Справа № 947/3337/21
Провадження № 1-кп/947/530/21
09.09.2021 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480002098 від 06.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.127 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480002098 від 06.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.127 КК України.
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочину відносно малолітнього потерпілого, не працює, не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, оскільки на теперішній час постійного місця мешкання у нього не має, впливати на потерпілого, свідків, так як ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і йому відомі усі анкетні данні вказаних осіб. Так, за фактом погроз свідкові ОСОБА_6 з боку ОСОБА_5 06.01.2021 року до ЄРДР внесені відомості за №12021165480000019 за ч.1 ст. 129 КК України, що свідчить про наявність ризику незаконно впливу на свідків та потерпілого. Крім того, наявні ризики вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримнального правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, та процесуальної поведінки обвинуваченого за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували щодо продовження запобіжного заход у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором ризики не доведені та не обгрунтовані у відповідності до ст.177 КПК України. Ризик щодо впливу на потерпілого та свідків належним чином не підтверджений, оскільки ними подана заяву до ДБР щодо безпідставного внесення відомостей до ЄРДР по факту впливу на потерпілого, свідків обвинуваченим. Враховуючи зазначене, обвинуваченому ОСОБА_5 можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він раніше судимий, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків, та обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, та чинити тиск на представника потерпілого та свідків. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, та прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Думку захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає необгрунтованною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України,суд,-
Продовжити відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 08.11.2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1