Справа № 953/16862/21
н/п 1-кс/953/8523/21
"02" вересня 2021 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , дослідивши клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220490002887 від 25.09.2020 за ч.1 ст.263 КК України, -
встановив:
02 вересня 2021р. до суду надійшло направлене поштою 28.08.2021 клопотання прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020220490002887 від 25.09.2020 за ч.1 ст. 263 КК України про арешт майна, вилученого 27.08.2021 при обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у кв. АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить наступного:
Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, власники вилученого майна, їх адреси та засоби зв'язку у клопотанні не зазначені, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст. 172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог, повідомлення володільців майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання прокурора Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , дослідивши клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220490002887 від 25.09.2020 за ч.1 ст. 263 КК України, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1