02 серпня 2021 року Справа 160/12843/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в частині відмови ОСОБА_1 , по заяві в перерахунку первинно призначеної пенсії.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії призначеної від 30.11.2016 року ОСОБА_1 .
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вказані норми процесуального права визначають строки звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за Списоком № 2 згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.11.2016 року. У серпні 2019 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, з яким він не погодився, оскільки вважав його не правильним та не вигідним. Позивач зазначив, що співробітниками УПФУ було взято до розрахунку заробітну плату у період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року, але за наданими архівними довідками про розмір заробітку, на думку позивача, у вищевказані періоди його праці був заробіток значно нижчий а ніж заробіток у 1994р., 1995р.,1996 p., 1997 p., 1998 p. і вважає, що необхідно було брати до розрахунку заробіток у вищевказані роки. Такі дії співробітників УПФУ в Дніпропетровської області призвели до неправильного розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку, який було визначено в - 1,70055, а мав би бути значно більшим. Окрім цього у відповіді від 11.09.2019 року зазначено: «Заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати для обчислення пенсії - 3263,67 грн. складає 5550,03 грн. (3263,67 грн. х 1,70055). Однак і даний розрахунок не вірний з огляду на те, що середня заробітна плата для обчислення пенсії станом на 2014-2016 роки - 3764,40 грн.
Такими чином, не погоджуючись з розрахунком УПФУ по призначенню пенсії станом на 30.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у липні 2021 року.
Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі N 816/197/18, від 20.10.2020 у справі N 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі N 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
У постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зауважує, що звернення позивача у лютому та червні 2021 року до відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більше ніж через 4 роки після отримання пенсії.
Крім того, Касаційний суд звернув увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Отже, доводи позивача про те, що строк на звернення до суду не порушений, оскільки позивач звернувся із заявою для перерахунку пенсії станом на 30.11.2016 року - 16.06.2021 року, суд вважає безпідставними, оскільки це свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Дана позиція суду, в частині відліку строку з якого особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав в спірних правовідносинах, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19 та постанові від 22.07.2021 року № 420/718/21.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев