вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/999/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмегатек» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501, код 43209073)
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудлогістика» (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця Миру, будинок 17-В, код 41305744)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Вектор» (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 52, квартира 153, код 42232599)
про стягнення 850087,05 гривень
за участю представників учасників справи:
від позивача: Шимко А.Р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
05.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмегатек» (далі по тексту - ТОВ «Укрмегатек»/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудлогістика» (далі по тексту - ТОВ «Укрбудлогістика»/відповідач) збитків завданих втратою вантажу у розмірі 850087,05 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору про надання послуг від 09.07.2020 № 09/07 зобов'язався надавати позивачу послуги, серед іншого, щодо перевірки та отримання вантажу у вагонах на залізничній станції «Одеса-Товарна», а також забезпечити схоронність одержаного відповідачем вантажу до подальших розпоряджень позивача. Позивач вказує, що відповідач одержаний ним вантаж, який належить позивачу, передав третій особі - ТОВ «Енергія-Вектор», однак, такі дії відповідача у будь-який спосіб позивачем погоджені не були, а ТОВ «Енергія-Вектор» факт отримання вантажу заперечує, у зв'язку з чим вантаж фактично втрачено, що, на переконання позивача, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення щодо передачі вантажу на користь третьої особи та незабезпечення ним схоронності ввіреного йому майна. Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, покладених на останнього умовами договору від 09.07.2020 № 09/07, позивач зазнав збитків спричинених втратою вантажу у розмірі 850087,05 гривень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2021 позовну заяву ТОВ «Укрмегатек» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/999/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2021 підготовче засідання відкладено на 02.06.2021.
У зв'язку із перебуванням судді Колесника Р.М. 02.06.2021 у щорічній відпустці розгляд справи призначений на цю дату не відбувся, тому ухвалою суду від 03.06.2021 судове засідання призначено на 23.06.2020.
На адресу суду 22.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти пред'явлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія Вектор» (далі по тексту - ТОВ «Енергія Вектор»/третя особа) та відкладено підготовче засідання на 14.07.2021. Вказаною ухвалою також зобов'язано сторін протягом 5 днів направити на адресу третьої особи усі заяви з процесуальних питань та по суті справи, що було подано в перебігу розгляду справи, докази чого надати до суду та запропоновано третій особі надати письмові пояснення по справі протягом 10 днів з моменту отримання відповідних заяв сторін.
На адресу суду 07.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив із запереченнями проти доводів відповідача наведених у відзиві та додатковими доказами поданими на спростування доводів відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2021 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 28.07.2021.
В судове засідання 28.07.2021 з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, при цьому про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом без здійснення фіксування судового засідання, оскільки під час перебування суду у нарадчій кімнаті, в приміщенні суду було вимкнено електропостачання, що унеможливлювало здійснення технічної фіксації судового засідання, що підтверджується відповідним актом від 28.07.2021 про вимкнення електропостачання в Господарському суді Київської області.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.10.2019 ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» (постачальник) та ТОВ «Укрмегатек» (покупець) укладено договір поставки № 28/10-2019 ИКТ-УМТ (далі - договір № 28/10-2019 ИКТ-УМТ), предметом якого є обов'язок постачальника поставити у встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію - антрацит (код за УКТ ЗЕД 2701), далі по тексту - «Вугілля», а покупець зобов'язується прийняти Вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному договорі (п. 1.1. договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ). У відповідності до п. 3.1. договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ постачальник поставляє Вугілля залізничним транспортом насипом (навалом) у відкритих піввагонах з люками, що відкриваються або автомобільним транспортом, на умовах FCA - станція відправлення або EXW - склад продавця. Найменування станції призначення для поставки конкретної партії Вугілля вказується в специфікації (листі-заявці покупця). Пунктом 3.2. договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ передбачено, що відправником Вугілля, що поставляється, може бути підприємство, яке не є стороною за даним договором. Одержувачем Вугілля є сторона, яка визначена в даному договорі як покупець, якщо інше не зазначено в специфікації. Згідно п. 3.7. договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ датою поставки та право власності на Вугілля виникає у покупця з дати, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією призначення.
Також, 15.06.2020 ТОВ «Земля-2018» (постачальник) та ТОВ «Укрмегатек» (покупець) укладено договір постачання вугільної продукції № 15-6 (далі - договір № 15-6), за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - Вугілля) у кількості, якості, строках, цінах, по реквізитах, асортименті, і з якісними характеристиками, наведеними в цьому договорі. Покупець зобов'язується прийняти Вугілля, яке відповідає показникам якості Вугілля встановлених за цим договором та оплатити його у строки та на умовах даного Договору. Згідно п. 2.1., 2.2. договору № 15-6 постачання Вугілля здійснюється партіями, автотранспортом або залізничним транспортом. Сторони обумовлюють, що під датою відвантаження розуміється дата, зазначена в видатковій накладній. Відповідно до п. 3.1. договору № 15-6 вугілля приймається Покупцем по кількості зазначеній у видатковій накладній.
З матеріалів справи слідує, що сторонами договору № 15-6 підписано видаткову накладну від 08.07.2020 № РН-0000053, якою постачальник передав покупцю товар - вугілля кам'яне, АС (6-13) (вагон - 60304953, ст. Одеса-Товарна), у кількості 68,5 тонн на загальну суму 171250 гривень (без ПДВ). Також згідно вказаної видаткової накладної залізничний тариф становить 21801,10 гривень (без ПДВ).
Загальна сума за видатковою накладною від 08.07.2020 № РН-0000053 становить 231661,32 гривень, у тому числі ПДВ.
Листом від 08.07.2020 ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» повідомило ТОВ «Укрмегатек» про те, що товар - вугілля марки АС (6-13 мм), відвантаженого на адресу останнього в загальному обсязі 68,5 тонн на станції Ізюм, згідно договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ від 28.10.2019 у липні 2020 року, номер вагону - 60304953, номер залізничної квитанції - 44575934. У цьому ж листі зазначено, що вугілля є власністю ТОВ «Укрмегатек».
Наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 09.07.2020 № 53 та від 30.10.2020 № 248 підтверджується факт перерахування ТОВ «Укрмегатек» на користь ТОВ «Земля-2018» грошових коштів у сумі 133000,00 гривень та 180000,00 гривень відповідно, із призначеннями платежу - оплата за вугілля згідно накладної від 08.07.2020 № 53 та згідно накладної від 06.10.2020 № 69 (81338,68 грн).
29.04.2020 ТОВ «Д.Трейдінг» (постачальник) та ТОВ «Укрмегатек» (покупець) укладено договір постачання № 1-1-2020/004 (далі - договір № 1-1-2020/004), предметом якого є обов'язок постачальника передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію, надалі «Вугілля», за марочним складом, ціною та в кількості, наведеним у відповідних Специфікаціях до цього договору (п. 1.1. договору № 1-1-2020/004). Згідно п. 2.1. договору № 1-1-2020/004 вугілля по цьому договору постачається на умовах «СРТ-станція призначення», згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень та застережень, які є у цьому договорі (базисні умови постачання), якщо інші умови поставки не будуть погоджені сторонами додатково у відповідній Специфікації до цього договору. Реквізити станції (-ій) призначення зазначаються у Специфікаціях до договору. Відповідно до п. 2.2. договору № 1-1-2020/004 датою поставки (передачі) Вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення, на залізничній накладній, яка засвідчує про приймання вантажу до перевезення. Сторони обумовлюють, що право власності на Вугілля, а також усі ризики втрати або пошкодження Вугілля (його частини), яке постачається за цим договором, переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки Вугілля (його частини). За умовами п. 2.3. договору № 1-1-2020/004 вугілля постачається партіями, залізничним транспортом у справних полувагонах навалом.
На підставі вказаного договору між ТОВ «Д.Трейдінг» та ТОВ «Укрмегатек» 07.07.2020 підписано Акт приймання-передачі вугільної продукції № 0707-8 до договору № 1-1-2020/004, у якому зафіксовано факт передачі постачальником та прийняття покупцем вугільної продукції, згідно наступного переліку: найменування продукції - вугілля кам'яне, AM (13-25); вантажовідправник - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»; вантажоодержувач - ТОВ «Укрбудлогістика»; дата відвантаження - 07.07.2020; номер залізничної/ТТН - 46882601; номер залізничного вагону або автомобіля/причіпа (напівпричіпа) - 65379810; кількість, тонн - 67,75.
Згідно п. 3 Акту приймання-передачі вугільної продукції № 0707-8 загальна вартість продукції становить 292548,29 гривень, в тому числі ПДВ.
Крім того, 03.08.2020 ТОВ «Д.Трейдінг» та ТОВ «Укрмегатек» підписано Акт приймання-передачі вугільної продукції № 0308-5 до договору № 1-1-2020/004, згідно якого постачальник передав, а покупець прийняв вугільну продукцію (далі - продукція), згідно наступного переліку: найменування продукції - вугілля кам'яне, AО (25-70); вантажовідправник - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»; вантажоодержувач - ТОВ «Укрбудлогістика»; дата відвантаження - 03.08.2020; номер залізничної/ТТН - 47712765; номер залізничного вагону або автомобіля/причіпа (напівпричіпа) - 52790722; кількість, тонн - 68,8.
Згідно п. 3 Акту приймання-передачі вугільної продукції № 0308-5 загальна вартість продукції становить 313877,44 гривень, в тому числі ПДВ.
Згідно наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень від 21.07.2020 №№ 69, 70 та від 22.07.2020 № 74 ТОВ «Укрмегатек» перерахувало на користь ТОВ «Д.Трейдінг» грошові кошти у загальній сумі 630000 гривень, із призначеннями платежу - оплата за вугілля за договором № 1-1-2020/004 від 29.04.2020.
Листом від 15.09.2020 № 1/4883 директор філії ВТП «Павлоградвантажтранс» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повідомив ТОВ «Укрмегатек», що на адресу останнього оформлені залізничні накладні № 46882601 від 07.07.2020 (ст. Одеса-Товарна, Одеської зал.) зал. вагон № 65379810 та № 47712765 від 03.08.2020 (ст. Одеса-Товарна, Одеської зал.) зал. вагон № 52790722, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (ст. Павлоград 1, Придніпровської зал.), власником вугілля є ТОВ «Укрмегатек».
ТОВ «Укрмегатек» (замовник) та ТОВ «Укрбудлогістика» (виконавець) 09.07.2020 укладено договір надання послуг № 09/07 (далі - договір № 09/07), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги пов'язані з «Транспортним обробленням вантажів» (код 52.24), вантаж-вугілля у залізничних напіввагонах, а замовник приймати дану послугу.
Згідно п. 1.2. договору № 09/07 вантаж приймається виконавцем на залізничній станції зазначеній замовником, після оформлення видачі вантажу та за рахунок виконавця транспортується на місце вивантаження, або приймає від замовника завантажені вагони на під'їзній колії з подальшим оформленням залізничної накладної для слідування на станції призначення згідно заявки замовника, за що виконавець сплачує залізниці кошти за перевезення вантажу, Погрузтрансу кошти за подачу-забирання вагонів, також виконавець сплачує суму нараховану за користування вагонами залізниці через свій договір з ЄТехПД.
Замовник сплачує виконавцю всі витрати пов'язані з оплатою послуг Погрузтранса, ЄТехПД і Залізниці. У випадку нарахування додаткових платежів, які виникли в процесі перевезення залізничним транспортом не з вини виконавця, замовник компенсує їх виконавцю у повному обсязі. виконавець в свою чергу надає всі підтверджуючі документи нарахованих сум платежів (п. 1.3. договору № 09/07).
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 договору № 09/07 вартість послуг та порядок оплати визначається даним договором. Вартість обробки 1 тонни вантажу складає 30 (тридцять) грн, в т.ч. ПДВ. Облік кількості тонн ведеться згідно залізничних накладних.
Пунктами 4.1., 4.2. договору № 09/07 передбачено у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати всі збитки, завдані таким порушенням.
Згідно пункту 5.2. договору № 09/07 на замовника покладено обов'язок забезпечення виконавця інформацією, необхідною для надання послуг, а пунктом 5.4. на виконавця покладено обов'язок за завданням замовника надавати останньому визначені цим Договором послуги в строки, встановлені за домовленістю сторін; забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником згідно з вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати.
Згідно наявного у матеріалах справи листа від 09.07.2020 № 18 ТОВ «Укрмегатек» повідомляло ТОВ «Укрбудлогістика» щодо необхідності прийняття двох вагонів з вугіллям, які прямують на станцію Одеса-Товарна та здійснити послуги з оформлення приймання та видачі вантажу його власнику, а саме:
- вагон № 65379810 ЗД квитанція від 07.07.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки AM 13-25 мм, вага 67,75 тонн;
- вагон № 60304953 ЗД квитанція від 08.07.2020, станція відправлення Ізюм, відправник ТОВ «Коалтрейдіндастрі», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки АС, вага 68,5 тонн.
А листом від 03.08.2020 № 21 ТОВ «Укрмегатек» повідомило ТОВ «Укрбудлогістика» щодо необхідності прийняття вагону з вугіллям, який прямує на станцію Одеса-Товарна та здійснення послуг з оформлення прийняття та видачі вантажу його власнику, а саме - вагон № 52790722 ЗД квитанція від 03.08.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», вугілля марки АО 25-70 мм, вага 68,8 тонн.
Наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 10.07.2020 № 57 та від 06.08.2020 № 96 підтверджується факт перерахування ТОВ «Укрмегатек» на користь ТОВ «Укрбудлогістика» грошових коштів у сумі 8000 гривень, із призначенням платежу - оплата за транспортне оброблення вантажів рахунок від 09.07.2020 № 14, та у сумі 4000 гривень, із призначенням платежу - оплата за транспортне оброблення вантажів рахунок від 05.08.2020 № 15, відповідно.
Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної № 46882601 від 07.07.2020 вбачається, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» як вантажовідправником на станції відправлення «Павлоград 1» Придніпровської залізниці було відправлено на станцію «Одеса-Товарная» Одеської залізниці навалом антрацит (АМ 13-25) у вагоні № 65379810 (у кількості 67750 кг). Згідно вказаної залізничної накладної вантажоодержувачем є - ТОВ «Укрбудлогістика», власником вугілля є - ТОВ «Укрмегатек». Також у цій накладній наявна відмітка залізниці про те, що вантаж переадресовано за наказом № 597 від 07.07.2020, первинна накладна № 29272038, станція призначення - Павлоград 1 Придніпровської залізниці. У графі щодо одержання вантажу будь-які відомості відсутні.
Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної № 44575934 від 08.07.2020 вбачається, що ТОВ «Коалтрейдіндастрі» як вантажовідправником на станції відправлення «Ізюм» Південної залізниці було відправлено на станцію «Одеса-Товарная» Одеської залізниці насипом Антрацит марки АС, у вагоні № 60304953 (у кількості 68500 кг). Згідно вказаної залізничної накладної вантажоодержувачем є - ТОВ «Укрбудлогістика», у графі щодо одержання вантажу наявна відмітка такого змісту «Довіреність № 10 від 09.07.2020, Строілов Олег Валентинович, «ЕЦП», 15.07.2020».
Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної № 47712765 від 03.08.2020 вбачається, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» як вантажовідправником на станції відправлення «Павлоград 1» Придніпровської залізниці було відправлено на станцію «Одеса-Товарная» Одеської залізниці навалом антрацит (вугілля кам'яне, марки АО (25-70)) у вагоні № 52790722 (у кількості 68800 кг). Згідно вказаної залізничної накладної вантажоодержувачем є - ТОВ «Укрбудлогістика», власником вугілля є - ТОВ «Укрмегатек». Також у цій накладній наявна відмітка залізниці про те, що вантаж переадресовано за наказом № 572 від 03.08.2020, первинна накладна № 29387088, станція призначення - Павлоград 1 Придніпровської залізниці. У графі щодо одержання вантажу будь-які відомості відсутні.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії листа від 10.09.2020 № 10/9-1 ТОВ «Укрмегатек» звернулось до ТОВ «Укрбудлогістика» з вимогою про надання інформації стосовно того, згідно яких документів та кому було видане вугілля яке прибуло у наступних вагонах:
- № 65379810 ЗД квитанція від 07.07.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки AM 13-25 мм, вага 67,75 тонн;
- № 60304953 ЗД квитанція від 08.07.2020, станція відправлення Ізюм, відправник ТОВ «Коалтрейдіндастрі», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки АС, вага 68,5 тонн.
- № 52790722 ЗД квитанція від 03.08.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», вугілля марки АО 25-70 мм, вага 68,8 тонн.
У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 17.09.2020 № 17/09 повідомив позивача, що перелічені в листі вагони з вугіллям були вивантажені співробітниками підприємства ТОВ «Енергія-Вектор», з яким у ТОВ «Укрмегатек» укладено договір зберігання вугілля.
Надалі представник ТОВ «Укрмегатек» звернувся до ТОВ «Енергія-Вектор» із адвокатським запитом від 07.10.2020, в якому просив повідомити, зокрема: чи приймало ТОВ «Енергія-Вектор» від ТОВ «Укрбудлогістика» вугілля, власником якого є ТОВ «Укрмегатек»?; у разі прийняття ТОВ «Енергія-Вектор» вугілля, повідомити на якій підставі отримано вугілля, а також його фактичне місцезнаходження.
Факт надсилання на належну адресу третьої особи вказаного запиту підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у лист від 07.10.2020 та накладною АТ «Укрпошта» від 07.10.2020 № 3602201450676.
Будь-яких доказів, які б свідчили про реагування ТОВ «Енергія-Вектор» на адвокатський запит представника позивача сторонами в перебігу розгляду справи не надано.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом позивач зазначив, що на підставі існуючих між позивачем та відповідачем правовідносин за договором № 09/07 на відповідача покладено обов'язки надання позивачу транспортно-експедиторських послуг щодо організації і забезпечення перевезень вантажу (вугілля). Крім того, позивач стверджує, що на відповідача також покладено обов'язок перевірки та отримання вантажу у вагонах на залізничній станції «Одеса-Товарна» та забезпечення його зберігання до подальших вказівок позивача.
Позивач вказує, що факт отримання відповідачем вантажу підтверджується відповідними відомостями відображеними у залізничних накладних та, як повідомив відповідач позивача, отриманий ним вантаж передано ТОВ «Енергія-Вектор». Проте, позивач вказує, що будь-яких розпоряджень щодо передачі отриманого ТОВ «Укрбудлогістика» вантажу, який належить позивачу, на зберігання ТОВ «Енергія-Вектор» відповідачу не надавав, у зв'язку з чим відбулась втрата вантажу, оскільки ТОВ «Енергія-Вектор» заперечує факт отримання вугілля.
Позивач стверджує про те, що в діях відповідача вбачається очевидна протиправність, яка проявилася у прийнятті безпідставних рішень щодо передачі товару (вугілля) третій особи, що стало наслідком втрати вантажу чим позивачу завдано збитків у розмірі 850087,05 гривень. Вказана сума розрахована позивачем виходячи з вартості придбаного ним товару у третіх осіб на підставі договорів від 28.10.2019 № 28/10-2019 ИКТ-УМТ, від 15.06.2020 № 15-6, від 29.04.2020 № 1-1-2020/004, додаткових витрат пов'язаних з вартістю послуг залізниці та вартістю оплачених послуг відповідача.
А саме вартість вугілля придбаного позивачем за договором від 15.06.2020 № 15-6 становить 205500 гривень, за договором від 29.04.2020 № 1-1-2020/004 становить 606425,73 гривень, що, як зазначає позивач, підтверджується платіжними дорученнями, якими підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь постачальників за цими договорами.
Також позивач вказує, що за договором від 15.06.2020 № 15-6 ним сплачено залізничний тариф у розмірі 26161,32 гривень та оплачено послуги відповідача за транспортне оброблення у загальному розмірі 12000 гривень. Вказані витрати, на переконання позивача, є збитками та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача збитків завданих втратою вантажу у розмірі 850087,05 гривень.
Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач вказує на те, що позивачем на підтвердження заявлених ним вимог не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину відповідача в завданих позивачу збитків та понесення позивачем збитків, зокрема не надано доказів оплати вантажу або відшкодування постачальнику вартості втраченого вантажу.
Аргументуючи свої заперечення відповідач вказує, що накладна № 44575934 не містить інформації щодо власника вантажу - позивача, а відправником за цією накладною є ТОВ «Коалтрейдінгіндастрі», а також у графі 13 цієї накладної платником значиться - ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», що свідчить про те, що позивачем не доведено понесені витрати на оплату залізничного тарифу у розмірі 21801,10 гривень.
Відповідач посилаючись на договір № 28/10-2019 ИКТ-УМТ вказує, що умовами вказаного договору передбачено, що позивач зобов'язався прийняти від ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» вугілля та оплатити його вартість, при цьому оплата за вказаним договором здійснюється на умовах передоплати, тобто оплата за товар здійснюється до моменту відправлення такого товару. Водночас, за доводами відповідача, позивачем не надано належних доказів оплати придбаного ним товару за вказаним договором, з чого слідує, що останнім не доведено понесення збитків.
До того ж, як зазначає відповідач, з залізничних накладних №№ 46882601, 47712765 слідує, що вантажовідправником товару значиться ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», проте постачальником вугілля за договором № 28/10-2019 ИКТ-УМТ є ТОВ «Інтеркоалтрейдінг».
Разом із цим, відповідач зауважує, що у графі 53 залізничних накладних №№ 46882601, 47712765 в порушення Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відсутня відмітка про одержання вантажу вантажоодержувачем.
На переконання відповідача підписані між позивачем та ТОВ «Д.Трейдінг» акти приймання-передачі вугільної продукції від 07.07.2020 № 0707-8 та від 03.08.2020 № 0308-5, згідно яких позивач прийняв вугілля за накладними №№ 46882601, 47712765, доводять обставину фактичного перебування вугілля у власності позивача. А видаткова накладна, як зазначає відповідач, підтверджує факт отримання від ТОВ «Земля-2018» вугілля АС (6-13), яке було завантажено у вагон № 60304953.
Наведені вище обставини, на думку відповідача, переконливо свідчать про те, що вугілля фактично перебуває у розпорядженні позивача, належних та допустимих доказів, які підтверджують передачу вугілля відповідачу позивачем не надано, тож відсутні підстави стверджувати про заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем договір № 09/07, суд дійшов висновку, що хоча сторонами і визначено назву укладеного договору як договір надання послуг, втім за своєю правовою природою він є договором транспортного експедирування, правове регулювання якого визначено Главою 65 Цивільного кодексу України.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які притаманні договору транспортного експедирування та підпадають під правове регулювання Глави 65 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності є Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Так, ст. 9 вказаного закону визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання.
Згідно ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування (ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Приписами ст. 934 Цивільного кодексу України встановлено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2).
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина боржника.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Отже, на позивача покладений обов'язок довести факт завдання йому збитків саме в заявленому розмірі та те, що вказані збитки є наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 09/07, тобто протиправну поведінку відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між такою поведінкою та завданими позивачу збитками.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач на підставі договору від 29.04.2020 № 1-1-2020/004 придбав у ТОВ «Д.Трейдінг» вугільну продукцію на загальну суму 606425,73 гривень. Факт оплати позивачем вказаної продукції підтверджується платіжними дорученнями від 21.07.2020 №№ 69, 70 та від 22.07.2020 № 74, згідно яких позивач перерахував на користь ТОВ «Д.Трейдінг» грошові кошти у загальному розмірі 630000,00 гривень, чим спростовуються доводи відповідача щодо відсутності факту оплати придбаного позивачем товару.
Судом встановлено, що на підставі договору № 1-1-2020/004 позивачем та ТОВ «Д.Трейдінг» підписано Акти приймання-передачі вугільної продукції від 07.07.2020 № 0707-8 та від 03.08.2020 № 0308-5, в яких зафіксовано факт передачі постачальником та отримання покупцем вугільної продукції.
Так, згідно Акту від 07.07.2020 № 0707-8 ТОВ «Д.Трейдінг» підлягало передачі кам'яне вугілля АМ (13-25), у кількості 67,75 тонн, вартістю 292548,29 гривень (номер залізничної накладної 46882601, номер вагону 65379810), а за Актом від 03.08.2020 № 0308-5 передачі підлягало кам'яне вугілля АО (25-70), у кількості 68,8 тонн, вартістю 313877,44 гривень (номер залізничної накладної 47712765, номер вагону 52790722).
За умовами вказаних Актів вантажовідправником продукції, яка є предметом договору № 1-1-2020/004, є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а вантажоодержувачем - ТОВ «Укрбудлогістика».
Наявними у матеріалах справи оформленими залізничними накладними №№ 46882601, 47712765 підтверджується факт відправлення з залізничних станцій «Павлоград 1» Придніпровської залізниці вагону № 65379810 з товаром - вугілля АМ (13-25) у кількості 67750 кг та вагону № 52790722 з товаром - вугілля АО (25-70) у кількості 68800 кг.
Як вбачається з наведених залізничних накладних вантажовідправником вантажу значиться - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а вантажоодержувачем - ТОВ «Укрбудлогістика». При цьому, у графі щодо одержання вантажу, будь-які відмітки вантажоодержувача відсутні.
Також, судом встановлено, що видатковою накладною від 08.07.2020 № РН-0000053, підписаною між ТОВ «Земля-2018» (постачальник) та ТОВ «Укрмегатек» (покупець), зафіксовано, зокрема, факт передачі вугілля кам'яного у кількості 68,5 тонн на суму 205500 гривень. У вказаній накладній зазначено номер вагону - 60304953.
Наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 09.07.2020 № 69 на суму 133000,00 гривень та від 30.10.2020 № 248 на суму 180000,00 гривень, підтверджується факт перерахування позивачем на користь ТОВ «Земля-2018» грошових коштів у загальному розмірі 313000,00 гривень, з них за накладною від 08.07.2020 № 53 сплачено 231661,32 гривень.
Суд зазначає, що у вказаній вище накладній відсутні посилання на будь-який правочин, на підставі якого оформлена видаткова накладна від 08.07.2020 № РН-0000053, при цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що такі оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не здійсненою або недійсною.
Як зазначено у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином видаткова накладна від 08.07.2020 № РН-0000053, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинним обліковим документом, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, тож сприймається судом у якості належного та допустимого доказу, що підтверджує факт поставки вугілля кам'яного у кількості 68,5 тонн на користь позивача.
Водночас, як зазначив позивач у позовній заяві, товар визначений у видатковій накладній від 08.07.2020 № РН-0000053 придбано ним у ТОВ «Інтеркоалтрединг» на підставі договору від 29.10.2019 № 28/10-2019 ИКТ-УМТ, при цьому, позивач вказує, що ТОВ «Земля-2018» виступав у вказаних правовідносинах комерційним представником.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Земля -2018» в якості оплати за придбане, на підставі договору від 29.10.2019 № 28/10-2019 ИКТ-УМТ, вугілля, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.
З наявної у матеріалах справи оформленої залізничної накладної № 44575934 вбачається, що вантажовідправником - ТОВ «Коалтрейдіндастрі» з залізничної станції «Ізюм» Південної залізниці на станцію «Одеса-Товарна» відправлено вагон № 60304953 (вказаний номер вагону зазначено у видатковій накладній від 08.07.2020 № РН-0000053) з товаром - Антрацит марки АС у кількості 68500 кг.
З цієї ж накладної вбачається, що товар відображений у накладній отримано представником вантажоодержувача ТОВ «Укрбудлогістика» Строіловим Олегом Валентиновичем, що підтверджується відповідною відміткою проставленою у графі одержання вантажу.
Доводи відповідача про те, що у залізничній накладній № 44575934 вантажовідправником значиться ТОВ «Коалтрейдіндастрі», спростовуються тим, що умовами пункту 3.2. договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ передбачено, що відправником Вугілля, що поставляється, може бути підприємство, яке не є стороною за даним договором. А зі змісту листа ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» від 08.07.2020 вбачається, що власником вугілля марки АС (6-13 мм), придбаного на підставі договору № 28/10-2019 ИКТ-УМТ від 28.10.2019, яке відвантажено вагоном номер 60304953, є ТОВ «Укрмегатек».
Судом встановлено, що позивач у межах договору від 09.07.2020 № 09/07 звернувся до відповідача із листами від 09.07.2020 № 18 та від 03.08.2020 № 21 щодо необхідності прийняття вагонів з вугіллям, які прямують на станцію Одеса-Товарна та надання послуг з оформлення приймання та видачі вантажу його власнику, а саме:
- вагон № 65379810 ЗД квитанція від 07.07.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки AM 13-25 мм, вага 67,75 тонн;
- вагон № 60304953 ЗД квитанція від 08.07.2020, станція відправлення Ізюм, відправник ТОВ «Коалтрейдіндастрі», отримувач ТОВ «Укрбудлогістика», ЄДРПОУ 41305744, вугілля марки АС, вага 68,5 тонн;
- вагон № 52790722 ЗД квитанція від 03.08.2020, станція відправлення Павлоград 1, відправник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», вугілля марки АО 25-70 мм, вага 68,8 тонн.
У матеріалах справи відсутні докази надсилання або вручення відповідачу вказаних листів, водночас відповідач в перебігу розгляду справи факту їх отримання не заперечив.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про передачу у розпорядження позивача вантажу, який отримано відповідачем згідно залізничних накладних.
При цьому, у відповідь на запит позивача від 10.09.2020 № 10/9-1 щодо надання інформації стосовно того, згідно яких документів та кому було видане вугілля, яке прибуло у вагонах №№ 65379810, 60304953, 52790722, відповідач листом від 17.09.2020 № 17/09 повідомив ТОВ «Укрмегатек», що перелічені вагони з вугіллям були вивантажені співробітниками підприємства ТОВ «Енергія-Вектор», з яким у ТОВ «Укрмегатек» укладено договір зберігання вугілля.
Проте, як вказував позивач та не спростовано відповідачем в перебігу розгляду справи, ТОВ «Укрмегатек» не уповноважувало відповідача вчиняти дії щодо передачі на зберігання ТОВ «Енергія Вектор» отриманого ним вугілля, яке прибуло у вагонах №№ 65379810, 60304953, 52790722. Позивач зазначав, що вантаж, який слідував у вагонах №№ 65379810, 60304953, 52790722, відповідачем не був переданий позивачу, при цьому вказаний вантаж було передано третій особі без будь-яких на те підстав, у зв'язку з чим відповідачем порушено умови договору, що призвело до втрати вантажу, належного позивачу.
Суд відзначає, що в матеріалах справи не міститься, а відповідачем в перебігу розгляду справи не надано доказів отримання спірного вантажу позивачем або його уповноваженим представником, не надано будь-яких доказів, зокрема розпоряджень або наказів виданих позивачем, які б свідчили про покладення на відповідача обов'язку передати отриманий ним у вагонах №№ 65379810, 60304953, 52790722 вантаж на відповідальне зберігання ТОВ «Енергія-Вектор», при цьому, відповідачем не спростовано твердження позивача про втрату ним такого вантажу шляхом передачі його третій особі без належних на те підстав. До того ж, відомості про те, що ТОВ «Енергія Вектор» підтверджує факт отримання вантажу у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, отриманий відповідачем вантаж за залізничними накладними №№ 44575934, 46882601, 47712765, який належить позивачу, було втрачено з вини відповідача, чим завдано позивачу збитки у вигляді вартості втраченого вантажу.
Пунктами 4.1., 4.2. договору № 09/07 передбачено у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати всі збитки, завдані таким порушенням.
Не заперечуючи проти самого факту отримання вантажу, який прибув у місце призначення у вагонах №№ 65379810, 60304953, 52790722, відповідач вказав, що в порушення Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у графі 53 залізничних накладних №№ 46882601, 47712765 відсутня відмітка про одержання вантажу вантажоодержувачем.
Надавши належну оцінку доводам відповідача в цій частині, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08 червня 2011 року № 138). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно із додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів:
- у графі № 51 накладної "Календарний штемпель прибуття вантажу" вказується "Календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття" (заповнює залізниця);
- у графі № 52 накладної "Календарний штемпель видачі вантажу" вказується "Календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі" (заповнює залізниця);
- у графі № 53 накладної "Підтвердження одержання вантажу Вантаж одержав" вказується "Вказується дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис одержувача" (заповнює одержувач).
Отже, як слідує з наведених положень обов'язок заповнення графи № 53 залізничної накладеної покладено саме на одержувача вантажу, яким у даному випадку є ТОВ «Укрбудлогістика».
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема залізничні накладні №№ 46882601, 47712765, судом встановлено, що у вказаних відмітках дійсно відсутні будь-які відмітки про отримання вантажу вантажоодержувачем. Однак той факт, що у цих накладних відсутні відмітки вантажоодержувача (ТОВ «Укрбудлогістика») про отримання вантажу, не спростовує обставин наведених відповідачем у листі від 17.09.2020 № 17/09, яким відповідач повідомив позивача, що вагони № 65379810 (залізнична накладна № 46882601) та № 52790722 (залізнична накладна № 47712765) з вугіллям були вивантажені співробітниками підприємства ТОВ «Енергія-Вектор», що свідчить про те, що фактично відповідач отримав вантаж, який оформлено накладними №№ 46882601, 47712765. Разом із тим, відсутність у вказаних накладних відповідної відмітки про одержання вантажу, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо оформлення документів, та у сукупності із наявними у матеріалах справи доказами жодним чином не свідчить про відсутність факту отримання відповідачем вантажу за цими накладними.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем від позивача будь-яких розпоряджень щодо подальшого руху отриманого ним згідно залізничних накладних №№ 46882601, 47712765, 44575934 вантажу, суд доходить висновку, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів щодо збереження майна позивача та безпідставно передав на зберігання ТОВ «Енергія-Вертор» таке майно.
Відповідно до частини 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що позивачем на підтвердження факту понесення збитків надано належні та допустимі докази спричинення позивачу шкоди у вигляді реальних збитків, розмір яких визначається вартістю придбаного позивачем товару, коли як відповідачем на спростування вимог позивача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність: протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вини відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 12751,31 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.
Також суд зазначає, що у відповідності до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи, складається, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
Згідно долученого позивачем до матеріалів справи договору про надання правової допомоги від 05.10.2020 № 017, укладеного ТОВ «Укрмегатек» та адвокатом Шимко Артемом Романовичем, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою та актом виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 3.1.).
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Проте позивачем ані детального опису робіт, ані здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, ані додаткових угод, якими визначався розмір гонорару адвоката до закінчення судових дебатів не надано.
Також позивачем не було повідомлено суд про те, що такі докази останній має намір подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмегатек» задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудлогістика» (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця Миру, будинок 17-В, код 41305744) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмегатек» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501, код 43209073) 850087,05 гривень збитків завданих втратою вантажу та 12751,31 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2021.
Суддя Р.М. Колесник