Справа № 522/19870/20
Провадження № 1-кп/947/698/21
09.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі, кримінальне провадження, внесене доЄРДР за №120201615000001061 від 05.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Заповітне Нижньосірогозського району Херсонської області, українець за національністю, громадянин України, не працевлаштований, з вищою освітою, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 361-2 КК України,
Так, 14.05.2020 о 18:00 годин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , за допомогою свого мобільного телефону «ZTE Blade А7», являючись користувачем каналу тіньової тематики «Теневые слуги PsyCo» у додатку «Telegram», будучи зареєстрований як « ОСОБА_6 » та підписаний як « ОСОБА_7 », розмістив на вказаному каналі оголошення про продаж електронних баз даних AT «Ощадбанк», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», AT «Альфа Банк», ТОВ «Нова Пошта», у яких, відповідно до ст. 31 Конституції України, ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про Інформацію», містилась інформація з обмеженим доступом, а саме особиста інформація про фізичних осіб.
В подальшому, реалізовуючи свій намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою несанкціонованого збуту інформації з обмеженим доступом, використовуючи додаток «Telegram», ОСОБА_5 , в період з 14.05.2020 року по 18.06.2020 року ОСОБА_5 збував невідомим особам інформацію про фізичних осіб, створену та захищену відповідно до чинного законодавства, за що отримував протягом вищевказаного періоду грошові кошти на власну картку AT «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 .
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 361-2 КК України - несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислюваних машинах (комп'ютерах).
Обвинувачений ОСОБА_5 судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, а саме: в 2020 році він у вільному доступі знайшов базу клієнтів банків, скачав її, а потім побачив оголошення в телеграмі і продав базу. У скоєному щирокається, та просив суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченогоОСОБА_5 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 361-2 КК України за кваліфікуючими ознаками - несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислюваних машинах (комп'ютерах).
Суд враховує і те, що Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року (крім пункту 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону) внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Санкцією ч 1. ст. 361-2 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме: 14.05.2020 року було передбачено покарання у виді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на строк до двох років.
01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст. 361-2 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення, зокрема у вигляді караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. (Закон № 2617-VIII від 22 листопада 2018).
Згідно ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Статтею 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , раніше не судимого, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, працює за наймом, враховуючи вищезазначені обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливимпризначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в дохід держави, бо вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на експертів відсутні.
Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень в дохід держави.
Скасувати арешт накладений ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 16.10.2020 року на мобільний телефон «ZTE Blade А7».
Речовій доказ: мобільний телефон марки «ZTE Blade А7» повернути за належністю ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1