ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.08.2021Справа № 910/10270/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ В. ІВАСЮКА, будинок 62)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (02222, місто Київ, вул.Електротехнічна, будинок 44-Б, офіс 16) стягнення заборгованості у розмірі 228 200 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 228 200 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/10270/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
26.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
03.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
10.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.06.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 09.07.2021 року уповноваженим особам Сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (Замовник) було укладено Договір про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому Замовником вантаж (відповідно із товаро-транспортною накладною) до пункту призначення у встановлений Договором чи замовленням (Заявкою) строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу), а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену Сторонами плату. (а.с.10-11)
Відповідно до пункту 1.3 Договору обсяг вантажу (кількість, вага брутто), маршрут перевезення, вартість наданих робіт (послуг) та інші істотні умови, визначаються в актах виконання робіт (надання послуг) та/або Заявках на перевезення..
Розмір плати за перевезення підтверджується у Актах виконання робіт (надання послуг) та/або Заявках на перевезення. (пункт 2.2 Договору).
У п.2.3 Договору передбачено, що плата за перевезення здійснюється після його фактичного виконання, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів виконання робіт (наданих послуг), рахунків-фактур, а також документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту кого відправлення до пункту його призначення в електронному вигляді.
Перед направленням оригіналу Акту виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту здійснення перевезення. Сторони зобов'язані узгодити та підписати Акт виконаних робіт у електронному вигляді. В разі незгоди Замовника з Актом виконаних робіт, Замовник зобов'язаний надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання, чи заперечення, щодо виконаних послуг, у термін не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання Акту. Не надання такої відмови є фактом визнання Замовником повного виконання Виконавцем своїх зобов'язань. (п.2.4 Договору)
Згідно з п.2.5 Договору оригінали Актів виконаних робіт, рахунків-фактур, а також документів, що підтверджують виконання перевезення. а саме ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, направляється Замовнику. Один з Актів виконаних робіт Замовник зобов'язується підписати,. завірити печаткою та повернути Виконавцеві не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання даного Акту.
Додатком №1 до Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року Сторони узгодили заявку на перевезення, за якою оплата після отримання оригіналів документів протягом 10-12 б/д.
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року він надав послуги по автоперевезенню, що підтверджується Актами виконаних робіт №3762 від 23.03.2021 року на суму 9500 грн. 00 коп., №4036 від 28.03.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4041 від 28.03.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №3761 від 30.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4193 від 31.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4194 від 31.03.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4597 від 01.04.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4419 від 10.04.2021 року на суму 12 000 грн. 00 коп., №4909 від 10.04.2021 року на суму 500 грн. 00 коп., №4851 від 13.04.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4978 від 13.04.2021 року на суму 3 000 грн. 00 коп., №5226 від 17.04.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5493 від 01.05.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5496 від 19.04.2021 року на суму 11 300 грн. 00 коп., №5604 від 17.04.2021 року на суму 9 000 грн. 00 коп., №5532 від 29.04.2021 року на суму 16 000 грн. 00 коп., №5535 від 28.04.2021 року на суму 11 500 грн. 00 коп., №5744 від 27.04.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6275 від 30.04.2021 року на суму 17 300 грн. 00 коп., №5921 від 09.05.2021 року на суму 11 600 грн. 00 коп., №5962 від 15.05.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6131 від 08.05.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №6132 від 12.05.2021 року на суму 6 500 грн. 00 коп., №6279 від 13.05.2021 року на суму 13 000 грн. 00 коп., №6141 від 12.05.2021 року на суму 4 000 грн. 00 коп., №6084 від 13.05.2021 року на суму 5 000 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 228 200 грн. 00 коп., товарно- транспортними накладними. (а.с.12- 157)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв два примірники актів виконаних робіт, що підтверджується актом приймання - передачі від 11.06.2021 року. (а.с.158-159)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» в розмірі 228 200 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що Позивач не направляв на його адресу акти виконаних робіт в електронному вигляді. Крім того, Відповідач здійснив оплату заборгованості у повному розмірі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає закриттю в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 84 300 грн. 00 коп., інші позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року він надав послуги по автоперевезенню, що підтверджується Актами виконаних робіт №3762 від 23.03.2021 року на суму 9500 грн. 00 коп., №4036 від 28.03.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4041 від 28.03.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №3761 від 30.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4193 від 31.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4194 від 31.03.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4597 від 01.04.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4419 від 10.04.2021 року на суму 12 000 грн. 00 коп., №4909 від 10.04.2021 року на суму 500 грн. 00 коп., №4851 від 13.04.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4978 від 13.04.2021 року на суму 3 000 грн. 00 коп., №5226 від 17.04.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5493 від 01.05.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5496 від 19.04.2021 року на суму 11 300 грн. 00 коп., №5604 від 17.04.2021 року на суму 9 000 грн. 00 коп., №5532 від 29.04.2021 року на суму 16 000 грн. 00 коп., №5535 від 28.04.2021 року на суму 11 500 грн. 00 коп., №5744 від 27.04.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6275 від 30.04.2021 року на суму 17 300 грн. 00 коп., №5921 від 09.05.2021 року на суму 11 600 грн. 00 коп., №5962 від 15.05.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6131 від 08.05.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №6132 від 12.05.2021 року на суму 6 500 грн. 00 коп., №6279 від 13.05.2021 року на суму 13 000 грн. 00 коп., №6141 від 12.05.2021 року на суму 4 000 грн. 00 коп., №6084 від 13.05.2021 року на суму 5 000 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 228 200 грн. 00 коп., товарно- транспортними накладними. (а.с.12- 157)
У п.2.3 Договору передбачено, що плата за перевезення здійснюється після його фактичного виконання, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів виконання робіт (наданих послуг), рахунків-фактур, а також документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту кого відправлення до пункту його призначення в електронному вигляді.
Перед направленням оригіналу Акту виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту здійснення перевезення. Сторони зобов'язані узгодити та підписати Акт виконаних робіт у електронному вигляді. В разі незгоди Замовника з Актом виконаних робіт, Замовник зобов'язаний надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання, чи заперечення, щодо виконаних послуг, у термін не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання Акту. Не надання такої відмови є фактом визнання Замовником повного виконання Виконавцем своїх зобов'язань. (п.2.4 Договору)
Згідно з п.2.5 Договору оригінали Актів виконаних робіт, рахунків-фактур, а також документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, направляється Замовнику. Один з Актів виконаних робіт Замовник зобов'язується підписати, завірити печаткою та повернути Виконавцеві не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання даного Акту.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв два примірники актів виконаних робіт, що підтверджується актом приймання - передачі від 11.06.2021 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.158-159)
Проте, Відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень з посиланням на належні докази щодо невиконання або неналежного виконання Позивачем умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року за вказаними актами виконаних робіт на суму в розмірі 228 200 грн. 00 коп., а також не надано обґрунтованої відмови від підписання вказаних Актів.
Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо ненаправлення Позивачем на його адресу актів виконаних робіт в електронному вигляді, оскільки відсутність в матеріалах справи доказів направлення на адресу Відповідача актів в електронному вигляді не спростовують виникнення обов'язку у Замовника з оплати наданих послуг у повному обсязі з моменту отримання оригіналів актів виконаних робіт, рахунків-фактур, а також документів, що підтверджують виконання перевезення відповідно до п.2.5 Договору.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року Позивач надав послуги по автоперевезенню, а Відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Актами виконаних робіт №3762 від 23.03.2021 року на суму 9500 грн. 00 коп., №4036 від 28.03.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4041 від 28.03.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №3761 від 30.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4193 від 31.03.2021 року на суму 7 000 грн. 00 коп., №4194 від 31.03.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4597 від 01.04.2021 року на суму 6 000 грн. 00 коп., №4419 від 10.04.2021 року на суму 12 000 грн. 00 коп., №4909 від 10.04.2021 року на суму 500 грн. 00 коп., №4851 від 13.04.2021 року на суму 10 500 грн. 00 коп., №4978 від 13.04.2021 року на суму 3 000 грн. 00 коп., №5226 від 17.04.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5493 від 01.05.2021 року на суму 4 500 грн. 00 коп., №5496 від 19.04.2021 року на суму 11 300 грн. 00 коп., №5604 від 17.04.2021 року на суму 9 000 грн. 00 коп., №5532 від 29.04.2021 року на суму 16 000 грн. 00 коп., №5535 від 28.04.2021 року на суму 11 500 грн. 00 коп., №5744 від 27.04.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6275 від 30.04.2021 року на суму 17 300 грн. 00 коп., №5921 від 09.05.2021 року на суму 11 600 грн. 00 коп., №5962 від 15.05.2021 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6131 від 08.05.2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп., №6132 від 12.05.2021 року на суму 6 500 грн. 00 коп., №6279 від 13.05.2021 року на суму 13 000 грн. 00 коп., №6141 від 12.05.2021 року на суму 4 000 грн. 00 коп., №6084 від 13.05.2021 року на суму 5 000 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 228 200 грн. 00 коп.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» за Договором про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №78/01 від 18.01.2021 року становить 228 200 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 р. - 22.06.2021 р., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.169-172)
В той же час, Судом встановлено, що до відкриття провадження у справі №910/10270/21 від 29.06.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» грошові кошти у загальному розмірі 143 900 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №3049 від 25.06.2021 р. на суму 6 000 грн. 00 коп., №3051 від 25.06.2021 р. на суму 10 500 грн. 00 коп., №3050 від 25.06.2021 р. на суму 3 000 грн. 00 коп., №3039 від 23.06.2021 р. на суму 4500 грн. 00 коп., №3042 від 23.06.2021 р. на суму 9 000 грн. 00 коп., №3041 від 23.06.2021 р. на суму 11 000 грн. 00 коп., №3052 від 25.06.2021 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., №3043 від 23.06.2021 р. на суму 11500 грн. 00 коп., №3044 від 23.06.2021 р. на суму 17300 грн. 00 коп., №3054 від 25.06.2021 р. на суму 11 000 грн. 00 коп., №3055 від 25.06.2021 р. на суму 11600 грн. 00 коп., №3057 від 25.06.2021 р. на суму 6 500 грн. 00 коп., №3056 від 25.06.2021 р. на суму 4 000 грн. 00 коп., №3059 від 25.06.2021 р. на суму 5 000 грн. 00 коп., №3058 від 25.06.2021 р. на суму 13 000 грн. 00 коп., №3045 від 23.06.2021 р. на суму 10 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за перевезення, згідно рах.».
Крім того, Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №910/10270/21 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 84 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №3095 від 09.07.2021 р. на суму 300 грн. 00 коп., №3108 від 13.07.2021 р. на суму 11 000 грн. 00 коп., №3109 від 13.07.2021 р. на суму 12 000 грн. 00 коп., №3110 від 13.07.2021 р. на суму 500 грн. 00 коп., №3091 від 08.07.2021 р. на суму 16 000 грн. 00 коп., №3092 від 08.07.2021 р. на суму 4500 грн. 00 коп., №3107 від 13.07.2021 р. на суму 9500 грн. 00 коп., №3088 від 08.07.2021 р. на суму 10500 грн. 00 коп., №3089 від 08.07.2021 р. на суму 7 000 грн. 00 коп., №3090 від 08.07.2021 р. на суму 7 000 грн. 00 коп., №3111 від 13.07.2021 р. на суму 6 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за перевезення, згідно рах.».
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно необхідно зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04).
Отже, вирішуючи питання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, суд повинен на підставі поданих сторонами доказів встановити, що заявлена до стягнення сума боргу дійсно сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що грошові кошти у загальному розмірі 143 900 грн. 00 коп. були перераховані Відповідачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» до відкриття провадження у справі №910/10270/21 від 29.06.2021 року, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» заборгованості у розмірі 143 900 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.
Крім того, враховуючи сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» грошових коштів Позивачу в розмірі 84 300 грн. 00 коп. після відкриття провадження у даній справі, Суд приходить до висновку щодо закриття провадження у справі №910/10270/21 в частині стягнення 84 300 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в частині відмови у позові залишаються за Позивачем.
Що стосується розподілу судових витрат в частині закриття провадження у справі, Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
В разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася, то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.
Отже, якщо наслідком закриття провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду тощо), здійснені судові витрати покладаються на нього.
Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» було сплачено грошові кошти Позивачу в розмірі 84 300 грн. 00 коп. після відкриття провадження у справі № 910/10270/21, Суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1 264 грн. 50 коп. покладаються на Відповідача.
Позивачем також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (Клієнт) та адвокатом Нечіпайлом Русланом Сергійовичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги № 01/04, відповідно до якого Адвокат зобов'язується здійснити надання правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. (а.с.173-174)
У п.3.4 Договору передбачено, що за результатами надання послуг з правової допомоги за цим Договором, Сторонами складається та підписується акт приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт).
Додатком №1 від 30.06.2021 року до Договору про надання парової допомоги № 01/04 Сторони визначили вартість наданих послуг.
Додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги № 01/04 від 01.04.2020 року Сторони узгодили, що Клієнт доручає Адвокату здійснити представництво інтересів та надати інші види правової допомоги у судовій справі № 910/10270/21, щодо стягнення з боржника, яким є ТОВ «ЕВЕЙЛ ГРУП» грошових коштів (суми основної заборгованості 228 200 гривень 00 коп.) за наступним правочином: Договір № 78/01 від 18.01.2021 р. Відповідно до пункту 3.2.1. Договору, Сторони вирішили відступити від тарифів, що визначені сторонами в додатку №1 та встановити іншу вартість (ціну) послуги у розмірі: 500 грн. 00 коп. за усну консультацію з вивченням документів, 4 500 грн. 00 коп. за складання позовної заяви, інших процесуальних документів та супровід справи у суді 1 інстанції.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт приймання - передачі наданих послуг від 27.07.2021 р. на суму 5000 грн. 00 коп., за яким Адвокат надав, а Клієнт прийняв належним чином надані послуги: усна консультація з вивченням документів - 500 грн., складання позовної заяви та супровід справи в суді 1 інстанції - 3000 грн., складання відповіді на відзив - 1500 грн.
Судом встановлено, що Нечіпайло Руслан Сергійович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають розподілу між сторонами на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України в частині закриття провадження у справі, витрати Позивача в частині відмови у позові залишаються за Позивачем.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 847 грн. 06 коп.
Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» про стягнення з Позивача витрат професійну правничу допомогу по справі, Суд зазначає.
15.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (Замовник) та адвокатом Бойко Юрієм Анатолійовичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги №15-07, відповідно до якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати всю необхідну правову допомогу у справі № 910/10270/21, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
Додатком №1 до Договору про надання правової допомоги №15-07 від 15.07.2021 року Сторони узгодили вартість надання правової допомоги.
Додатковою угодою №1 від 03.08.2021 р. до Договору про надання правової допомоги №15-07 Сторони погодили внести зміни до додатку №1 та виклали його в новій редакції: вивчення та аналіз отриманих матеріалів по справі №910/10270/21, визначення з правовою позицією захисту законних прав та інтересів - 1000 грн., підготовка відповіді та додатків до неї - 3000 грн., підготовка заперечення на відповідь на відзив - 2000 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Відповідачем було подано попередній розрахунок судових витрат, за яким надано послуги: вивчення та аналіз отриманих матеріалів по справі №910/10270/21, визначення з правовою позицією захисту законних прав та інтересів - 1000 грн., 4 год., підготовка відповіді та додатків до неї - 3000 грн. - 6 год., звіт №1 від 06.08.2021 р. про виконання умов договору про надання правової допомоги №15-07 від 15.07.2021 р., за яким Адвокатом були надані послуги в наступному об'ємі: вивчення та аналіз отриманих матеріалів по справі №910/10270/21, визначення з правовою позицією захисту законних прав та інтересів - 1000 грн., 4 год., підготовка відповіді та додатків до неї - 3000 грн. - 6 год., підготовка заперечення на відповідь на відзив - 2000 грн., 4 год.
Судом встановлено, що Бойко Юрій Анатолійович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Відповідача є обґрунтованими та підлягають розподілу між сторонами на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог - на Позивача, в частині закриття провадження у справі - залишаються за Відповідачем.
Таким чином, з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 783 грн. 52 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Закрити провадження у справі №910/10270/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» в частині стягнення заборгованості у розмірі 84 300 грн. 00 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
2. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» в частині стягнення заборгованості у розмірі 143 900 грн. 00 коп. - відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (02222, місто Київ, вул.Електротехнічна, будинок 44-Б, офіс 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 41445586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ В. ІВАСЮКА, будинок 62, Ідентифікаційний код юридичної особи 41101091) судовий збір у розмірі 1 264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 50 (п'ятдесят) коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 06 (шість) коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ В. ІВАСЮКА, будинок 62, Ідентифікаційний код юридичної особи 41101091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЙЛ ГРУП» (02222, місто Київ, вул.Електротехнічна, будинок 44-Б, офіс 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 41445586) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 серпня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин