25 серпня 2021 р.Справа № 520/13212/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 30.11.20 по справі № 520/13212/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Харківській області оформлену листом Головного управління ДПС у Харківській області від 03.09.2020 року № 16021/ФОП/20-40-57-06-2С в задоволенні вимог ОСОБА_1 викладених в листі №12/08-020 від 12 серпня 2020 року щодо застосування до нього норм Закону України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», з мстою усунення дискримінації за колом платників та списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по ЄСВ особи, яка у встановленому порядку здійснювала незалежну професійну діяльність; зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти заяву ОСОБА_1 №12/08-020 від 12 серпня 2020 року до розгляду по суті в порядку норм Закону України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», з метою усунення дискримінації за колом платників, провести камеральну перевірку та вжити відповідних заходів; визнати протиправними та скасувати дорахування сум нарахованого єдиного внеску, як фізичної особи, що займається незалежною професійною діяльністю за період з 2017 по 2020 рік у сумі 22 620,62 грн., що визначені у листі ДПС у Харківській області №16021/ФОП/20-40-57 -06-20 від 03.09.2020 року.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції . подав апеляційну скаргу , вважає рішення таким . що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, що не відповідають обставинам справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 . прийняти нове , яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Головне управління ДПС у Харківській області подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення суду правомірним , а доводи апеляційної скарги безпідставними , просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року залишити без задоволення.
Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідачем подано до суду клопотання про заміну сторони відповідача по справі, в якому просило замінити відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включено Головне управління ДПС у Харківській області.
Згідно з абз.4 п.3 вказаної постанови Державна податкова служба повинна забезпечити утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 21-1 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”.
Абзацом 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Згідно з абз.4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 року №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Харківській області.
14.12.2020 року було проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу юридичної особи-ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000741030008085321.
Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893.
Таким чином, повноваження і функції територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 передано територіальними органами ДПС України, утвореним як її відокремлені підрозділи, зокрема, Головному управлінню ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне клопотання про заміну відповідача у справі задовольнити, замінити Головне управління ДПС у Харківській області на суб'єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів ДПС України - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495), як правонаступника.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 12.08.2020 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з заявою щодо списання суми недоїмки , штрафних санкцій і пені по ЄСВ особи , яка у встановленому законом порядку здійснювала незалежну професійну діяльність.
Відповідач листом від 03.09.2020 № 16021/ФОП/20-40-57-06-20 повідомив позивачу, що підлягають списанню за заявою платника суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, у разі якщо такими платниками не отримано доходів (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за кодом платників» (далі - Закон № 592) до податкового органу за основним місцем обліку заяви про знаття з обліку як платника єдиного внеску та звітності та звітності відповідно до вимог ч.2 ст. 6 Закону № 592 за період з 01 січня 2017 до дня набрання чинності Закону № 592 (п.915 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Також вказаним листом позивачу було повідомлено, що ОСОБА_1 , не дотримані вимогу Закону № 592, а саме: відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України з 08.06.2016 по теперішній час здійснюється діяльність як адвоката за формою адвокатської діяльності - індивідуальна адвокатська діяльність та самостійно нараховано суму єдиного внеску відповідно до наданих звітів за період 2017-2020 роки, яка підлягає сплаті.
Відповідно до ІТС «Податковий блок», реєстраційних та облікових даних платників податків ОСОБА_1 , з 18.09.2013 по теперішній час здійснюється підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування обліку та звітності (3 група, ставка 5%) та заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до контролюючого органу не надано.
Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків встановлено, що ОСОБА_1 , отримував дохід (прибуток) за ознакою « 157- дохід, виплачений самозайнятій особі» від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
З огляду на зазначене, у контролюючого органу відсутні підстави для проведення камеральної перевірки щодо списання заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що відмова Головного управління ДПС у Харківській області оформлена листом від 03.09.2020 року № 16021/ФОП/20-40-57-06-2С в задоволенні вимог ОСОБА_1 викладених в листі №12/08-020 від 12 серпня 2020 року є законною, та такою що здійснена в межах чинного законодавства України, оскільки позивачем не дотримані вимогу Закону № 592, а саме: відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України з 08.06.2016 по теперішній час здійснюється діяльність як адвоката за формою адвокатської діяльності - індивідуальна адвокатська діяльність та самостійно нараховано суму єдиного внеску відповідно до наданих звітів за період 2017-2020 роки, яка підлягає сплаті та заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до контролюючого органу не надавав.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 9-15 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":
а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню".
Окрім цього, Міністерство фінансів України листом від 26.08.2020 №11220-16-62/26150 надало роз'яснення щодо порядку застосування дії пункту 9-15 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому вказало, що обов'язковою умовою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року є виконання вимог, встановлених пунктом 9-15 Закону №2464, зокрема подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року заяви про списання заборгованості, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності або заяви до податкового органу про зняття з обліку, та подання звітності з єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, дія пункту 9-15 Закону №2464 поширюється на фізичних осіб - підприємців, які перебували в стані припинення до набрання чинності пунктом 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 №592.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підставою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску є факт відсутності отриманого фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування доходу у період з 01.01.2017 року, своєчасне звернення до контролюючого органу з відповідною заявою, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності та подання звітності з єдиного внеску.
У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)» зазначено про те, що встановлення обов'язку сплати ЄСВ без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання даного виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об'єктом нарахування ЄСВ саме отриманий дохід. Також зазначене положення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо кола осіб, які мають право на державну трудову пенсію.
Отже метою прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)» було усунення дискримінаційного підходу щодо визначення коло платників єдиного соціального внеску при відсутності отриманого доходу від підприємницької діяльності.
При цьому, згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка допущеної податковим органом бездіяльності при розгляді заяви позивача про списання суми недоїмки, нарахованої йому як платнику єдиного внеску, за наслідком розгляду відповідної заяви позивача від 12 серпня 2020 року.
В даному випадку, з аналізу вищевикладених вимог законодавства вбачається, що підлягають списанню за заявою платника суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, за умови дотримання відповідних строків звернення до податкового органу та його відповідності встановленим критеріям.
В свою чергу, після отримання заяви та у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Між тим, колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання вищевикладених вимог законодавства, після отримання заяви позивача, податковим органом не проведено камеральну перевірку позивача та не прийнято, за результатами проведеної камеральної перевірки позивача, рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
При цьому , податковим органом позивачу направлено лист від 03.09.2020 року № 16021/ФОП/20-40-57-06-2С .
В свою чергу, надаючи правову оцінку вказаним фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений лист носить лише інформативний характер та його не можна вважати вмотивованим рішенням про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Тому, колегія суддів вважає, що податковим органом у межах спірних правовідносин допущено протиправну бездіяльність - не проведено камеральну перевірку позивача та не прийнято, за результатами проведеної камеральної перевірки позивача, рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті, він має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
На думку суду списанню суми недоїмки повинно передувати проведення камеральної перевірки та прийняття рішення податковим органом про списання таких сум, отже дії відповідача щодо списання сум недоїмки є дискреційними повноваженнями податкового органу.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на порушення податковим органом процедури розгляду заяви позивача щодо списання суми недоїмки , штрафних санкцій і пені по ЄСВ особи , яка у встановленому законом порядку здійснювала незалежну професійну діяльність та не прийняття за результатами її розгляду відповідно рішення , порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його вимогою має бути відновлено шляхом зобов'язання Головнеого управління Державної податкової служби у Харківській області прийняти рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 серпня 2020 року (вих № 12/08-020) у встановленому п. 9-15 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядку та з урахуванням висновків суду.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновку суду першої інстанції.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, тому судове рішення - підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 520/13212/2020 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області прийняти рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 серпня 2020 року (вих № 12/08-020) у встановленому п. 9-15 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядку.
В іншій частині в позові відмовити
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 06.09.2021 року