"28" серпня 2021 р.
м. Київ
Справа № 911/745/21
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10, код ЄДРПОУ 35161650)
за участю Української універсальної біржі (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 52, код ЄДПРПОУ 25158707)
та Державного підприємства "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, код ЄДРПОУ 42068925) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
про визнання незаконною відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача: Гринько П.П. (ордер АІ №1146089);
відповідача: Голубець Н. М.
третіх осіб: не з'явилися.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 11.03.2021 ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визнання відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Звертаючись до суду позивач просить суд:
- визнати незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів, а саме: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації;
- скасувати Рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації;
- зобов'язати Обухівську міську раду Київської області затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа від 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн;
- зобов'язати Обухівську міську раду Київської області укласти з ОСОБА_1 , переможцем електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 з приватизації об'єкта малої приватизації, договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, а саме: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,487 га, кадастровий номер: 3223182001:01:023:0027, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ціною лоту 804600,00 грн гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наголошує на протиправності прийнятого Обухівською міською радою Київської області рішення від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ позаяк воно прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, яким регулюється приватизація державного і комунального майна.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.
Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 17.05.2021. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
05.05.2021 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Також 05.05.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1248 від 30.04.2021.
У підготовчому судовому засіданні 17.05.2021 суд за ініціативи позивача залучив до участі у справі Українську універсальну біржу та Державне підприємство "Прозорро.Продажі" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. У зв'язку з цим, суд зобов'язав сторін надіслати третім особам всі документи, що стосуються справи, що були подані за час її розгляду в суді. Також судом відкладено судове засідання до 22.06.2021 для надання можливості залученим третім особам надати письмові пояснення стосовно позову. Крім того суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
22.06.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 22.06.2021 про розгляд справи у судовому засіданні 22.06.2021 за відсутності представника
У судовому засіданні 22.06.2021 судом з огляду на те, що у суду відсутні відомості про отримання останньої ухвали суду відповідачем, з метою забезпечення права відповідача на захист, суд відклав судове засідання з урахуванням продовженого строку підготовчого провадження на 05.07.2021.
29.06.2021 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява б/н від 29.06.2021 про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі.
У судовому засіданні 05.07.2021 судом задоволено заяву позивача про проведення засідання без участі представника та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021.
У судове засідання з розгляду справи по суті 13.07.2021 з'явився представник відповідача. З огляду на неявку позивача, відсутність заяв про розгляд справи по суті без участі представника, з метою забезпечення позивачу належного доступу до правосуддя та реалізації ним процесуальних прав, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 17.08.2021.
10.08.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №2499 від 10.08.2021 про перенесення судового засідання (документ не підписано з використанням ЕЦП).
12.08.2021 на адресу суду надійшло друковане клопотання відповідача №2499 від 10.08.2021 про перенесення судового засідання.
У судовому засіданні 17.08.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав слухання справи у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 28.08.2021.
17.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 17.08.2021 про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, до якого додано текст рішення Господарського суду Київської області у справі 911/743/21.
Також від позивача 17.08.2021 до суду надійшла заява б/н від 17.08.2021 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 40000,00 грн витрат на правову допомогу.
У судове засідання з розгляду справи по суті 28.08.2021 з'явились представник позивача та відповідача, судом заслухано пояснення останніх, досліджено докази та ухвалено рішення у справі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Григорівською сільською радою Обухівського району Київської області 02.07.2020 прийнято рішення “Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об'єктів малої приватизації та приватизацію” № 1700.55.VII, яким вирішено:
- затвердити перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Григорівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках (додаток № 1, додаток № 2);
- утворити аукціонну комісію для приватизації об'єктів, визначених в додатку № 1 та додатку № 2 до цього рішення та затвердити її персональний склад (додаток № 3 до даного рішення);
- визначити сесію Григорівської сільської ради органом приватизації об'єктів комунальної власності, територіальної громади Григорівської сільської ради, оскільки доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою;
- Григорівській сільській раді Обухівського району Київської області: розпочати приватизацію об'єктів, зазначених в Переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках (додаток № 1), відповідно до ЗУ “Про приватизацію державного і комунального майна” та даного рішення; опублікувати перелік об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках, на офіційному веб-сайті Григорівської сільської ради та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня прийняття цього рішення.
- Контроль за виконанням даного рішення покласти на спеціально створену аукціонну комісію з числа депутатів сільської ради та голову Григорівської сільської ради.
До Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Григорівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках, яке є додатком № 1 до вказаного рішення, зокрема включено Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 805,3 м2, що розташований в с. Григорівка, вул. Соборна 21 - спосіб продажу - електронний аукціон (торги).
Докази про визнання незаконним та скасування вказаного рішення у матеріалах справи відсутні.
Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 № 2033.58.VII “Про затвердження стартової ціни та умов продажу об'єкту приватизації - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами вирішено:
1) Затвердити стартову ціну продажу приміщення Громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, згідно звіту про незалежну оцінку майна, що належить Григорівській сільській раді, площею 805,5 кв.м.; розташованого за адресою: вул.. Соборна, буд. 21, с. Григорівка Обухівський район Київська область в сумі 210289,00 грн, без ПДВ;
2) Встановити гарантійний внесок в розмірі 10 % від стартової ціни, що становить 21028,90 грн;
3) Встановити крок аукціону в розмірі 1 % від стартової ціни, що становить 2102,89 грн;
4) Затвердити умови продажу зазначеного нежитлового приміщення: подальше використання визначає покупець; дотримання санітарно-екологічних та протипожежних норм експлуатації об'єкта, утримання прилеглої території у належному санітарному стані; покупець бере на себе витрати пов'язані з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу об'єкта;
5) Опублікувати інформаційне повідомлення про приватизацію на веб-сайті Григорівської сільської ради, та в електронній торговій системі.
На веб-порталі електронного майданчика “Прозорро.Продажі” 18.11.2020 розміщено інформаційне повідомлення Григорівської сільської ради про проведення продажу на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 який розташований за адресою: Київська область, с. Гусачівка, вулиця Соборна , буд. 21.
З зазначеного повідомлення, зокрема, вбачається, що проведення аукціону призначено на 09.12.2020.
Також за інформацією наведеною у вказаному повідомлені щодо об'єкта приватизації, Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2, розташований за адресою: 08750, Київська область, с. Гусачівка, вулиця Соборна, буд. 21, та перебуває в комунальній власності Григорівської сільської ради.
Державна реєстрація права власності на нерухоме майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2121969332231; дата, час державної реєстрації: 07.07.2020; державний реєстратор: Тимченко Антон Сергійович, Обухівська районна державна адміністрація Київської області; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53106039 від 14.07.2020.
Вбачається, що 07.12.2020 Конош Р.С. звернувся до оператора електронного майданчика “Українська універсальна біржа” із заявою на участь у приватизації об'єкта малої приватизації, згідно якої позивач виявив бажання взяти участь в електронному аукціоні з продажу об'єкта малої приватизації Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 грн, аукціон № UA-PS-2020-11-20-000065-2.
За результатами проведеного 09.12.2020 відкритого аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 з продажу об'єкта приватизації - Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 кв.м., переможцем електронного аукціону шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації визначено Коноша Р.С.
У зв'язку із визначенням переможця торгів Коноша Р.С., останній 14.12.2020 звернувся до органу приватизації - Міської ради на ім'я голови Обухівської міської ради Левченко О.М. із заявою про видачу наказу про погодження протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 кв.м., який відбувся 09.12.2020 (ціна лоту 804600,00 грн з ПДВ).
За результатами проведеної перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради створеною комісією 22.12.2020 складено Акт перевірки законності проведення процедури приватизації об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності Григорівської сільської ради, у жовтні - грудні 2020 року.
У відповідності до вказаного Акту комісія дійшла висновку рекомендувати Міській раді прийняти рішення про відмову у затвердженні протоколів про результати електронного аукціону за № UA-PS-2020-11-20-000065-2 у зв'язку із порушенням Григорівською сільською радою законодавства під час прийняття рішень про приватизацію об'єктів, які були розташовані на її території, а наразі на території Обухівської міської територіальної громади.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що підставами, за яких комісія дійшла такого висновку, є те, що:
1) проекти рішень Григорівської сільської ради в установленому порядку не були оприлюднені не пізніш як за 20 робочих днів до прийняття ні в друкованих ЗМІ, ні на веб-сайті сільської ради, чим порушено п. 3 ст. 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а в тексті рішення від 13.10.2020 № 2039.58.VII відсутня балансова вартість об'єктів, які пропонувалось приватизувати;
2) об'єкт нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, на день включення його до переліку об'єктів приватизації не був власністю Григорівської громади (було відсутнє зареєстроване в установленому порядку право власності на цей об'єкт). Право власності на вказаний об'єкт оформлено (проведена державна реєстрація) 07.07.2020, а рішення Григорівської сільської ради про затвердження переліку об'єктів приватизації прийнято 02.07.2020, чим порушено ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
На підставі складеного акту Обухівською міською радою 28.01.2021 прийнято рішення № 114-4-VIII “Про відмову у затвердженні протоколів про результати електронних аукціонів, визнання переможців та укладення договорів купівлі - продажу об'єктів у селах: Григорівка та Гусачівці”, яким зокрема, відмовлено у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 о 15:23:04 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 кв.м., за ціною лоту 804600,00 грн з ПДВ, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач, зазначає про те, що прийняте 28.01.2021 Міською радою рішення № 114-4-VIII “Про відмову у затвердженні протоколів про результати електронних аукціонів, визнання переможців та укладення договорів купівлі - продажу об'єктів у селах: Григорівка та Гусачівці” є незаконним та таким, що порушує права позивача.
Так, позивач посилається на норми Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 стверджує, що виключними підставами для прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу є, з-поміж іншого, невідповідність покупця вимогам ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, не подання покупцем документів або відомостей, обов'язковість подання яких передбачена спеціальним законодавством у сфері приватизації, подання покупцем неправдивих відомостей про себе, відмова покупця від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу.
При цьому, як вказує позивач, наведені у Акті перевірки законності проведення процедури приватизації об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності Григорівської сільської ради, у жовтні - грудні 2020 року, мотиви для відмови йому, як переможцю аукціону, є необґрунтованими, адже в силу Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу такі не можуть бути підставами для відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та укладенні договору купівлі-продажу.
Отже, у зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду даною позовною заявою з вимогами про: визнання незаконною відмову Обухівської міської ради у затвердженні протоколу; скасування рішення Обухівської міської ради від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ; зобов'язання Обухівську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону та зобов'язання Обухівську міську раду укласти договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації.
Обґрунтовуючи пред'явлення вимог саме до Обухівської міської ради позивач вказує, що відповідно Закону України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” Обухівська міська рада є правонаступником Григорівської сільської ради.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами відповідач в розрізі обставин встановлених у актах перевірки вказує, що спірне рішення прийняте з урахуванням статті 228 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків правочину, який порушує публічний порядок та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідач звертає увагу на те, що під час перевірки комісією не було встановлено чи розглядалось питання приватизації об'єктів нерухомого майна (до прийняття рішень радою) на засіданнях постійних комісій Григорівської сільської ради, як це передбачено ч. 1 ст. 47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідач зазначає, що Григорівською сільською радою не дотримано вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, зокрема, відсутність повідомлень (за 10 днів до проведення сесії), відсутність факту інформування про час і місце проведення сесії ради та, відповідно і переліку пропонованих на розгляд ради питань, відсутність факту оприлюднення рішень ради згідно з вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації”, то Обухівською міською радою прийнято рішення про відмову у затвердженні результатів аукціону та укладенні договорів купівлі-продажу об'єктів.
Водночас, відповідач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення Міська рада керувалась тим, що прийнятті Григорівською сільською радою та вчинені нею дії щодо приватизації об'єктів нерухомості здійснювались з порушенням вимог чинного законодавства України, що свідчить про порушення публічного порядку. При цьому, відповідач вказує, що прийняття цих рішень та вибуття майна з комунальної власності може суперечити інтересам жителів територіальної громади, призвести до незаконного заволодіння майном територіальної громади.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін вважає за необхідне наголосити на наступному.
Статею 1 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” (далі - Закон) приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону. При цьому, частина 1 ст. 4 вказаного закону визначає, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Статтею 6 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” встановлено, що суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
Покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути, зокрема громадяни України, іноземні громадяни (ст. 8 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок).
Згідно п. 63 Порядку переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта нерухомого майна Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 розташованого за адресою: 08750, Київська область, село Григорівка, вул. Соборна, буд. 21.
Згідно з п. 64 Порядку переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.
При цьому визначено, що не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.
Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
У відповідності до ст. 8 названого закону визначено, що покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути: 1) громадяни України, іноземні громадяни; 2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті; 3) юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї статті.
Не можуть бути покупцями: 1) органи державної влади; 2) державні підприємства, власником яких є держава Україна; 3) державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства; 4) працівники державних органів приватизації; 5) покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять з держави-агресора (згідно з пунктами 6, 7 та 8 частини другої цієї статті); 6) держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб; 7) юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора; 8) фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; 9) юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам; 10) юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”; 11) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”, а також пов'язані з ними особи; 12) особи, які були стороною продажу об'єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов'язані з ними особи; 13) радники, залучені для підготовки об'єкта до приватизації.
Згідно ч. 6 ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта.
Пунктом 67 Порядку визначено, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
Відповідно до п. 68 Порядку, переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 64 цього Порядку. Оператор електронного майданчика підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення Міської ради від 28.01.2021 № 114-4-VIII та відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону є висновки комісії визначені під час перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності, що відображені у відповідному Акті від 22.12.2020. А саме з тих підстав, що комісія дійшла висновку про те, що: проекти рішень Григорівської сільської ради в установленому порядку не були оприлюднені не пізніш як за 20 робочих днів до прийняття ні в друкованих ЗМІ, ні на веб-сайті сільської ради, чим порушено п. 3 ст. 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а в тексті рішення від 13.10.2020 № 2033.58.VII відсутня балансова вартість об'єктів, які пропонувалось приватизувати; об'єкт нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, на день включення його до переліку об'єктів приватизації не був власністю Григорівської громади (було відсутнє зареєстроване в установленому порядку право власності на цей об'єкт). Право власності на вказаний об'єкт оформлено (проведена державна реєстрація) 07.07.2020, а рішення Григорівської сільської ради про затвердження переліку об'єктів приватизації прийнято 02.07.2020, чим порушено ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Водночас, зі змісту складеного комісією з перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності Акту вбачається, що будь-яких підстав стосовно позивача, як потенційного покупця, передбачених ст. ст. 8, 14, 15 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна” не встановлено, що свідчить про відсутність правових перешкод до затвердження протоколу електронних торгів.
При цьому на переконання суду, підстави наведені у Акті перевірки законності проведення процедури приватизації, зокрема щодо відсутності факту оприлюднення Григорівською сільською радою рішення не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Відповідно до положень пунктів 30, 31 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
За частиною 1 статті 59 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 вказаної статті).
Відповідно до частини 11 статті 59 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядники інформації, яким в розумінні статті 13 цього Закону є відповідач, зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті (в редакції чинній на момент прийняття рішення Григорівської сільської ради від 02.07.2020 № 1700.55.VII) проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Статтею 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Так, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.
Отже, Законом України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування рішень, згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та не є підставою вважати такі рішення протиправними.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 278/3142/16-а, від 07.10.2020 у справі № 1840/3774/18.
Відтак, виходячи з наведеного суд зазначає, що за відсутності факту порушення Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” не є достатньою і правомірною підставою, для відмови у затвердженні протоколів про результати електронних аукціонів, факт порушення Григорівською сільською радою порядку процедури публікації проектів рішень цієї ради, оскільки порушення будь-яких вимог законодавства, що не стосуються порядку проведення приватизації майна не є підставами для відмови потенційному покупцю у праві викупу об'єкта приватизації.
При цьому суд зазначає в розумінні приписів ч. 6 ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” право на відмову від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу наділений переможець аукціону, а не орган приватизації. Адже в протилежному випадку процедура приватизації була б позбавлена мети, визначеної Законом України “Про приватизацію державного і комунального майна”, якою є прозорість, ефективність, прискорення економічного зростання та зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику, тоді як необґрунтована та безпідставна відмова від підписання протоколу та договору з боку органу приватизації взагалі суперечить самій сутності процесу приватизації.
Разом з тим слід зауважити на тому, що за висновком комісії у тексті рішення від 13.10.2020 № 2033.58.VII відсутня балансова вартість об'єкта, який пропонувалось приватизувати, водночас, у п. 1 даного рішення затверджена стартова ціна продажу, згідно звіту оцінки майна (210289,00 грн), що по своєї суті є балансовую вартістю майна, оскільки визначена незалежною оцінкою майна, а отже, твердження відповідача (за висновком комісії) стосовно відсутності балансової вартості судом розцінюється як безпідставне.
Між тим, посилання відповідача про те, що право власності на об'єкт приватизації оформлено (проведена державна реєстрація) 02.10.2020, тоді як рішення Григорівської сільської ради про затвердження переліку об'єктів приватизації прийнято 07.07.2020, чим порушено ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” судом також відхиляються, з тих підстав, що на оцінку правомірності проведеної процедури приватизації з продажу зазначеного майна такі аргументи відповідача не впливають. Станом на момент проведення відповідного аукціону факт приналежності об'єкту приватизації до комунальної власності відповідачем не заперечується. Доказів на підтвердження того, що зазначене майно, на момент вирішення питання про включення його до переліку майна, що підлягає приватизації, належало іншій особі суду також не надано.
Таким чином, з огляду на викладене вище суд вважає, що рішення Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, визнанні переможцем Коноша Р.С., та укладанні договору купівлі-продажу є незаконним та ухвалене з порушенням приписів Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Принагідно суд вважає за необхідне зазначити на тому, що відповідно до резолютивної частини Акту перевірки законності проведення процедури приватизації об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності Григорівської сільської ради, у жовтні-грудні 2020 року комісія рекомендувала Обухівській міській раді прийняти рішення про відмову у затвердженні протоколів про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000068-2 та № UA-PS-2020-11-20-000068-, тоді як рекомендацій щодо відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 в Акті не містяться.
Окремо суд доводить до відома про те, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто, суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18 від 16.05.2019 у справі №826/17220/17.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 та зобов'язання Обухівську міську раду Київської області затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 є обґрунтованими, доведеними належними та допуститими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 та зобов'язання Міської ради Київської області укласти з ОСОБА_1 , переможцем електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 з приватизації об'єкта малої приватизації, договір купівлі-продажу об'єкта малої і приватизації, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Позивачем при зверненні до суду не обґрунтовано, яким чином задоволення вимоги про визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 відновить його порушене право.
Отже, суд доходить висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту як визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, не відновлює права позивача, які останній вважає порушеними та за захистом яких він звернувся до суду, а мета, яку переслідує позивач заявляючи таку позовну вимогу фактично тотожна тій меті, що ставиться в залежність від задоволення вимог про скасування рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 № 114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та про зобов'відповідача затвердити протокол аукціону.
Тобто судом встановлено, що наразі, обставиною, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача є саме зазначене рішення органу приватизації, що перешкоджає йому у реалізації набутих ним прав переможця аукціону.
Тому для відновлення такого права цілком достатнім та ефективним буде саме скасування зазначеного рішення та зобов'язання відповідача затвердити відповідний протокол та прийняття окремо судового рішення в частині визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону не вимагається, а протиправність поведінки відповідача в цій частині, з огляду на висновки суду, презюмується.
Положеннями ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1). Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3).
Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (ч. 1). День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч. 2).
Зі змісту вказаної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування, попереднього договору. В інших випадках, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/889/16 та від 19.06.2019 у справі № 915/802/18.
Згідно п. 70 Порядку договір купівлі-продажу об'єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону. Даний обов'язок виникає в органа приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.
Отже, з огляду на наведене вище та встановлені у цій справі обставини, суд вважає, що задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти договір за рішенням суду на момент звернення до суду з позовом, наразі є передчасною, оскільки між сторонами не існує переддоговірного спору та відсутні передумови для цього. При цьому обов'язок відповідача укласти договір з переможцем аукціону виникає після затвердження протоколу про результати електронного аукціону.
Суд звертає увагу на те, що перешкодою в укладанні відповідного договору купівлі-продажу, є саме не затвердження відповідачем протоколу аукціону та з огляду на прийняте рішення суду в частині зобов'язання відповідача його затвердити та з огляду на висновки суду про відсутність правових підстав для зволікання із його затвердженням, відповідач, керуючись принципом добросовісності та виконуючи вимоги ст. 19 Конституції України має самостійно вжити заходи для усунення виявлених порушень та завершити розпочату процедуру приватизації, укладанням із переможцем аукціону відповідного договору.
Відтак, суд не вбачає підстав як для втручання у подальшу процедуру приватизації, позаяк останнім усунуті виявлені судом недоліки в роботі відповідача, що були перешкодою належному завершенню такої процедури, так і не вбачає необхідності для прийняття додатково окремого рішення про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу, оскільки, можливість укладання його у звичайному порядку, із дотриманням відповідних вимог законодавства, є актуальною та безпосереднім обов'язком відповідача.
Крім того, суд наголошує на тому, що з огляду на положення господарського законодавства, останнім не передбачено повноважень суду щодо зобов'язання тієї чи іншої сторони на укладення відповідного договору, водночас, існують норми, які надають суду повноваження визнавати договір укладеним, у разі якщо він є законним, підставним та з додержанням істотних умов. При цьому текст такоко договору долучається до справи та викладається у прохальній частині позовної заяви.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд доходить висновків про відмову позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Обухівської міської ради Київської області укласти з Коношем Р.С., переможцем електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2 з приватизації об'єкта малої приватизації, договір купівлі-продажу об'єкта малої і приватизації, а саме: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,487 га, кадастровий номер: 3223182001:01:023:0027, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ціною лоту 804600,00 грн гривень.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Сторони також звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивачем 17.08.2021 до суду подано заяву про відшкодування судових витрат та професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 40000,00 грн на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правової допомоги б/н від 16.02.2021, Акт приймання-передачі виконаної роботи №01 до Договору на наданої правової допомоги від 16.02.2021 та Квитанцію №1 від 15.07.2021 з якої вбачається сплата клієнтом (позивачем) 40000,00 грн адвокату Крамару О.П.
З доданого Акту приймання-передачі виконаної роботи №01 до Договору на наданої правової допомоги від 16.02.2021 вбачається, що адвокатом виконані наступні роботи:
- попередня консультація - 2000,00 грн;
- переговори за участю адвоката щодо врегулювання спору - 4500,00 грн;
- адвокатський запит ( 2 штуки) - 3000,00 грн;
- підготовка позовної заяви - 12000,00 грн;
- представництво адвоката в суді (3 судових засідання) - 10500,00 грн;
- підтовка заяв та клопотань (3 заяви) - 1500,00 грн;
- викопіювання документів клієнта - 1500,00 грн;
- витрачений час на дорогу для участі у судовому засіданні та транспортні витрати - 5000,00 грн.
Водночас, суду не додано як доказів того, що адвокат здійснював переговори з відповідачем щодо врегулювання спору, так і доказів того, що адвокат направляв адвокатські запити, а отже, суд не вбачає підстав для стягнення вказаних судових витрат з відповідача, а саме: 4500,00 грн та 3000,00 грн.
Також суд, зважаючи на те, що позов задоволено частково (2 з 4 позовних вимог) та на те, що адвокат Крамар О.П. лише два рази був присутній у судових засіданнях вважає за доцільне в половину зменшити суму судових витрат, які позивач та адвокат передбачили за таку послугу як представництво адвоката в суді (3 судових засідання), та покласти на відповідача витрати за вказану послугу адвоката у розмірі 5250,00 грн (10500,00 / 2).
Щодо решти судових витрат на правову допомогу, то суд вважає їх обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та ткими, що підлягають покладенню на відповідача.
Отже, у зв'язку з тим, що Крамар О.П. є адвокатом (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4422/10 від 20.01.2011), його повноваження підтверджуються Договором б/н від 16.02.2021 про надання правової допомоги, ордером серії: АІ №1113962 від 17.05.2021, факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами (актом, квитанцією), та враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином здійснював представництво позивача у справі №911/745/21, що підтверджується поданими в інтересах відповідача заявами по суті спору, суд вважає за необхідне покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача, у розмірі 27250,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Скасувати Рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області (код за ЄДРПОУ 35161650, адреса: 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Київська 10) від 28.01.2021 №114-4-VIII в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 року о 15:23:04 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804 600,00 грн. з ПДВ (вісімсот чотири тисячі шістсот гривень), визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладанні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації.
Зобов'язати Обухівську міську раду Київської області (код за ЄДРПОУ 35161650, адреса: 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Київська 10) затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа від 09.12.2020 року о 15:23:04 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн. з ПДВ (вісімсот чотири тисячі шістсот гривень).
Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10, код ЄДРПОУ 35161650) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4540,00 грн витрат зі сплати судового збору та 27250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2021.
Суддя А.Ф. Черногуз