вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" серпня 2021 р. Справа № 911/93/21
За позовом Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, 07801, Київська область, селище міського типу Бородянка, вулиця Ветеранів, будинок 1
до Колективного підприємства санаторій "Перемога", 08296, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Ворзель, вулиця Лісова, будинок 36
про стягнення 366 359,00 грн за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 24/12 від 24.05.2012
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
суть спору:
Бородянський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням звернувся до господарського суду з позовом до Колективного підприємства санаторій "Перемога" про стягнення 366 359,00 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 24/12 від 24.05.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов данного договору в частині своєчасної орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.02.2021, сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
За результатами проведення судового засідання 08.02.2021 судом постановлено ухвалу в порядку частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі. Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме не містила викладу обставин, щодо періодів, за які виникла заявлена до стягнення сума заборгованості.
15 лютого 2021 року позивачем разом із супровідним листом було подано позовну заяву з розрахунком заборгованості із виправленими недоліками на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2021 (позовна заява від 11.02.2021 в новій редакції).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2021 продовжено розгляд справи № 911/93/21.
01 березня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він визнає позовні вимоги позивача, однак не в заявленому позивачем розмірі, зокрема вказує, що у разі згоди позивача відповідач має намір підписати мирову угоду. Як стверджує відповідач, заявлена до стягнення сума заборгованості нарахована за період з 24.04.2012 по 05.09.2020, однак позивачем пропущено строк позовної давності, відповідно відповідач визнає заборгованість за договором оренди починаючи з 29.12.2017 (за три роки, що передували до дати звернення позивача з даним позовом) по 05.09.2020 (розрахунок позивача), всього в сумі 194 855,59 грн. Також відповідач зазначив, що станом на момент подачі відзиву ним було добровільно сплачено частину суми заборгованості, відповідно сума, яку визнає відповідач, становить 142 806,85 грн. До відзиву долучено платіжні доручення за період з 04.08.2020 по 28.01.2021 про оплату орендних платежів згідно договору № 24/12 від 24.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області строк підготовчого провадження було продовжено до 09.04.2021.
Користуючись передбаченими статтею 46 Господарського процесуального кодексу України правами позивач після ознайомлення з відзивом відповідача подав до суду заяву б/н від 31.03.2021, відповідно до якої просив стягнути з КП санаторій "Перемога" 597 387,85 грн заборгованість по орендній платі та неустойку за користування об'єктом оренди після припинення дії договору.
12 квітня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на заяву позивача, подану в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України, в якому відповідач зазначив, що договір оренди продовжує свою дію, підставою продовження була мовчазна згода орендодавця, яка виражалася у відсутності заперечень та вимог щодо повернення майна протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим у позивача відсутні законні підстави вимагати сплату неустойки згідно частини другої статті 785 Цивільного кодексу України. Відповідач з нарахованої позивачем заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 визнає суму заборгованості в розмірі 220 822,31 грн та зазначає, що добровільно було погашено частину заборгованості за період 2020 року в сумі 44 896,59 грн.
В судовому засіданні 12.04.2021 представник відповідача клопотав про надання часу для примирення сторін. Представник позивача не заперечував проти даного клопотання, зокрема повідомив про зміну керівника Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням та можливість примирення. Суд запропонував сторонам відкласти вирішення питання по прийняттю поданої в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України заяви позивача на наступне судове засідання з причин можливого примирення сторін, на що представник позивача не заперечив. В даному судовому засіданні було оголошено перерву до 29.04.2021.
26 квітня 2021 року від позивача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат.
В судовому засіданні 29.04.2021 представник відповідача повторно клопотав про відкладення розгляду справи по суті, обґрунтовуючи клопотання необхідністю додаткового часу для примирення та підписання між сторонами мирової угоди. Представник позивача заперечив проти такого клопотання та наголосив на поданій раніше заяві про збільшення позовних вимог. Судом було прийнято заяву позивача, однак по суті не досліджувалась з причин сприяння суду до примирення сторін.
В судовому засіданні 03.06.2021 судом було розпочато розгляд справи по суті, оскільки жодних доказів (проекту мирової угоди) вжиття заходів для примирення сторін надано не було. Судом було заслухано вступне слово сторін та оголошено перерву до 17.06.2021.
У судовому засіданняі 17.06.2021 за клопотаннями позивача та відповідача розгляд справи було відкладено на 08.07.2021 .
В судовому засіданні 08.07.2021 при з'ясуванні обставин справи та дослідження доказів судом було зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків; акт звірки надати до суду.
В судовому засіданні 16.08.2021 представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, підписаного між сторонами за договором оренди № 24/12 від 24.05.2012, сума заборгованості за яким у відповідача перед позивачем становить 105 178,08 грн.
В цьому ж судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в редакції заяви б/н від 31.03.2021, а представник відповідача підтвердив суму заборгованості, зазначену в акті звірки.
Розглянувши та дослідивши подану позивачем заяву б/н від 31.03.2021 судом встановлено, що позивач звернувшись до суду із даним позовом обґрунтовував стягнення суми заборгованості по орендним платежам існуванням заборгованості, що виникла у період з 24.05.2012 по 05.09.2020, яку просив стягнути на підставі пункту 3.9 Договору. Як вбачається з поданої заяви б/н від 31.03.2021, позивачем збільшено заявлену до стягнення з відповідача суму, змінивши при цьому період її розрахунку з 06.01.2018 по 05.01.2021, а також складову заявленої до стягнення суми (заявлено суму неустойки) та підставу стягнення, пославшись на статтю 785 Цивільного кодексу України. Так, суд звертає увагу заявника, що подана заява б/н від 31.03.2021 спрямована на зміну предмета та підстав позову. Окрім того, суд вказує, що заявлене не є збільшенням позовних вимог. Збільшення (зменшення) можливе при здійсненні перерахунку за попередньо заявлений період, а не новий. Також, важливим є той факт, що у справах про стягнення грошових сум період часу, впродовж якого заявник просить стягнути відповідну суму, входить до кола обставин, з якими сторона пов'язує своє порушене право та законний інтерес, які суд має попередньо з'ясувати та встановивши існування таких, перевіривши правильність здійснення відповідних нарахувань, має прийняти рішення про стягнення заявлених сум чи відмову у такому стягненні. Отже, виходячи зі змісту позовних вимог та вказаної заяви б/н від 31.03.2021 про збільшення розміру позовних вимог суд розцінює останню як заяву про збільшення розміру позовних вимог та одночасну зміну предмета і підстав позову, оскільки збільшення заявлених до стягнення сум нарахувань відбулось внаслідок зміни періоду та правової підстави їх нарахування позивачем. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку. Отже, подана на розгляд суду заява б/н від 31.03.2021, як з'ясовано судом, спрямована на зміну предмету і підстав позову, а тому в задоволенні такої необхідно відмовити.
Відповідно до викладеного суд розглядає позовні вимоги позивача в редакції позовної заяви, поданої в порядку усунення недоліків первісного позову (позовна заява від 11.02.2021).
Відповідно до змісту статей 222, 240 Господарського процесуального кодексу України 16.08.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи та обґрунтовується сторонами, відповідно до рішення Київської обласної ради шостого скликання від 11.10.2011 № 207-10-VI "Про прийняття майна КП санаторій "Перемога" у селищі Ворзель" до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради прийнято об'єкти нерухомого (рухомого) майна Колективного підприємства санаторій "Перемога", які закріплені були на праві оперативного управління за Бородянським будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів (26.12.2011 перепрофільовано на Бородянський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням).
Рішенням Київської обласної ради шостого скликання від 24.04.2012 № 353-17 VI "Про передачу майна в оренду Колективному підприємству санаторій "Перемога" надано дозвіл на передачу в оренду Колективному підприємству санаторій "Перемога" об'єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, які перебувають на балансі Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням згідно Переліку, що додається, та доручено Київській обласній державній адміністрації укласти з Колективним підприємством санаторій "Перемога" договір оренди майна терміном на один рік.
24 травня 2012 року між Київською обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та Колективним підприємством санаторій "Перемога" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, № 24/12.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Бородянський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 4664,37 кв. м (далі - майно), розміщене за адресами:
1. Київська обл., смт Ворзель, вул. Горького, 11, загальною площею 332,10 кв. м:
1.1. Роздягальня (літ. Б) площею 75,20 кв. м;
1.2. Басейн (літ. Б1) площею 239,60 кв. м;
1.3. Добудова (службове) (літ. б) площею 17,30 кв. м.
2. Київська обл., смт Ворзель, вул. Пролетарська, 36, загальною площею 1290,90 кв. м:
2.1. Адміністративний корпус (літ. Г) площею 228,50 кв. м;
2.2. Басейн (літ. О2) площею 173,20 кв. м;
2.3. Лікувальний корпус (літ. Б1) площею 314,30 кв. м;
2.4. Спортзал (літ. О1) площею 574,90 кв. м.
3. Київська обл., смт Ворзель, вул. Горького, 20а, загальною площею 3041,37 кв. м:
3.1. Склад (літ. Д) площею 41,10 кв. м;
3.2. Склад (літ. Е) площею 147,70 кв. м;
3.3. Склад (літ. Ж) площею 399,80 кв. м;
3.4. Склад (літ. К) площею 204,30 кв. м;
3.5. Баня-котельня (літ. А) площею 347,80 кв. м;
3.6. Гараж-майстерня (літ. Б) площею 529,90 кв. м;
3.7. Майстерня (літ. П) площею 79,80 кв. м;
3.8. Майстерня (літ. О) площею 36,90 кв. м;
3.9. Трансформаторна підстанція (літ. И) площею 22,00 кв. м;
3.10. Навіс (літ. Л) площею 44,50 кв. м;
3.11. Альтанка (літ. Ю) площею 3.10 кв. м;
3.12. Навіс (літ. Н) площею 10,90 кв. м;
3.13. Навіс (літ. Я) площею 10,00 кв. м;
3.14. Вбиральня (літ С) площею 1,40 кв. м;
3.15. Альтанка (літ. Ї) площею 3,10 кв. м
3.16. Замощення (літ. Ї) площею 151,00 кв. м;
3.17. Туалет (літ. М) площею 3,80 кв. м;
3.18. Навіс (літ. Л1) площею 21,60 кв. м;
3.19. Склад (літ. У) площею 14,90 кв. м;
3.20. Сторожка (літ. Щ) площею 7,80 кв. м;
3.21. Склад (літ. Ш) площею 28,47 кв. м;
3.22. Ворота №1 площею 6,00 кв. м;
3.23. Огорожа №2 площею 862,00 кв. м;
3.24. Хвіртка №3 площею 1,00 кв. м;
3.25. Ворота №4 площею 6,00 кв. м;
3.26. Ворота з хвірткою № 5,6 площею 8,00 кв. м;
3.27. Ворота №7 площею 6,00 кв. м;
3.28. Огорожа №8 площею 42,50 кв. м.
Майно знаходиться на балансі Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітами про незалежну оцінку, здійсненими станом на 30.04.2012, і становить 3 785 898,00 грн. (три мільйони сімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок без ПДВ, в тому числі вартість майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт Ворзель, вул. Пролетарська, 36, становить 2 015 858,00 (два мільйони п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок без ПДВ; за адресою: Київська обл., смт Ворзель, вул. Горького, 11, становить 141 985,00 (сто сорок одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок без ПДВ; за адресою: Київська обл., смт Ворзель, вул. Горького, 20а, становить 1 628 055,00 (один мільйон шістсот двадцять вісім тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок без ПДВ.
Як визначено пунктом 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою здійснення санаторно-курортної діяльності.
Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання передачі майна.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається відповідно до пункту 29 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 30.06.2011 № 117-07-VI зі змінами, і становить за перший місяць оренди 47 323,73 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за квітень 2012 року.
Відповідно до пункту 3 рішення Київської обласної ради від 24.04.2012 № 352-17-VI "Про передачу в оренду майна Колективному підприємству санаторій "Перемога" останньому надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 95 % до 31.12.2012.
Розмір пільгової орендної плати за перший місяць оренди становить 2 366,19 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за квітень 2012 року
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. Балансоутримувач щомісячно перераховує до обласного бюджету 50 % від отриманої орендної плати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем після коригування орендної плати на індекс інфляції згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.
При наявності заборгованості по орендній платі кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості по орендній платі, що виникла раніше незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні (абз. 3 пункту 3.6 Договору).
Цей договір діє з 24.05.2012 по 23.05.2013 включно (пункт 10.1 Договору).
Відповідно до пункту 10.2 Договору зміни, доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. шляхом укладання відповідного договору. Зміни та доповнення. що пропонується внести, розглядаються протягом 15-ти днiв з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктами 10.4 та 10.6 Договору передбачено, що для продовження терміну дії договору орендар за 1 місяць до закінчення строку договору подає своє письмове звернення до Балансоутримувача, який в свою чергу звертається до органу по управлінню майном. У разі закінчення строку дії даного Договору він може бути продовжений шляхом укладання додаткового договору.
Пунктом 10.7 Договору визначено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Об'єкт оренди передано у користування відповідача на підставі акту приймання передачі нежитлового приміщення, складеного між Бородянським психоневрологічним інтернатом з геріатричним відділенням та Колективним підприємством санаторій "Перемога" 24.05.2012.
01 січня 2013 року між Київською обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та Колективним підприємством санаторій "Перемога" (Орендар) було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, № 24/12 від 24.05.2012, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до:
- пункту 3.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: орендна плата визначається відповідно до пункту 29 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області затвердженої рішенням Київської обласної ради від 30.06.2011 № 117-07-VI зі змінами і становить за перший місяць оренди 47 465,80 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за грудень 2012 року. Відповідно до рішення Київської обласної ради від 06.12.2012 № 521-27-VI "Про надання пільги по сплаті орендної плати Колективному підприємству санаторій "Перемога" надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 98% до 01.07.2013 із правом її продовження на термін дії договору оренди. Розмір пільгової орендної плати за перший місяць оренди становить 949,32 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за грудень 2012 року;
- пункту 10.4 Договору, виклавши його в наступній редакції: для продовження терміну дії договору орендар за 1 місяць до закінчення строку договору подає своє письмове звернення до Балансоутримувача, який в свою чергу звертається до орендодавця.
29 липня 2013 року між Київською обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та Колективним підприємством санаторій "Перемога" (Орендар) було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, № 24/12 від 24.05.2012, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до:
- пункту 3.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: орендна плата визначається відповідно до пункту 29 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області затвердженої рішенням Київської обласної ради від 30.06.2011 № 117-07-VI зі змінами і становить за перший місяць оренди 47 608,29 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за червень 2013 року. Відповідно до рішення Київської обласної ради "Про продовження терміну дії оренди Колективному підприємству санаторій "Перемога" користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області від 23.07.2013 № 634-33-VI надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 95% протягом дії договору оренди. Розмір пільгової орендної плати за перший місяць оренди становить 2 380,42 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за червень 2013 року;
- пунктом 3 додаткової угоди сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору № 24/12 від 24.05.2012 до 23.05.2014 включно.
Додаткові угоди підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Позивач в позовній заяві в редакції від 11.02.2021 (поданої в порядку усунення недоліків первісно поданої позовної заяви) зазначає, що ним було виконано повністю свої зобов'язання за договором, передано майно у користування орендарю, однак орендар належним чином не виконував умови договору в частині своєчасної оплати орендних платежів протягом дії договору. Так, позивач вказує, що загалом за період дії договору з 24.05.2012 по 23.05.2014 сума заборгованості відповідача по орендній платі склала 38 920,60 грн. Позивач акцентує увагу, що додаткові угоди щодо продовження строку дії договору після 23.05.2014 не укладалися, разом з тим орендоване майно перебуває в користуванні орендаря по сьогоднішній день. Позивач, керуючись пунктом 3.9 Договору, який передбачає обов'язок орендаря сплачувати орендну плату по день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі у разі закінчення (припинення) строку дії договору, продовжував нараховувати відповідачу орендні платежі, сума заборгованості по яких за загальний період з 24.05.2012 по 05.09.2020 склала 366 359,00 грн.
Позивач в позові зазначає, що вказана сума сформувалась з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем за орендними платежами, однак оплата не була здійснена в повному обсязі. Більш того, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач надав письмову відповідь (№ 12 від 04.08.2020) позивачу, відповідно до якої КП санаторій "Перемога" визнає свою заборгованість перед позивачем за договором оренди № 24/12, підтверджує користуванням майном на теперішній час та зобов'язується щомісячно сплачувати окрім поточних платежів суму заборгованості платежами понад 12 000,00 грн.
Визначаючи правові підстави позову позивач послався на положення статей 193, 224, 283, 286 Господарського кодексу України та статей 530, 612 629 Цивільного кодексу України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 24/12 від 24.05.2012 за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (редакція чинна на момент виникнення правовідносин), який регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.
За змістом частини першої статті 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України та статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як вже встановлено судом, умовами договору визначено, що орендна плата визначається відповідно до пункту 29 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області затвердженої рішенням Київської обласної ради від 30.06.2011 № 117-07-VI зі змінами і становить за перший місяць оренди 47 323,73 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за квітень 2012 року (відповідно до рішення Київської обласної ради від 24.04.2012 № 352-17-VI Колективному підприємству санаторій "Перемога" надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 95 % до 31.12.2012) (в редакції пункту 3.1 Договору); в редакції додаткової угоди № 1 від 01.01.2013 - орендна плата складала за грудень 2012 року - 47 465,80 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції (відповідно до рішення Київської обласної ради від 24.04.2012 № 352-17-VI Колективному підприємству санаторій "Перемога" надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 98% до 01.07.2013); в редакції додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 - орендна плата складала за червень 2013 року - 47 608,29 грн без ПДВ з урахуванням індексу інфляції (відповідно до рішення Київської обласної ради від 24.04.2012 № 352-17-VI Колективному підприємству санаторій "Перемога" надано пільгу по сплаті орендної плати в розмірі 95% протягом дії договору оренди).
Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення орендних платежів щомісячно до 5 числа попереднього місяця відповідно до умов договору оренди.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З відзиву відповідача вбачається, що відповідач не заперечує стосовно використання орендного майна по теперішній час та існування у нього заборгованості по орендним платежам. Обґрунтовуючи виникнення такої заборгованості тим, що після закінчення терміну дії договору оренди КП санаторій "Перемога" продовжував утримувати орендоване майно за власний рахунок, що полягає у витратах на охорону, оплату за користування земельними ділянками, оплату персоналу, оплату за електропостачання, теплопостачання та інше. Однак, відповідач, пославшись на положення статті 256 Цивільного кодексу України, просив застосувати строк позовної давності (до 29.12.2017 - за три роки, що передували зверненню позивача з позовом). Отже, відповідач у відзиві від 01.03.2021 визнає заборгованість за договором оренди, що виникла за період з 29.12.2017 по 05.09.2020 в сумі 194 855,59 грн, однак з урахуванням часткової оплати орендних платежів, проведеної відповідачем в період з 04.08.2020 по 28.01.2021, відповідач просив задовольнити позов в сумі 142 806,85 грн.
В сукупності вказані обставини дають дійти висновків, що за відповідачем рахується заборгованість з несвоєчасної оплати орендних платежів за орендоване згідно договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, № 24/12 від 24.05.2012 майно.
Відповідно заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам є обґрунтованими та визнаються відповідачем, однак, як встановлено судом, спірним залишається питанням визначення суми заборгованості, оскільки позивачем заявлено до стягнення 366 359,00 грн заборгованості, що виникла у період з 24.05.2012 по 05.09.2020 з урахуванням часткових оплат, тоді як відповідачем визнається сума у розмірі 142 806,85 грн, існування якої припадає на період з 29.12.2017 по 05.09.2020 (заявлено позовну давність) з урахуванням часткових оплат.
Суд зауважує, що позовні вимоги розглядаються судом в редакції позовної заяви від 11.02.2021, поданої в порядку усунення недоліків первісно поданої позовної заяви та відзиву відповідача від 01.03.2021, оскільки заява позивача б/н від 31.03.2021 про збільшення позовних вимог за своєю суттю спрямована була на зміну предмета та підстав позову, відповідно в задоволенні якої судом було відмовлено, а відзив відповідача від 09.04.2021 поданий на заперечення стосовно вказаної заяви.
Так, підставою заявленої до стягнення суми заборгованості позивачем визначено пункт 3.9 Договору, згідно якого, у разі закінчення (припинення) строку дії договору орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі, стверджуючи, що договір оренди нерухомого майна № 24/12 від 24.05.2012 припинив свою дію 24.05.2014.
Суд вважає за необхідне зазначити, що договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю)/балансоутримувачу орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вже зазначалося, загальна сума заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати становить 366 359,00 грн, яка нарахована позивачем за період з 24.05.2012 по 05.09.2020.
З огляду на викладені обставини суду необхідно встановити період чинності договору.
Так, строк дії договору № 24/12 від 24.05.2012 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.07.2013 було продовжено до 23.05.2014 включно.
Позивач зазначає, що додаткові угоди щодо продовження строку дії договору після 23.05.2014 не укладались, відповідно позивач вважає, що договір № 24/12 від 24.05.2012 припинив свою дію 24.05.2014.
Разом з тим, позивач, як балансоутримувач майна, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди, яка виникла в тому числі, як стверджує позивач, після спливу строку дії договору, не надав жодних доказів припинення його дії, зокрема заперечень орендодавця щодо продовження користування орендованим майном чи вимог орендодавця щодо повернення орендованого майна, як то передбачено статтею 764 Цивільного кодексу України. Таких доказів матеріали справи не містять.
Статтею 764 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Натомість, сторонами підтверджується, що відповідач продовжував користуватися орендованим майном після 23.05.2014. А тому суд приходить до висновку, що твердження позивача, який виступає балансоутримувачем у даних правовідносинах, що договір № 24/12 від 24.05.2012 припинив свою дію 24.05.2014, є хибними.
Однак, оскільки об'єктом оренди за договором оренди є комунальне майно, до спірних правовідносин, як вже зазначалось судом, підлягають до застосування правові норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Який до 01.02.2020 діяв в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992 зі змінами (надалі - Закон № 2269-XII), а після 01.02.2020 Закон діє в редакції Закону № 157-IX від 03.10.2019 (надалі - Закон № 157-IX ).
Частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-IX встановлено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Відповідно, після настання однієї з дат, яка наступить раніше, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному вже Законом № 157-IX від 03.10.2019.
Матеріали справи не містять доказів продовження строку дії договору оренди нерухомого майна за правилами, передбаченими положеннями Закону № 157-IX від 03.10.2019.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, № 24/12 від 24.05.2012 діяв до 01.07.2020 та припинив свою дію в силу закону.
Суд вважає за необхідне зазначити, що орендну плату орендодавець може нараховувати чи стягувати її з орендаря в судовому порядку за період дії договору оренди аж до моменту його припинення, оскільки після припинення його дії у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідальності передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, судом встановлено, що умовами договору оренди нерухомого майна, а саме пунктом 3.9 Договору передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату після припинення договору по день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до викладеного, суд зауважує, що заявлена позивачем сума заборгованості зі сплати орендних платежів є обгрунтованою, підставною та підлягає до стягнення.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними з огляну на наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, третьою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами станом на 01.07.2020 було підписано акт звіряння розрахунків за період з 24.05.2012 по 01.07.2020, з якого вбачається визнання відповідачем заборгованості за вказаний період в сумі 367 026,23 грн. Акт підписаний представниками сторін та засвідчений відтиском печатки боржника. Окрім того, як вже зазначалось, відповідачем було направлено на ім'я орендодавця та балансоутримувача за спірним правочином лист № 12 від 04.08.2020, відповідно до якого КП санаторій "Перемога" визнає свою заборгованість перед позивачем за договором оренди № 24/12, підтверджує користуванням майном на теперішній час та зобов'язується щомісячно сплачувати окрім поточних платежів суму заборгованості платежами понад 12 000,00 грн.
Вказані діє відповідача в розумінні статті 264 Цивільного кодексу України свідчать про визнання ним своєї заборгованості на користь позивача, а тому в силу приписів статті 264 Цивільного кодексу України переривають перебіг позовної давності.
Відповідно до викладеного, позивач при зверненні до суду з даним позовом такий строк позовної давності не пропустив.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.
В контексті добросовісної та послідовної поведінки позивача, заявлена ним сума заборгованості до стягнення, нарахована за період з 24.05.2012 по 05.09.2020, яка визнається відповідачем з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості за висновками суду підлягає задоволенню.
Відповідачем доказів оплати заборгованості не надано.
Суд не бере до уваги долучений до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків від 04.08.2021, підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств при розгляді даного позову, оскільки звірка розрахунків між сторонами проведена за період з 04.08.2020 по 03.08.2021, тоді як обставини даної справи обґрунтовані періодом, що передував проведенню звірки взаєморозрахунків між сторонами.
Як унормовано статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи все наведене суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 8 960,82 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1624 від 14.12.2020, № 196 від 30.03.2021, № 60 від 30.03.2021 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 24 від 03.08.2020, разом з додатком № 1 до договору, підписані між Адвокатом Карасьова Людмила Анатоліївна (Адвокат) та Бородянським психоневрологічним інтернатом з геріатричним відділенням (Клієнт), ордер на надання правничої (правової) допомоги серїї АІ № 1046920 від 03.08.2020, акт прол прийняття-передачу послуг від 11.12.2020 на загальну суму послуг 10 000,00 грн, виписку по рахунку адвоката.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, які заявлені позивачем до відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наразі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат та не довів їх неспівмірність.
Враховуючи надані позивачем докази, підтверджену документально вартість та детальний опис виконаних робіт, господарський суд вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є такою, що підтверджена наданими доказами.
Беручи до уваги, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню, а тому судові витрати пов'язані з розглядом справи згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, в такому випадку витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Щодо суми судового збору.
При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 495,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1624 від 14.12.2020. Враховуючи, що позовні вимоги розглядалися судом в редакції позовної заяви, без врахування заяви позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума судового збору підлягає до стягнення з відповідача.
Сплачений позивачем при поданні заяви б/н від 31.03.2021 (збільшення позовних вимог) судовий збір у розмірі 3 465,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 196 від 30.03.2021, № 60 від 30.03.2021, підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, оскільки судом не розглядались заявлені вимоги.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Колективного підприємства санаторій "Перемога" (08296, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Ворзель, вулиця Лісова, будинок 36, код 02647496) на користь Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням (07801, Київська область, селище міського типу Бородянка, вулиця Ветеранів, будинок 1, код 02770104) 366 359 (триста шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 24/12 від 24.05.2012, а також 5 495 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн 40 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне пішення складено та підписано: 25.08.2021