Провадження № 33/4820/575/21
Справа № 686/21122/20 Головуючий в 1-й інстанції Салоїд Н. М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Федорова Н.О.
08 вересня 2021 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гандзьошина Михайла Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гандзьошина Михайла Васильовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2020 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
За постановою суду, 16 серпня 2020 року о 16 год. 54 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тернопільській, 19, у м. Хмельницькому з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 статті 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Гандзьошин М.В. просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Постанову вважає незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
Суд не врахував, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, працівники поліції не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції послався в оскаржуваній постанові на висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 16 серпня 2020 року, якого не існує, оскільки ОСОБА_1 не направлявся до медичного закладу для проходження огляду.
На думку захисника, суд порушив право ОСОБА_1 на захист, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а постанова винесена у його відсутність.
Крім того, захисник Гандзьошин М.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що такий пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, постанова йому не надсилалась.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час судового розгляду справи присутнім не був, будь-яких відомостей про надіслання йому копії постанови від 01 вересня 2020 року в строки і в порядок, передбачений ст. 285 КУпАП, в матеріалах справи не має. За таких обставин, ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин, а тому його слід поновити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гандзьошина М.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 414839 від 16 серпня 2021 року, згідно яких 16 серпня 2020 року о 16 год. 54 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тернопільській, 19, у м. Хмельницькому з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);
- письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що 16 серпня 2020 року о 17 год. 05 хв. у м. Хмельницькому вул. Тернопільській, 19, вони були запрошені співробітниками патрульної поліції, в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 . У їх присутності водій відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» (а.с. 4, 5);
- даними відеозаписів означеної події, що зафіксовані на відеокамери працівників поліції та відеореєстратор поліцейського автомобіля (а.с. 7).
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами.
Твердження апелянта на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а працівники поліції не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров'я, спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, даними відеозапису (файл 20200816212554000192+; з 00:34 хв. по 00:48 хв.) зафіксовано пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу. Однак, водій у категоричній формі відмовився. Далі, відповідно до вимог Закону, поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, зокрема те, що у разі відмови від проходження огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння. Однак, після того, як підійшли свідки, ОСОБА_1 повторно у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (файл 20200816212148000167+). Зазначене підтверджується і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Посилання апелянта на порушення судом права ОСОБА_1 на захист, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а постанова винесена у його відсутність, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються наявними у справі доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 414839 від 16 серпня 2021 року та відеозапису (файл 20200816212642000197+), працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього відбудеться у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області 01 вересня 2020 року о 10:00.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності також зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, суд першої інстанції правильно, на виконання вимог ст. 277 КУпАП щодо дотримання строків розгляду даної справи, здійснив судовий розгляду у відсутність ОСОБА_1 .
Окрім того, право ОСОБА_1 давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою адвоката відповідно до ст. 268 КУпАП, фактично відновлено на даному етапі розгляду справи, а отже останній мав можливість довести свою непричетність до вчиненого.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були підставами для зміни або скасування судового рішення.
Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Разом з тим, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 16 серпня 2020 року, слід вважати опискою та рекомендувати суду першої інстанції виправити її.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гандзьошина Михайла Васильовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.