25 серпня 2021 р.Справа № 520/12139/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 14.12.20 по справі № 520/12139/2020
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо невнесення інформації до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» про списання нарахованої пені з земельного податку з юридичних осіб у сумі 13 661,60 грн. та про списання нарахованої пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн., у відповідності з умовами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області внести інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» щодо відстрочення сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 8 715 930.31 до 02.08.2022;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області списати нараховану пеню з земельного податку з юридичних осіб у сумі 13 661,60 грн., та списати нараховану пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 р. адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області внести інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” щодо відстрочення сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 на 24 місяці у відповідності з умовами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області внести інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” щодо списання нарахованої пені з земельного податку з юридичних осіб у сумі 13661,60 грн та списання нарахованої пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн. у відповідності з умовами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" у сумі 2102 грн. 00 коп.
Головне управління ДПС у Харківській області ВП, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що судом невірно застосовано положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 101 Податкового кодексу України. Вказує , що ухвала господарського суду , якою затверджено план санації не може бути підставою ані для списання податкового боргу , ані його відстрочення чи розстрочення. Також, зазначає , що рішення про розстрочення грошових зобов'язань відсутнє, графік розстрочення також не складався, судове рішення (або будь-який первинний документ з перелічених в Порядок № 422), яким було би визнано протиправними та скасовано нараховані суми пені з земельного податку та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, або який би надав змогу здійснити списання в інтегрованій картці відповідних сум пені також відсуне. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 р. в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове , яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає її необгрунтованою, безпідставною, а пояснення відповідача такими, що суперечать основним принципам здійснення своїх повноважень державними органами. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності з основними засадами адміністративного судочинства, при правильному застосуванні норм матеріального права, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства та Податкового кодексу України, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 без змін.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ПрАТ “ХТЗ”, знаходиться на обліку в Східному управлінні головного управління ДПС у Харківській області, яке є відокремленим підрозділом відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області.
Станом на 30.04.2020 в інтегрованій картці платника податків обліковується податковий борг з податку на землю на загальну суму 8715930,31 грн та пеня 112361,70 грн, з якої пеня за несвоєчасне перерахування земельного податку у сумі 13661,60 грн. та пеня, нарахована за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/2071/20 було задоволено заяву ПрАТ “ХТЗ” про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затверджено план санації ПрАТ “ХТЗ” до відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачає відстрочення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” перед кредиторами на два роки (до 02.08.2022 року включно), а також списання частини вимог кредиторів на умовах плану досудової санації.
Згідно з планом досудової санації ПрАТ “ХТЗ” податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 гривень підлягає відстроченню на 24 місяці з дня затвердження господарським судом плану санації, тобто до 02.08.2022 року.
Також, згідно з планом досудової санації ПрАТ “ХТЗ” пеня, нарахована за несвоєчасне перерахування земельного податку у сумі 13661,60 грн, та пеня, нарахована за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн, підлягають списанню.
ГУ ДПС у Харківській області, відповідач у даній справі, брало участь у розгляді справи №922/2071/20.
Позивач звернувся до відповідача з заявою № 85-120 від 12.08.2020 про списання пені та відстрочення податкових зобов'язань з плати за землю, в якій, посилаючись на те, що станом на 12.08.2020 ГУ ДПС у Харківській області зміни внесені не були, просив врахувати умови плану досудової санації, ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/2071/20 та здійснити відповідні коригування в податковому обліку ПрАТ “ХТЗ”.
Проте, ГУДПС в Харківській області відповідні зміни внесені не були.
ГУДПС у Харківській області не погодилось з вказаною ухвалою Господарського суду Харківської області та оскаржило її до Східного апеляційного господарського суду, ухвалою якого від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року справі №922/2071/20 залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем безпідставно не внесено інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод”
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 100.3 статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Питання затвердження плану санації та його виконання сторонами врегульовано нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.3 ст.5 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.
Відповідно до ч. 10 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства затверджений господарським судом план санації є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Зміни до плану санації вносяться у порядку, встановленому для його затвердження. Боржник і кредитор шляхом укладення договору можуть змінити свої права і обов'язки, передбачені планом санації, зокрема, передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. Копія такого договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.
З аналізу зазначених норм вбачається, що затверджений господарським судом план санації є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації та не потребує укладення додаткових угод та документів для його виконання у вигляді, в якому його затверджено судом.
З матеріалів справи судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року справі №922/2071/20 було задоволено заяву ПрАТ “ХТЗ” про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затверджено план санації АТ “ХТЗ” до відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачає відстрочення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” перед кредиторами на два роки (до 02.08.2022 року включно), а також списання частини вимог кредиторів на умовах плану досудової санації.
Зазначеним планом санації узгоджено процедуру його виконання, в тому числі визначено, що податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 гривень підлягає відстроченню на 24 місяці з дня затвердження господарським судом плану санації, тобто до 02.08.2022 року, а пеня, нарахована за несвоєчасне перерахування земельного податку у сумі 13661,60 грн. та пеня, нарахована за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн. підлягають списанню
Відповідач, згідно вказаної ухвали Господарського суду Харківської області, визнаний кредитором, та його представники брали участь у судовому засіданні щодо затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Господарським судом Харківської області.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що затверджений господарським судом план санації є обов'язковим для відповідача, оскільки до плану санації включено вимоги відповідача, та такі вимоги не потребують укладення додаткових угод та документів для його виконання у вигляді, в якому його затверджено судом.
Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 року затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Порядок 422), яким, зокрема, визначено порядок відображення відстрочення та списання заборгованості платника податків в інтегрованій картці.
Так, згідно з Порядком 422, ІКП - інтегрована картка платника - це частина інформаційної системи ДФС стосовно певного платника податків.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 422 первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
Згідно з розділом VI Порядку обліку встановлено, що відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.
Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є: графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення). В інформаційну систему органів ДФС заносяться дані щодо наданих платнику податків розстрочок (відстрочок) грошових зобов'язань (податкового боргу), зокрема документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) зобов'язання (боргу) відповідно до статті 100 розділу 9 глави II Податкового кодексу України, рішення суду, відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).
Відповідно до п. 2 Розділу VI Порядку №422 первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є:
рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум;
додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу);
графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).
З аналізу визначення поняття первинного документу, наданого в п. 2 розділу І Порядку № 422, до яких віднесено зокрема судові рішення, а також переліку первинних документів, зазначеному у п. 2 Розділу VI Порядку №422, судові рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), до яких згідно чинного законодавства України віднесено в тому числі ухвали суду, є первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) перед бюджетом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області затверджено план санації позивача, відповідач є кредитором, вимоги якого включені до плану санації, щодо яких передбачено відстрочення податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 гривень на 24 місяці.
Крім того, відповідно до плану санації податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 гривень підлягає саме відстроченню на 24 місяці з дня затвердження господарським судом плану санації, а не розстроченню як зазначає відповідач.
З вказаного приводу Господарський суд Харківської області під час затвердження плану санації наголосив, що в п.п. 19-1.1.24 ст. 19-1 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1-1 пункту 41.1 статті 4і цього кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу. Отже, у вказаній нормі законодавець розрізняє поняття “відстрочення”, “розстрочення” та “реструктуризацію” грошових зобов'язань.
Так, відстрочення за своєю правовою суттю є перенесенням строку виконання обов'язку сторони щодо сплати платежу на інший час. Під час відстрочення платежі можуть сплачуватися як однією сумою, так і рівними частинами, проте сплата таких платежів відтермінована у часі.
Розстрочення - це сплата відповідного платежу кількома рівними частинами у строки встановлені у рішенні про відстрочення або Законі. При розстроченні платежу сплата здійснюється з моменту прийняття рішення про розстрочення без відтермінування початку здійснення виплат суми боргу, розбитої на декілька частин.
Порядок погашення зобов'язання за результатами його відстрочення визначений планом санації та не потребує складання та затвердження будь-яких графіків розстрочення з огляду на різницю в правовій природі понять “відстрочення” та “розстрочення”.
Таким чином, у випадку з ПрАТ “ХТЗ” документом, який передбачає відстрочення податкових зобов'язань, є ухвала господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20 та план санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на що посилання відповідача про відсутність рішення про розстрочення грошових зобов'язань та графіку розстрочення є необґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ч.1 Розділу VI Порядку № 422, первинними документами, що є підставою для списання податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Харківської області в порядку, встановленому ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, винесено судове рішення -ухвала від 03.08.2020 про затвердження плану санації, який є частиною судового рішення, яким передбачено списання пені на загальну суму 112631,70 грн.
Відповідно до положень п. 3 Розділу VI Порядку № 422 у разі списання податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) в інформаційну систему органів ДФС заносяться такі дані: документ, що є підставою для списання: номер та дата рішення про списання; код платника; код платежу та вид бюджету; сума, яку необхідно списати: у разі списання податкового боргу - сума безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, у тому числі основний платіж, пеня, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), діючі розстрочення (відстрочення), проценти за користування розстроченням (відстроченням).
Колегія суддів зазначає, що питання затвердження плану санації вирішувалося на підставі ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства. Правовідносини, що були предметом вирішення Господарським судом, не підпадають під регулювання Закону України “Про фінансову реструктуризацію”, з огляду на що п. 37 розділу 10 Податкового Кодексу України не підлягає застосуванню при вирішенні спору у справі, що розглядається.
Саме вимоги статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальною нормою, яка регулює порядок виконання умов плану досудової санації органом стягнення у разі, якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.
Також, колегія суддів звертає увагу на те , що подібні спори між позивачем та відповідачем вже розглядались судами (справа №820/4674/1 8 та 820/2131/18), а також були розглянуті Верховним судом, зокрема у справі № 820/2131/18, суд дійшов висновку, що контролюючим органом протиправно не було враховано ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження планів санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також умови планів досудової санації позивача, які не було належним чином відображені в обліковій картці платника податків, що, як наслідок, потягло за собою подальше врахування здійснених підприємством сплат в рахунок погашення заборгованості, що в такому випадку виникла протиправно.
Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області було зобов'язане здійснити відстрочення податкового боргу з податку на землю на суму 8715930,31 гривень та списання пені на загальну суму 112631,70 грн, та внести до інтегрованої картки платника податків відповідні зміни щодо такого списання та відстрочення.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 13.02.2018 року по справі №816/2042/16 (касаційне провадження №К/9901/3492/17).
Однак, згідно даних з інтегрованої картки платника податків - ПрАТ “ХТЗ” станом на 11.09.2020 року відповідні зміни щодо відстрочення сплати податку на землю та списання пені внесені не були, а відтак план санації, який є обов'язковим для відповідача не є виконаним, з огляду на наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що вимоги про зобов'язання відповідача внести інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” щодо відстрочення сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 8715930,31 на 24 місяці у відповідності з умовами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20 та про зобов'язання відповідача внести інформацію до інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод” щодо списання нарахованої пені з земельного податку з юридичних осіб у сумі 13661,60 грн та списання нарахованої пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 98970,10 грн. у відповідності з умовами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року у справі №922/2071/20 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 по справі № 520/12139/2020 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 06.09.2021 року