05 липня 2021 року Справа № 160/6815/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Міністерства освіти і науки України до Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Міністерства освіти і науки України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі», треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» щодо ненарахування та невиплати випускникам навчального закладу ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;
- зобов'язати Державний навчальний заклад "Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі" нарахувати та виплатити випускникам навчального закладу ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що Криворізькою північною окружною прокуратурою опрацьовано інформацію з ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» щодо виплати випускникам зазначеного державного навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів. Встановлено, що одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів не виплачено 5 випускникам ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які відповідно до наказів ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» № 6 «В-УДЗ» від 16.03.2020 та № 12 «В-УДЗ» від 24.06.2020 відраховані зі складу учнів центру у зв'язку з вибуттям на навчання до інших навчальних закладів. Заявник посилається на ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (Закон № 2342-1V від 13.01.2005 року), якою врегульовано розмір одноразової грошової допомоги випускнику навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому, ця норма Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом. Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі не менше 13 182,00 грн. кожному. В обґрунтування порушення інтересів держави та підстав для застосування представницьких повноважень прокурор зазначає, що органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не вбачають порушення, протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про порушення інтересів держави у сфері забезпечення та охорони прав і свобод осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заходів щодо захисту їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів не вжили, що дає прокурору підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву в якому у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що перевірку органом прокуратури було проведено з перевищенням повноважень та позов подано прокуратурою в інтересах держави також з перевищенням повноважень, оскільки ні позивачі, ні треті особи, які не заявляють самостійних вимог не звертались до органів прокуратури із заявами про порушення їх прав та не уповноважували прокуратуру подавати позов в їх інтересах. Позивачі 1 та 2 є компетентними органами та саме їм належить право звернення до суду, а прокуратура не мала права звертатись з відповідним позовом. Також, відповідач звертає увагу, що права третіх осіб не були порушені, адже всі вони продовжили навчання та мають право отримати належні їм виплати після закінчення навчання у відповідному учбовому закладі.
Прокуратурою подано відповідь на відзив, в якій представник просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що Криворізька місцева прокуратура №2 (на даний час Криворізька північна окружна прокуратура) звернулася до Криворізького центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі із листом №04/38-12735вих-20 від 27.11.2020р. в якому зазначено, що Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 вивчається питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у сфері охорони дитинства, у зв'язку з чим виникла необхідність в отриманні інформації. Так, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» просили надати належним чином завірені копії документів, а саме: - копія статуту центру; - копії наказів про зарахування випускників центру 2018 - 2020 років до «Криворізького центру підготовки та перепідготовки робочих кадрів будівельної галузі» із зазначенням року народження та статусу учнів; - копії наказів про відрахування зі складу учнів випускників 2018-2020 років «Криворізького центру підготовки та перепідготовки робочих кадрів будівельної галузі»; - копії паспортів та картки фізичної особи-платника податків випускників центру 2018-2020 років; - копії платіжних доручень та відомості про виплату одноразової допомоги випускникам 2018-2020 років; копія довідки з ЄДРПОУ Криворізького центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі
За результатами розгляду вказаного звернення ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» листом №552 від 27.11.2020р. повідомив Криворізьку місцеву прокуратуру №2, що кількість випускників у 2020 році із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - 13 осіб: Позбавлені батьківського піклування - 5 осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ); Діти-сироти - 7 осіб ( ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 ); Сирота під опікою - 1 особа ( ОСОБА_4 ). Додатково повідомлено, що 7 здобувачів освіти отримали разову грошову допомогу у зв'язку з працевлаштуванням в сумі 13182 грн. 00 коп., кожному здобувачу освіти, та 5 здобувачів освіти не отримали грошову допомогу у зв'язку із продовженням навчання, 1 здобувач освіти отримає грошову виплату в сумі 13620 грн 00 коп (з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму в грудні 2020).
Криворізька місцева прокуратура № 2 звернулась до Міністерства освіти та науки України із листом №04/38-1591вих-21 від 15.02.2021 та до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із листом №04/38-1590вих-21 від 15.02.2021, щодо встановлених прокурором фактів порушення ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робочих кадрів будівельної галузі» Закону в частині невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 6 прожиткових мінімумів 5 випускникам вказаного навчального закладу, які мають статус осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тим самим повідомила Міністерство про наявність підстав та необхідність захисту інтересів цих осіб, в тому числі, у разі не вирішення питання в позасудовому порядку, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
У своїй відповіді Міністерство освіти і науки України №1/11-1668 від 12.03.2021 повідомило, що лист Криворізької місцевої прокуратури № 2 направлено за належністю до департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації для вивчення фактів та надання відповіді. Міністерство освіти і науки України у відповіді зазначило, що відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 13 постанови КМУ № 226 одноразова грошова допомога у розмірі 6 прожиткових мінімумів виплачується випускникам зазначеної категорії при працевлаштуванні.
Крім того, Міністерство освіти і науки зазначило, що відповідно до підпункту 1 пункту 13 постанови КМУ № 226 дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація у своїй відповіді №47-1068/0/2-21 від 15.03.2021р. повідомила, що за інформацією Державного навчального закладу "Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі" у 2020 році закінчили навчання 13 випускників із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до вищенаведених норм законодавства 8 випускникам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які були працевлаштовані та надали до закладу освіти відповідні документи було здійснено виплату одноразової грошової допомоги. Інші 5 випускників надали довідки про продовження навчання в закладах фахової передвищої освіти, тому одноразова грошова допомога згідно із вимогами Постанови їм не виплачувалась.
Питання неухильного додержання встановлених законодавством вимог щодо захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування захисту майнових та житлових прав є пріоритетом державної політики щодо забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування перебуває на контролі облдержадміністрації.
Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації у своїй відповіді №2080/0/211-21 від 29.03.2021р. на лист, що надійшов від Міністерства освіти і науки України від 12.03.2021 № 1/11-1667 повідомив, що інші 5 випускників надали довідки про продовження навчання у закладах фахової передвищої освіти (вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації), а саме:
ОСОБА_1 (довідка від 25.08.2020 № 290 Індустріального фахового коледжу Криворізького національного університету);
ОСОБА_2 (довідка від 25.08.2020 № 285 Індустріального фахового коледжу Криворізького національного університету);
ОСОБА_3 (довідка № 280 від 25.08.2020 Індустріального фахового коледжу Криворізького національного університету);
ОСОБА_4 (довідка від 31.08.2020 № 124 Криворізького державного комерційно-економічного технікуму);
ОСОБА_5 (довідка від 31.08.2020 № 125 Криворізького державного комерційно-економічного технікуму).
Вищезазначені випускники отримали виплати на одяг та взуття відповідно до підпункту 4 пункту 13 Постанови. Стосовно виплати грошевої допомоги в розмірі не менш як 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян департаментом освіти і науки облдержадміністрації направлено листа до Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» щодо дотримання чинного законодавства, зокрема в частині підпункту 1 пункту 13 Постанови.
Судом встановлено, відповідно до наказів ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» № 6 «В-УДЗ» від 16.03.2020 та № 12 «В-УДЗ» від 24.06.2020, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відраховані зі складу учнів центру у зв'язку з вибуттям на навчання до інших навчальних закладів, що підтверджується вказаними наказами, паспортами громадянина України вказаних осіб, копії яких наявні в матеріалах справи та були досліджені судом під час розгляду справи.
Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції ООН "Про права дитини" (від 20.11.1989р., ратифікованої Постановою BP № 789-ХІІ від 27.02.1991р.) (далі- Конвенція) в усіх діях щодо дітей. незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага мас приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.2, 3 ст.3 Конвенції держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї та законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України є загальнообов'язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить їх у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Згідно із ст.3 Конституції України людина, її житія і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (прийнята 04.11.1950, ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України від 26.04.2001р. №2402-111 "Про охорону дитинства".
Згідно зі ст. ст. 5, 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей. встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до ст.25 цього Закону діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Статтями 52, 53 Конституції України передбачено, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
02 лютого 2005 року набув чинності Закон України від 13.01.2005р. №2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон №2342-IV), який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень цього Закону, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом , діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За змістом ст.3 Закону №2342-IV одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист майнових, житлових та інших прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Статтею 4 Закону №2342-IV передбачено, що державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Частиною 1 ст.8 Закону №2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч.2 ст.9 цього Закону).
У силу ч.7 ст.8 Закону №2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Абзацом 16 ст.1 Закону №2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.
Разом з цим, пп.5 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" (надалі - Постанова №226) передбачено, що при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу виплачується одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.
Щодо посилань відповідача про відсутність повноважень Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області на звернення до суду із даним позовом в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Міністерства освіти і науки України, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Визначивши людину як найвищу соціальну цінність Конституція України приєдналася до європейського і світового бачення цього питання, закріпила його загальнолюдське вирішення як обов'язкове для держави і для всіх інших учасників суспільних відносин.
Отже, державний інтерес, окрім іншого полягає у забезпеченні прав і свобод людини.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (Закон № 2342-IV від 13.01.2005 року), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
За змістом статті 3 вищезазначеного Закону №2342-IV одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, є захист майнових, житлових та інших прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Відповідно до ст. 16 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17 дійшла висновку відповідно до якого, за загальним визначенням "публічним інтересом" є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.
Під поняттям "публічна адміністрація" слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб'єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом.
Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються конкретні діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа.
Невиконання закладом освіти вимог Закону щодо виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа одноразової грошової допомоги порушує інтереси держави у сфері державної підтримки осіб вказаної категорії.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Позивачами у справі визначено Міністерство освіти і науки України та Дніпропетровську обласну державну адміністрацію з огляду на наступне.
Відповідно до Статуту державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.08.2013 №1196, центр є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним навчальним закладом другого атестаційного рівня.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2015 №630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Як було зазначено вище, Криворізька місцева прокуратура № 2 (на даний час Криворізька північна окружна прокуратура) своїм листом №04/38-1591вих-21 від 15.02.2021 звернулась до Міністерства освіти та науки України щодо встановлених прокурором фактів порушення ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робочих кадрів будівельної галузі» Закону в частині невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 6 прожиткових мінімумів 5 випускникам вказаного навчального закладу, які мають статус осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тим самим повідомила Міністерство про наявність підстав та необхідність захисту інтересів цих осіб, в тому числі, у разі не вирішення питання в позасудовому порядку, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
У своїй відповіді Міністерство освіти і науки України №1/11-1668 від 12.03.2021 повідомило, що лист Криворізької місцевої прокуратури № 2 направлено за належністю до департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації для вивчення фактів та надання відповіді.
При цьому, Міністерство освіти і науки України у відповіді зазначило, що відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 13 постанови КМУ № 226 одноразова грошова допомога у розмірі 6 прожиткових мінімумів виплачується випускникам зазначеної категорії при працевлаштуванні.
У свою чергу Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо розгляду листа прокурора листом № 2080/0/211-21 від 29.03.2021 висловив аналогічну позицію щодо виплати одноразової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів особам зазначеної категорії лише при працевлаштування та повідомив, що ним до ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робочих кадрів будівельної галузі» направлено лист щодо дотримання чинного законодавства, зокрема в частині п.п.1 п. 13 вищевказаної Постанови.
Другим позивачем у позові визначено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених
Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.
Згідно з ст. 22 вказаного Закону, місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді.
Криворізька місцева прокуратура № 2 своїм листом № 04/38-1590 вих-21 від 15.02.2021 повідомила Дніпропетровську обласну державну адміністрацію про наявність підстав та необхідність захисту інтересів вищезазначених осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі, у разі не вирішення питання в позасудовому порядку, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
У своїй відповіді № 47-1068/0/2-21 від 15.03.2021 Дніпропетровська обласна державна адміністрація висловила аналогічну позицію щодо виплати одноразової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів особам зазначеної категорії лише при працевлаштуванні та зазначила, що забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування перебуває на контролі облдержадміністрації.
Таким чином, органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не вбачали порушення, протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про порушення інтересів держави у сфері забезпечення та охорони прав і свобод осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заходів щодо захисту їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів не вжили, у зв'язку з чим, у прокурора були наявні підстави визначені законодавством України для звернення до суду із даним позовом.
Так, відповідач заперечує можливість виплати випускникам навчального закладу ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 такої допомоги, посилаючись на те, що Постановою №226 передбачено її виплату лише у разі працевлаштування випускника після завершення навчання.
Однак, суд не погоджується з цими доводами відповідача, оскільки законодавець у ч.7 ст.8 Закону №2342-IV встановив обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, тих, хто працевлаштувався та інші.
Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.
У постанові Верховного суду від 26.05.2020 №303/5848/16-а при розгляді аналогічного спору зазначено, що частина 7 ст. 8 Закону №2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів, встановлених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 03.10.2019 у справі № 303/5849/16-а, від 04.11.2020 у справі № 303/5842/16-а , від 18.09.2019 у справі № 493/407/16-а. та враховується судом на підставі ч.5 ст.242 КАС України.
Посилання відповідача на Постанову №226 є безпідставним, оскільки відповідно до Прикінцевих положень Закону №2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає вищезазначений Закон.
Такий висновок наведений у Постанові Верховного Суду від 04.11.2020р. у справі №303/5842/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд констатує, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають право на одержання одноразової грошової допомоги у зв'язку із закінченням навчального закладу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом №2342-IV, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно з якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті у розмірі 6 прожиткових мінімумів.
Також суд наголошує, що обов'язок відповідача щодо нарахування та виплати випускникам навчальних закладів із числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку є безумовним та не залежить від наявності звернень таких осіб про виплату зазначеної грошової допомоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 навчалися у Державному навчальному закладі «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» на повному державному утриманні.
Наказами ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» № 6 «В-УДЗ» від 16.03.2020 та № 12 «В-УДЗ» від 24.06.2020, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відраховані зі складу учнів центру, як такі, що закінчили повний курс навчання та успішно склали державні кваліфікаційні екзамени за професією, відповідно набули статусу випускника.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб на момент виплати одноразової грошової допомоги випускникам центру (виплата проводилась у вересні-листопаді 2020) складав 2197 грн. (з 01.07.2020 по 01.12.2020).
Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі не менше 13 182,00 грн. кожному.
Таким чином, у порушення вимог ст.8 Закону № 2342-IV, незважаючи на законодавчо встановлений обов'язок після закінчення навчальних закладів виплатити одноразову грошову допомогу випускникам навчальних закладів із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідачем у 2020 році протиправно не нараховано та не виплачено вказані кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 що є протиправною бездіяльністю.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області (50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Невська, 3) в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації (пр.О.Поля, буд.1, м.Дніпро, 49004, ЄДРПОУ 00022467) та Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги,10, м. Київ 135, 01135, ЄДРПОУ 38621185) до Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» (вул.Кропивницького, 21а, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50015, ЄДРПОУ 02541602), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державного навчального закладу «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» щодо ненарахування та невиплати випускникам навчального закладу ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.
Зобов'язати Державний навчальний заклад «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» нарахувати та виплатити випускникам навчального закладу ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова