Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"07" вересня 2021 р. Справа № 906/321/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Войдевич О.А. (адвокат, ордер серії ЖТ №085063 від 24.05.21)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до Фізичної особи-підприємця Севастьянова Єгора Геннадійовича
про стягнення 145036,25 грн.
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Севастьянова Єгора Геннадійовича
до Акціонерного товариства "Укрпошта"
про визнання договору припиненим
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 145036,25 грн., з яких: 118959,00грн. боргу за оренду приміщення по договору №206 від 06.03.2018; 8304,08грн. пені; 5874,94 грн. інфляційних; 1898,23 грн. 3% річних.
Ухвалою від 26.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/321/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
12.04.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Севастьянова Єгора Геннадійовича до Акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання договору оренди нерухомості №206 від 06.03.2018 припиненим з 06.03.2020 (а.са.74).
Вимога зустрічної позовної заяви ґрунтується на тому, що письмове повідомлення про дострокове припинення договору було направлене орендарем на початку лютого 2020року, згідно п.11.4.3 договору, по причині незгоди зі збільшенням орендної плати на 10%, однак орендодавець залишив її без відповіді та задоволення.
Ухвалою від 14.04.2021 зустрічний позов ФОП Севастьянова Є.Г. до АТ "Укрпошта" про визнання договору оренди нерухомості №206 від 06.03.2018 припиненим з 06.03.2020 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.86), АТ"Укрпошта" позов не визнає з тих підстав, що починаючи з квітня 2020 року у орендаря виникла заборгованість за оренду приміщення і він звертався з листами до орендодавця з різними пропозиціями про внесення змін до договору, зміну цільового призначення орендованого майна та можливість здати його в суборенду, ігноруючи пропозицію орендодавця достроково припинити договір оренди за згодою сторін з 01.06.20. Акт прийому-передачі приміщення з оренди підписано сторонами лише 06.02.21.
У судовому засіданні 01.07.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.07.2021.
21.07.2021 в зв'язку з неявкою відповідача суд відклав розгляд справи по суті на 07.09.2021.
07.09.2021 відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні по причині перебування на стаціонарному лікуванні; наявним бажанням особисто приймати участь у судовому засіданні та надати пояснення.
Відповідно до ст.202 ч.3 п.2 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
В зв'язку з тим, що неявка відповідача є повторною суд вирішив розглядати справу у відсутності відповідача
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги зустрічної позовної заяви не визнав з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 728-р "Про перетворення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Наказу Мінінфраструктури України від 11.11.2015 №465 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (УДППЗ "Укрпошта") реорганізовано 01.03.2017р. шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 № 611 "Про затвердження нової редакції Статуту АТ "Укрпошта" та інші питання діяльності", змінено тип публічного акціонерного товариства з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Укрпошта".
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Укрпошта" останнє є правонаступником УДППЗ "Укрпошта", 100 відсотків акцій якого належить державі в особі Міністерства інфраструктури України.
Відповідно до Статуту Товариства, одним з предметів діяльності товариства є надання в оренду й експлуатацію власного майна.
06 березня 2018 року між Житомирською дирекцією ПАТ "Укрпошта" (позивач/орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Севастьяновим Єгором Геннадійовичем (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомості № 206 (а.с.8).
Відповідно до п. 1.1.1 Договору , Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування нерухомість, що розташована в м. Житомирі, на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку по вул. В. Бердичівській,69/2, загальною площею 58.0 м. кв., для організації торгівлі продовольчими товарами.
За пунктом 11.1 договору строк дії договору встановлено до 05.02.2021.
Згідно розділу 3 договору, орендна плата за місяць становить 8166,67грн. та 20% ПДВ , орендар додатково відшкодовує витрати на утримання майна (електро-, тепло-, та інше) на підставі окремих рахунків; починаючи з 06.03.2019 року, кожного року оренди, ставки плати за користування майном автоматично збільшуються на 10% від ставок, що діяли за попередній рік оренди, без укладення додаткових змін та доповнень до договору; оплата оренди за перший та останній місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі майна в оренду; оплата проводиться на підставі рахунку, не виставляння рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Вимоги первісної позовної заяви грунтуються на тому, що починаючи з квітня 2020 року Орендарем не виконуються договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати згідно договору оренди нерухомості № 206 від 06.03.2018р, заборгованість складає 118959,00 грн. за період оренди з квітня 2020 по лютий 2021 року (а.с.4).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно п.2.3 договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю майно не пізніше останнього дня строку дії договору за Актом приймання-передачі майна.
Позивач зазначив, що відповідач повернув орендоване майно 06.02.21.
Згідно розрахунку позивача, борг відповідача за оренду майна, за період з квітня 2020 по лютий 2021 становить 118959,00грн.
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.
Разом з тим, судом встановлено, що в розрахунку неправильно визначена орендна плата за лютий 2021 р., оскільки орендна плата за 5 днів лютого становить 2086,46грн. з розрахунку: 11684,15 : 28 х5 = 2086,46.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за оренду майна за вказаний період становить 118927,96грн. та підлягає стягненню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.8.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 8304,08 грн. (а.с.4).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.8.2 договору, за порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, нарахування пені може проводитись за шість місяців починаючи з дня виникнення зобов'язання по сплаті за оренду майна до дня звернення з позовом до суду (25.03.21).
Обрахувавши розмір пені самостійно, за 6 місяців, окремо за кожний місяць, суд визначив, що загальний розмір пені становить 5539,43грн., з такого розрахунку:
- квітень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.05.20 по 15.11.20 - 744,47 грн.;
-травень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.06.20 по 15.12.21 - 704,88 грн.;
- червень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.07.20 по 15.01.21 - 708,71 грн.;
- липень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.08.20 по 15.02.21 - 708,97 грн.;
- серпень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.09.20 по 15.03.21 - 701,30 грн.;
- вересень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.10.20 по 25.03.21- 627,98 грн.;
- жовтень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.11.20 по 25.03.21- 509,23 грн.;
- листопад, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.12.20 по 25.03.21- 394,30 грн.;
- грудень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.01.21 по 25.03.21 - 275,62 грн.;
- січень, пеня з суми 11684,15грн за період з 16.02.21 по 25.03.21 - 156,54 грн.;
- лютий, пеня з суми 2086,46 за період з 16.03.21 по 25.03.21 - 7,43 грн.
Звідси, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі - 5539,43грн.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 5874,94грн. інфляційних та 1898,23 грн. 3% річних .
Позов поданий 25.03.2021, тому розрахунки річних та інфляційних можуть бути здійснені лише до цієї дати, з врахуванням суми боргу за лютий 2021 - 2086,46грн.
Обрахувавши вказані величини самостійно , вимога позивача в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню у розмірі заявленому позивачем - 5874,94грн., оскільки позивач має право на стягнення інфляційних у більшому розмірі ніж заявлено, а вимога про стягнення річних підлягає задоволенню частково, в розмірі 1690,26грн.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, відзиву та докази сплати боргу не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню частково в сумі 132032,59 грн., з яких: 118927,96грн. боргу, 5539,43грн. пені, 1690,26грн. річних, 5874,94грн. інфляційних.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вимога зустрічної позовної заяви про визнання договору оренди нерухомості №206 від 06.03.2018 припиненим з 06.03.2020 грунтується на тому, що не погоджуючись зі збільшенням орендної плати на 10%, відповідно до п.11.4.3 договору, орендар направив повідомлення про дострокове припинення договору, яке було залишене без відповіді та задоволення орендодавцем.
Згідно п.5.2.1 договору та п.11.4.3 договору, договір може бути достроково припиненим орендарем в разі незгоди зі зміною орендної плати за умови направлення орендодавцю повідомлення про дострокове припинення договору не менше ніж за 30 календарних днів до дати введення нового розміру орендної плати.
Позивач за зустрічним позовом зазначив, що у зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку бізнесу та погіршення фінансового стану, відпала потреба в оренді приміщенні, тому оскільки згідно п.3.2 договору, новий розмір орендної плати вводився з 06.03.2020 року, на початку лютого 2020 року позивач за зустрічним позовом направив повідомлення орендодавцю про дострокове припинення договору.
Позивач не подав до суду вказане повідомлення про дострокове припинення договору.
В матеріалах справи є лист від 27.04.20 (а.с.80), в якому ФОП Севастьянов Є.Г. повідомив про звільнення ним приміщення та просив орендодавця підписати акт приймання-передачі приміщення.
Разом з тим, відповідач за зустрічним позовом подав листи, в яких орендар просив погодити передачу в суборенду приміщення (лист від 08.05.20), дозволити продаж непродовольчих товарів (листи від 15.05.20 та від 10.06.20), у зв'язку з погіршенням умов бізнесу.
У відповідях на вказані листи відповідач запропонував достроково припинити договір за взаємною згодою з 01.06.20, однак сторони підписали Акт приймання-передачі майна з оренди лише по закінченню дії договору - 06.02.21.
Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач за первісним позовом не надав до суду лист про припинення договору оренди, який був направлений ним орендодавцю у строки, передбачені умовами договору, тобто за 30 днів до дати зміни вартості орендної плати, натомість подані відповідачем листи свідчать про продовження орендарем договору оренди.
Крім того, підписавши спірний Договір та скріпивши його відбитком своєї печатки ФОП Севастьянов Є.Г. фактично вчинив дії, які свідчать про те, що він погодився з викладеними у Договорі умовами, у тому числі з умовами , які передбачають збільшення орендної плати на 10% починаючи з 06 березня кожного року. Тобто в момент підписання договору оренди орендар знав про підвищення розміру орендної плати на 10% кожного року, тому посилання на п.5.2.1 та п.11.4.3 договору для дострокового припинення договору є некоректним. Вказані пункти договору, на які позивач посилається як на підставу для припинення договору оренди з 06.03.20, скоріше за все передбачають можливість дострокового припинення договору оренди у разі збільшення орендної плати орендоавцем на умовах та у розмірі, які не передбачені цим договором, та не могли бути відомі сторонам на момент укладення договору оренди.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги зустрічної позовної заяви не підлягають задоволенню.
Судовий збір, який сплачений за розгляд зустрічної позовної заяви , відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на ФОП Севастьянова Є.Г.
Керуючись статтями 129, 236 , 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Первісний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Севастьянова Єгора Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Хрещатик,22; код 22046132) - 118927,96грн. боргу, 5539,43грн. пені, 1690,26грн. річних, 5874,94грн. інфляційних. 2066,48грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні вимог первісної позовної заяви в частині стягнення 31,04 грн. боргу, 2764,65 грн. пені, 207,97грн. 3 % річних.
4. Відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.09.21
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3- сторонам (рек. з повідом.)