02 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/302/21
адміністративне провадження № К/9901/29337/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Чернігівської обласної ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі №620/302/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чернігівської обласної ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Чернігівської обласної ради, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про припинення повноважень лічильної комісії з проведення таємного голосування по виборах голови обласної ради у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків, затягування часу та блокування роботи лічильної комісії, обраної для проведення таємного голосування у складі 8 депутатів по виборах голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради», оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про затвердження загального складу лічильної комісії з проведення таємного голосування по виборах голови обласної, першого заступника, заступника голови обласної ради у складі депутатів Чернігівської обласної ради ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 », оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати процедурне рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про затвердження персонального складу лічильної комісії по виборах голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради у складі депутатів Чернігівської обласної ради ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 », оформлене протоколом пленарного засідання першої сесії Чернігівської обласної ради восьмого скликання від 03.12.2020;
- визнати протиправними дії Чернігівської обласної ради восьмого скликання, що виразилися у проведенні процедури таємного голосування з виборів голови Чернігівської обласної ради восьмого скликання 03.12.2020 з порушенням вимог частини третьої статті 59 та пункту першого частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також статті 58 Регламенту Чернігівської обласної ради сьомого скликання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання голови обласної ради» від 03.12.2020 № 1-1/VIII;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання першого заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 №2-1/VIII;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про обрання заступника голови обласної ради» від 03.12.2020 № 3-1/VIII»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради восьмого скликання «Про утворення та обрання постійних комісій Чернігівської обласної ради восьмого скликання з керівним складом» від 03.12.2020 № 4-1/VIII.
01 березня 2021 року ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду провадження у справі № 620/302/21 закрито з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
05 липня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції Чернігівською обласною радою подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 09 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі Чернігівської обласної ради зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 30 вересня 2020 року у справі №815/634/17, від 27 травня 2020 року у справі №9901/485/19, від 20 березня 2019 року у справі №817/2297/14, від 30 січня 2019 року у справі № 803/413/18.
Проте, в касаційній скарзі відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах №815/634/17, №9901/485/19, №817/2297/14, № 803/413/18 є подібними.
Суд визнає, що посилання скаржника виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови, самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не доведена у касаційній скарзі.
Подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб'єктний склад, об'єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Також в касаційній скарзі відповідачем також зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також яким чином вказана норма права впливає на вирішення справи по суті позовних вимог.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Подана касаційна скарга відповідача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, посилання на постанови Верховного Суду, незгоду з рішеннями суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також покликаючись на постанови Верховного Суду не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою; крім того, не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відсутністю судді Шевцової Н.В. на робочому місці за листком тимчасової непрацездатності з 30.08.2021, розгляд цієї скарги відбувся після виходу її виходу на роботу.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Чернігівської обласної ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі №620/302/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чернігівської обласної ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова