, що питання надання копій матеріальних носіїв інформації, в яких містяться відомості стосовно даного посадового окладу до компетенції Фінансово-економічного управління СБУ не відноситься.
Отже, інформацію стосовно посадового окладу начальника представництва внутрішньої безпеки надана позивачу, оскільки нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям відноситься до компетенції органів СБУ, зокрема Фінансово-економічного управління.
Стосовно тверджень позивача про те, що дана інформація є неповною та необґрунтованою, суд зазначає таке.
Інформація з посиланням на нормативно-правові акти, які свідчать про присвоєння саме цього тарифного розряду і його відповідність конкретному посадовому окладу в органах СБУ не перебуває у віданні СБУ, що суд вважає об'єктивною підставою для її відсутності у відповіді на запит. Вказане стосується і прохання про направлення копій матеріальних носіїв на яких містяться відомості стосовно посадового окладу по якому нараховується пенсійне забезпечення з огляду на таке.
Здійснення контролю зокрема за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством належить до компетенції органів Пенсійного фонду Україні.
Тобто СБУ не є розпорядником інформації що стосується призначенню, перерахунку та виплаті пенсій.
Таким чином, в оскаржуваній відповіді на запит відповідачем надано наявну у розпорядженні інформацію запитувану позивачем, а також роз'яснено підстави ненадання документальних матеріалів стосовно питань що не входять до відання відповідного управління, який компетентний надавати таку відповідь.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідачами розглянуто запити позивача, надано обґрунтовану відповідь, доведено відсутність бездіяльності у спірних правовідносинах; позивачем вимог позовної заяви не доведено. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.