ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2021Справа № 910/9089/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010"
у справі №910/9089/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЗЕР ТОРГ"
про стягнення 404 507, 58 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЗЕР ТОРГ" про стягнення 404 507, 58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №19-03/21-1 від 19.03.2021 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010" задоволено повністю.
25.08.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у розмірі 102 500,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення у справі №910/9089/21 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, то згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у судове засідання не призначається.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивач зазначив, що із врахуванням пункту 8 статті 129 ГПК України, буде надано докази понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог, наведеного у позовній заяві, очікувані витрати на правову допомогу становлять 18 000,00 грн. та гонорар адвоката у розмірі 60 000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем заявлено до відшкодування 102500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1963 від 23.12.2015, копію ордера №1054271 від 03.06.2021, копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010" з Адвокатським бюро «Костянтина Колесника», копію Додаткової угоди №3 від 03.05.2021, копію акту виконаних робіт №2 від 20.08.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги.
Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається зі змісту п. 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020 (надалі - договір), Адвокатське бюро зобов'язується за винагороду надавати клієнтові правову допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
У пункті 5.3. договору сторони погодили, що обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються Адвокатським бюро в міру необхідності та направляються на адресу Клієнта засобами поштового, комунікаційного зв'язку або вручаються уповноваженій особі гід розписку. Акт (акти) наданих послуг можуть укладатись як за певний період надання правової допомоги, так і на певний її вид. Акт (акти) наданих послуг, надіслані Адвокатським бюро засобами поштового, комунікаційного зв'язку або вручені уповноваженій особі Клієнта під розписку, вважаються погодженими та підписаними Клієнтом, якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання акту (актів) наданих послуг від Клієнта не надійшли обґрунтовані зауваження щодо таких актів.
Також, у пункті 5.2. договору сторони дійшли згоди, що гонорар за правову допомогу, надану згідно з п. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у Додаткових угодах до цього договору. Остаточний розмір гонорару визначається за домовленістю сторін з урахуванням рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.
Плата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського бюро у строк узгоджений Сторонами, але не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг чи протягом інших строків, які визначаються у Додаткових угодах. Клієнт повинен забезпечити індивідуалізацію платежу та документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів Адвокатському бюро шляхом зазначення у рядку «Призначення платежу» реквізитів цього договору та за необхідністю інших індивідуалізуючих ознак (реквізити акту наданих послуг, рахунку, Додаткової угоди тощо) (п. 5.4. договору).
03.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010" та Адвокатським бюро «Костянтина Колесника» укладено Додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої сторони погодили, що Адвокатське бюро здійснить супроводження судового процесу зі стягнення з ТОВ «Крузер торг» заборгованості за договором поставки №19-03/21-1 від 19.03.2021. Вартість послуг Адвокатського бюро становитиме 42 500,00 грн. за супроводження справи у першій інстанції. Гонорар Адвокатського бюро у разі набрання законної сили судом, рішення про задоволення позову щонайменше у розмірі 394 000,00 грн. або добровільної сплати цієї ж суми до зазначеного моменту становитиме 60 000,00 грн (п.п. 1-3 додаткової угоди №3).
Відповідно до Акту виконаних робіт №2 від 20.08.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги загальна вартість послуг склала 102 500,00 грн, з яких:
- ознайомлення та попередній правовий аналіз ситуації: (питання) клієнта з метою оцінки наявності перспектив та І правових підстав для захисту прав та інтересів клієнта: розробка пропозицій і рекомендацій зі стратегії та тактики представництва і захисту інтересів клієнта; дослідження документів, наданих клієнтом; дослідження змін до законодавства з урахуванням попередніх редакцій та тривалості правовідносин, в яких перебуває клієнт; дослідження та аналіз судової практики в подібних і правовідносинах (4 години робочого часу);
- складання та подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, додатків до неї, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат з виготовленням необхідних копій документів (3 години робочого часу);
- моніторинг результатів судових засідань за допомогою телефонного зв'язку (3 години робочого часу);
- складання та подання детального опису судових витрат (1,5 годин робочого часу);
- гонорар Адвокатського бюро на підставі пункту 3 Додаткової угоди №3 від 03.05.2021 (60 000,00 грн).
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Водночас, Об'єднана палата Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат зазначила, що господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі є необґрунтованими, оскільки такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований та окрім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, враховуючи наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах заявлена до стягнення у складі витрат сума 60 000,00 грн фактично є «гонорар успіху» на підставі п. 3 Додаткової угоди №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Отже, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи вище викладене, з огляду на визначену суму гонорару у розмірі 60 000,00 грн, суд вважає, що у даному випадку зазначена сума не відповідає критерію розумності, враховуючи час на підготовку матеріалів, складність юридичної кваліфікації даних правовідносин, а також не містить детального обґрунтування вчинення відповідних дій представника позивача.
Окрім того, у попередньому (орієнтовному) розрахунку позивачем передбачено витрати на правову допомогу у розмірі 18 000,00 грн. та гонорару у розмірі 60 000,00 грн.
Водночас, у акті виконаних робіт №2 від 20.08.2021 та у п. 2 Додаткової угоди №3 від 03.05.2021 визначено вартість послуг Адвокатського бюро у розмірі 42 500,00 грн. та гонорару у розмірі 60 000,00 грн.
Суд зауважує, що позивач при попередньому визначенні витрат (дата складання позовної заяви - 03.06.2021) міг передбачити розмір витрат у розмірі 42 500,00 грн, що істотно перевищує ті, що були заявлені в попередньому розрахунку.
Обґрунтованих пояснень на підтвердження того, що позивач не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку позивачем суду не наведено.
Окрім того, проаналізувавши найменування робіт, що виконувались адвокатом на користь позивача, час виконання та їх вартість, які вказані в акті виконаних робіт, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат є необґрунтованим та не є пропорційним до предмета спору.
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Таким чином, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, складність справи та виконані роботи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 18 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУЗЕР ТОРГ" (01001, місто Київ, провулок РИЛЬСЬКИЙ, будинок 4, офіс 344; ідентифікаційний код 42643283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГУМА-2010" (03191, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6, офіс 3; ідентифікаційний код 37287709) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.
2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 02.09.2021.
Суддя О.В. Гулевець