31 серпня 2021 р.Справа № 520/3655/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 14.05.21 по справі № 520/3655/21
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції треті особи Міністерство юстиції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач-3, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач-4, ОСОБА_4 ) звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач, міжрегіональне управління), третя особа - Міністерство юстиції України , в якому просить суд:
- визнати бездіяльність, яка полягає в не призначенні та в відмові у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор”, комісією Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби України - протиправною;
- зобов'язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивачів зазначено, що після набрання законної сили рішення суду по справі №520/12722/2020, позивачі повторно звернулись до відповідача з відповідними заявами про виплату їм одноразової грошової допомоги.
Комісія 18.02.2021 р. відмовила позивачам в призначенні та виплаті ОГД, мотивуючи це тим, що в матеріалах для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї ОСОБА_5 відсутні документи, які б свідчили, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного, або токсичного сп'яніння, комісія вирішила відмовити у виплаті одноразової грошової допомоги: ОСОБА_1 дружині померлого; ОСОБА_2 сину померлого; ОСОБА_4 матері померлого; ОСОБА_3 батьку померлого. Підстава: стаття 101 Закону України «Про національну поліцію». Протокол №1-21 від 18.02.2021 р.
Зазначає, що в даному випадку члени Комісії, як посадові особи органу державної влади, яким є відповідач, свідомо не керуючись приписами Конституції України та Закону України «Про національну поліцію» відмовили в призначенні та виплаті позивачам ОГД, на свій розсуд, трактуючи положення ст.101 ЗУ «Про національну поліцію» посилаючись на відсутність документів, які б свідчили, що померлий не знаходився в стані сп'яніння на день смерті.
Вважає, що відмова в призначенні та виплаті ОГД позивачам є протиправною бездіяльністю зі сторони відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2021р. адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважають, що рішення у справі №520/3655/21 прийняте судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - неправильним тлумаченням закону. Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, при цьому не спростовується відповідачем та визнано судом першої інстанції, що причиною смерті ОСОБА_5 є інфаркт міокарда, кардіологічний шок (згідно лікарського свідоцтва про смерть № 212 від 03.12.2019 року), тобто захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції (що зазначено в постанові Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 4 від 26.02.2020 року складеної щодо смерті ОСОБА_5 ), а не вчинення ним дій. Вказує, що законодавство прямо визначає, що для цілей встановлення факту, що смерть не була наслідком дій загиблого у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, має проводитись розслідування, за наслідком якого має складатись акт про причини та обставини загибелі поліцейського, але при цьому таке розслідування та складання акту не здійснюється у випадку, коли смерть настала від захворювання. Цим фактично встановлено, що перебування чи неперебування загиблої особи у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не має юридичного значення у випадку, коли єдиною причиною смерті є захворювання померлої особи. Перелік документів, передбачений пунктом 4 розділу III Порядку, не містить будь-яких інших документів, що мають надаватись заявниками на підтвердження факту не перебування загиблого в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Тобто у випадку смерті через хворобу така підстава для відмови у виплаті як "учинення загиблим дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння" не може застосовуватись, а наявність чи відсутність в крові загиблого відповідних речовин взагалі не повинна бути предметом дослідження та доказування, якщо смерть настала через хворобу. Апелянти вважають, що при відмові у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції здійснив помилкове розширене тлумачення статті 101 Закону, а відтак оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах Закону. Посилається на те, що ані Законом, ані Порядком не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Крім того, зазначає, що Порядок не передбачає можливості повернення поданих для призначення одноразової грошової допомоги документів на доопрацювання, переоформлення чи на усунення недоліків за наявності вже затвердженого висновку про її призначення. Таким чином, апелянти вважають, що Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції допустило протиправну бездіяльність щодо видачі наказу про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_5 , що суперечить Закону та Порядку, а висновок суду першої інстанції про те, що доопрацювати матеріали на вимогу Міністерства юстиції не виявляється можливим, є помилковим, оскільки ані перевірка документів Міністерством юстиції України, ані тим паче таке доопрацювання документів на вимогу Міністерства юстиції України взагалі не передбачені законодавством. За таких обставин апелянти вважають, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, передбачений Законом та Конституцією України, чим порушив права Апелянтів, а суд першої інстанції не надав належної оцінки всім фактам та невірно застосував норми матеріального права. На підставі викладеного, просять скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №520/3655/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим. Зазначає, що відповідач діяв у відповідності до ст. 19 Конституції України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від Міністерство юстиції України, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та таким, що винесено з урахуванням норм матеріального та процесуального права.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Представник позивачів та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що правовідносинам, які розглядаються у даній справі, передували обставини, які не доказуються у даній справі, оскільки були встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року по справі № 520/12722/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В рамках справи № 520/12722/2020 судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 04.12.2019 року.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 212 від 03.12.2019 року причиною смерті є інфаркт міокарда, кардіологічний шок.
Відповідно до постанови Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 4 від 26.02.2020 року складеної щодо смерті ОСОБА_5 встановлено - “захворювання, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), так пов'язане з проходженням служби в поліції”.
Як зазначено позивачами та не заперечувалось відповідачем, позивачами до відповідача подано відповідні заяви та пакет документів.
Згідно протоколу засідання комісії Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України № 3-20 від 29.04.2020 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” комісія прийшла до висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю під час проходження служби молодшого інспектора 1-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор” старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_5 : ОСОБА_1 , дружині померлого в сумі 131375,00 грн.; ОСОБА_2 , сину померлого в сумі 131375,00 грн.; ОСОБА_4 , матері померлого в сумі в сумі 131375,00 грн.; ОСОБА_3 , батьку померлого в сумі 131375,00 грн.
Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 29.04.2020 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор” на підставі пункту 2 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого призначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 525500,00 грн. (2102,00 *250=525500,00).
Зазначений висновок 29.04.2020 року затверджено виконуючим обов'язків начальника Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Листом Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 30.04.2020 року за вих. № 22-17/4.3/4.3/8-20 розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги позивачам та пакет документів був спрямований до Міністерства юстиції України.
Листом від 24.07.2020 року за №265/16.3.2/32-20 Міністерство юстиції України повернуло матеріали щодо виділення асигнувань на виплату одноразової грошової допомоги сім'ї померлої особи рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України ОСОБА_5 на доопрацювання в зв'язку із відсутністю документів, які б у відповідності до ст. 101 Закону України “Про Національну поліцію” свідчили про те, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Листом відповідача від 19.08.2020 року за вих. № 22-4338/4.3/1.1/47-20 ОСОБА_1 була проінформована, що статтею 101 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком, зокрема, учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі телесного ушкодження. Вказано, що оскільки в матеріалах для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї ОСОБА_5 відсутні документи, які б свідчили, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, Міністерством юстиції України вказані матеріали були повернуті на доопрацювання. Також, зазначено, що для отримання документів наданих на розгляд комісії ОСОБА_1 може звернутись до сектору оплати праці та соціально-трудових відносин управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Позивачі, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернулись з даним позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у не прийнятті рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 . Зобов'язано Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за результатами розгляду якого прийняти відповідне рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду комісія повторно розглянула подані матеріали щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги сім'ї померлого під час проходження служби молодшого інспектора 1-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор», старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_5 .
Протоколом від 18.02.2021 № 1-21 комісія вирішила відмовити у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що в матеріалах для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відсутні документи, які б свідчили, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного або токсичного сп'яніння (а.с.21).
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, представник позивачів звернувся до суду з зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача немає підстав для прийняття висновку про призначення одноразової грошової допомоги та направлення його до Міністерства юстиції для затвердження.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713) визначено правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.
Згідно із ч. 5 ст. 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII (далі Закон №580) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Частиною 2 ст. 97 Закону №580 встановлено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 4 від 26.02.2020 року складеної щодо смерті ОСОБА_5 встановлено - “захворювання, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), так пов'язане з проходженням служби в поліції”.
Тобто, зазначеною постановою встановлено факт отримання позивачем захворювання під час виконання службових обов'язків.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 №788), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293 (надалі - Порядок №4).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 (в усіх його редакціях) встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.
При цьому, абзацом першим пункту 1 цього ж розділу Порядку №4 встановлено, що формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
За змістом пункту 4 розділу ІІІ Порядку №4 для виплати ОГД у випадку загибелі (смерті) поліцейського за останнім місцем проходження служби подаються такі документи:
- особами, які мають право на цю виплату, подається заява кожного повнолітнього отримувача, а в разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників цих дітей про виплату грошової допомоги;
- кадровим підрозділом подається витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) поліцейського із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) поліцейського.
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, зокрема про те, що вона не пов'язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, за формою, що затверджується МВС; 2) постанови відповідної ВЛК про визначення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть поліцейського; 3) свідоцтва про смерть поліцейського; 4) свідоцтва про народження поліцейського - для виплати грошової допомоги батькам загиблого (померлого); 5) свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); 6) сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 7) свідоцтва про народження дитини - для виплати грошової допомоги дитині; 8) документів членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що підтверджують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті); 9) рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної в місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми поліцейського); 10) рішення суду, нотаріально посвідченого правочину або довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого) або перебували на його утриманні).
Разом з тим, згідно з положеннями пункту 7 Порядку №4, при прийманні матеріалів фінансові підрозділи зобов'язані: 1) перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу; 2) перевірити відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності. Фінансові підрозділи мають право витребувати від інших підрозділів поліції та у осіб, яким оформляється ОГД, дооформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення ОГД.
В той же час, розділом IV Порядку №4 встановлено алгоритм дій відповідних органів і їх підрозділів, який передує призначенню і виплаті ОГД.
Зокрема, за змістом пунктів 1, 2, 4, 5 зазначеного розділу Порядку №4, фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє, зокрема, у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Поліцейським або членам сім'ї загиблого поліцейського виплата ОГД здійснюється після подання заяви за формою згідно з додатком 4, після надходження коштів до міжрегіональних, територіальних органів поліції і проводиться фінансовим підрозділом за місцем проходження служби поліцейського шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку із зазначенням реквізитів для проведення операції переказу коштів на поточний рахунок (МФО, код за ЄДРПОУ, номер транзитного рахунку, номер карткового рахунку, реєстраційний номер облікової картки платника податків), або через касу органу поліції.
ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції.
Стаття 101 Закону України «Про Національну поліцію» визначає виключні підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Так, відповідно до вказаної норми, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Протоколом від 18.02.2021 № 1-21 комісія вирішила відмовити у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що в матеріалах для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відсутні документи, які б свідчили, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного або токсичного сп'яніння (а.с.21).
Як вже було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, при цьому не спростовується відповідачем та третьою особою, причиною смерті ОСОБА_5 є інфаркт міокарда, кардіологічний шок (згідно лікарського свідоцтва про смерть № 212 від 03.12.2019 року), тобто захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції (що зазначено в постанові Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 4 від 26.02.2020 року складеної щодо смерті ОСОБА_5 ), а не вчинення ним якихось дій.
Пунктом 4 розділу III Порядку визначений вичерпний перелік документів, які мають бути подані для виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) поліцейського, і одним з таких документів є копія акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, зокрема про те, що вона не пов'язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, за формою, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
При цьому в цьому ж пункті прямо зазначено, що у разі смерті від захворювання акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акти, що свідчать про причини та обставини смерті поліцейського не подаються.
Таким чином, законодавство прямо визначає, що для цілей встановлення факту, що смерть не була наслідком дій загиблого у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, має проводитись розслідування, за наслідком якого має складатись акт про причини та обставини загибелі поліцейського, але при цьому таке розслідування та складання акту не здійснюється у випадку, коли смерть настала від захворювання. Цим фактично встановлено, що перебування чи не перебування загиблої особи у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не має юридичного значення у випадку, коли єдиною причиною смерті є захворювання померлої особи.
Перелік документів, передбачений пунктом 4 розділу III Порядку, не містить будь-яких інших документів, що мають надаватись заявниками на підтвердження факту не перебування загиблого в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пунктом 4 розділу III Порядку засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 3, 4, здійснює керівник підрозділу, установи, організації, що видав(ла) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 5-12, засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи, та перевіряє особа, що їх приймає.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з вищенаведеного, не Закон України «Про Національну поліцію» не Порядок та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 не передбачає обов'язку фізичної особи, що подає документи для призначення одноразової грошової допомоги, надавати документи на підтвердження факту не перебування загиблого в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Не можливість встановлення державним органом, під час проведення відповідного розслідування, факту перебування ОСОБА_5 , на день сперті, в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння не може бути підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги
При цьому, суд зазначає, що обов'язок перевірити, факт перебування ОСОБА_5 , на день смерті, в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_5 на день смерті, перебував в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Чинне законодавство не передбачає надання заявником документів в підтвердження обставин не перебування особи на день смерті, в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
До того ж, саме Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи наявні в нього матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що ОСОБА_5 на день смерті перебував в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Посилання відповідача та третьої особи на те, що на даний час не є можливим отримання документів про те чи перебував ОСОБА_5 на день смерті в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння не може бути підставою для не виплати одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів зазначає, що не можливість встановлення факту чи перебував ОСОБА_5 на день смерті в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння не є рівнозначним того, що особа перебувала на день смерті в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивачі, разом із заявою про призначення і виплату їм спірної грошової допомоги, подали копії усіх наявних у них документів згідно з переліком, наведеним у пункті 4 розділу ІІІ Порядку №4
Колегія суддів звертає увагу й на те, що відповідно до вищезгаданих положень Порядку №4 посадові особи Управління, у межах своїх повноважень, повинні були сприяти позивачам в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату спірної грошової допомоги, а фінансовий підрозділ мав би сформувати пакет документів, необхідних для вирішення цього питання у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії.
Більше того, саме на фінансові підрозділи Порядком №4 покладено обов'язок перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу, а також відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності.
Ці ж підрозділи мали право витребувати, зокрема, від інших підрозділів поліції дооформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення спірної грошової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку колегії суддів, відсутність документа, який би свідчив, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного або токсичного сп'яніння не може бути підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав всі підстави для прийняття висновку про призначення одноразової грошової допомоги та направлення його до Міністерства юстиції для затвердження.
Колегія суддів зазначає, що вказані обставини в сукупності є достатніми для призначення одноразової грошової допомоги позивачам відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", тобто відповідач по справі, Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, повинен вчинити всі передбачені законом дії для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор”.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
У даному конкретному випадку, судовим розглядом не встановлено наявності об'єктивних перешкод для реалізації Управлінням своїх повноважень стосовно видання у передбачений законодавством строк наказу про призначення і виплату грошової допомоги на яку, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів і встановлених судами попередніх інстанцій обставин, мали законне право заявники, що, як наслідок, свідчить про протиправний характер бездіяльності Управління.
Також, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи листом Міністерства юстиції України від 24.07.2020р. № 265/16.3.2/32-20 матеріали щодо виділення» асигнувань для виплати одноразової грошової допомоги сім'ї померлої особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_5 повертаються на доопрацювання, оскільки в матеріалах для призначення та виплати ОГД сім'ї ОСОБА_5 відсутні документи, які б свідчили, що ОСОБА_5 на день смерті не перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Проте, ні Законом № 580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату.
Крім того, Порядок № 4 не передбачає можливості повернення поданих заявником для призначення ОГД документів на доопрацювання, переоформлення чи на усунення недоліків за наявності вже затвердженого висновку про її призначення.
Проте, у колегії суддів не може зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги сім'ї померлої особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_5 , оскільки Міністерство юстиції України не є відповідачем по справі.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивачів, не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо призначення та виплати допомоги.
Враховуючи вищенаведене, висновки відповідача, третьої особи та суду першої інстанції стосовно того, що у відповідача немає підстав для прийняття висновку про призначення одноразової грошової допомоги та направлення його до Міністерства юстиції для затвердження є помилковими.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачі при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно квитанцій № 6376223, № 6376217, № 6376211, № 6376204 від 23.02.2021р., які міститься в матеріалах справи (а.с.8-11), сплатив судовий збір на загальну суму 3640 грн. 00 коп. При подачі апеляційної скарги, згідно квитанцій № 9055, № 9066, № 9077, № 9099 від 10.06.2021, які міститься в матеріалах справи (а.с. 104-107), позивачами сплачено судовий збір на загальну суму 5448 грн. 00 коп. Всього, з урахуванням того, що позов задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 9088 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі № 520/3655/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає в не призначенні та в відмові у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор”, комісією Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби України.
Зобов'язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та призначення і виплатити одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Харківський слідчий ізолятор”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 2272 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_2 2272 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_3 2272 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_4 2272 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 06.09.2021 року