Постанова від 19.08.2021 по справі 904/76/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/76/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 (дата підписання ухвали 23.03.2021, суддя Соловйова А.Є.) у справі

за заявою дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд", м.Київ

до боржника дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м.Дніпро

про визнання грошових вимог в сумі 1 201 519,00 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у даній справі визнано грошові вимоги дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 196 979,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на наявність у дочірнього підприємства "Рітейл Центр" перед дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Сантрейд" заборгованості за договором поставки №11031149 від 01.12.2015 у розмірі 1 196 979,00 грн.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" .

Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що наявні у справі докази свідчать про те, що кредитор поставив боржнику товар на суму 1 396 605,60 грн, в той час як отримав від кредитора оплати на більшу суму - 3 986 765,78 грн; належні докази існування попереднього боргу, якими мають бути відповідні первинні документи або рішення юрисдикційного органу, в сумі 3 183 284,18 грн відсутні. Наведене, на думку скаржника, повністю спростовує доводи кредитора про наявність перед ним боргу в сумі 1 989 164,84 грн.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що саме по собі зазначення в п.4 договору від 07.05.2020 про заміну сторони в договорі №11031149 АГ від 01.12.2015 переведення боргу та про внесення змін до існування заборгованості в сумі 3 183 284,18 грн за певними видатковими накладними за умови відсутності таких накладних (ненадання їх кредиторів) не підтверджує існування такої заборгованості.

Скаржник вказує, що матеріалами справи не доведено існування боргу перед кредитором в сумі 1 989 164,84 грн, який суд першої інстанції визнав встановленими, оскільки в матеріалах справи наявні докази оплати боржника кредитору на суму більшу, аніж кредитором поставлено товару боржнику.

2.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суд залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Сантрейд" зазначає, що на підтвердження грошових вимог до боржника разом із відповідною заявою кредитором надані належні та допустимі докази на підтвердження факту наявності заборгованості боржника перед кредитором.

Кредитор вважає безпідставним твердження апелянта про ненадання кредитором доказів щодо існування попередньої заборгованості, а також щодо її розміру, оскільки відповідно до договору про заміну сторони первісного покупця ТОВ "Астерс Груп" в договорі поставки було замінено на нового покупця ДП "Рітейл Центр", при цьому новий покупець взяв на себе безумовне безвідкличне зобов'язання здійснити оплату товару, що був поставлений кредитором первісному покупцю за договором поставки з дати укладення договору про заміну сторони і залишається неоплаченим боржником на дату укладення договору про заміну сторони.

Більше того, у договору про заміну сторони було чітко зазначено та погоджено усіма сторонами суму заборгованості та вказано перелік видаткових накладних за якими в первісного покупця (ТОВ "Астерс Груп") виник борг, який відповідно було переведено до нового покупця (ДП "Рітейл Центр").

Шляхом підписання договору про заміну сторони боржник, кредитор та первісний покупець засвідчили доведеність факту існування та суми боргу, а тому, на думку кредитора, такі обставини відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн, направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 26.04.2021, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 31.05.2021 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 06.07.2021 на 10 годин 15 хвилин.

У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи № 904/76/21, призначеної на 06 липня 2021 року не відбувся.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.07.2021 призначено справу до розгляду на 19.08.2021 на 10 годин 50 хвилин.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

19.08.2021 у судове засідання з'явився представник дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд", який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

19.08.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр".

Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначено на 18.01.2021 о 10:30 годин.

Ухвалою суду господарського суду від 18.01.2021 відкрито провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рітейл Центр". Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінворк" в сумі 21 020,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 7 845 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05.07.2021. Призначено попереднє засідання суду.

18.01.2021 на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №65759 опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Рітейл Центр".

01.02.2021 до господарського суду від дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд" надійшла заява вих.№10-460 від 27.01.2021 про визнання грошових вимог до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в загальній сумі 1 201 519,00 грн, з яких: 1 196 979,00 грн - основний борг, 4 540,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

Заявлені грошові вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 01.12.2015 між ДП «Сантрейд» (кредитор, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ГРУП" укладено договір № 11031149 АГ (надалі - договір поставки).

07.05.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" (сторона-1), дочірнім підприємством «Рітейл Центр» (сторона-2), дочірнім підприємством «Сантрейд» (сторона-3), укладено договір про зміну сторони в договорі №11031149 АГ від 01.12.2015, переведення боргу та про внесення змін (надалі - договір про заміну сторони), за умовами якого первісного покупця ТОВ «Астерс Груп» в договорі поставки було замінено на нового покупця ДП «Рітейл Центр» (боржник).

Таким чином, починаючи з 07.05.2020 сторонами договору поставки стали: ДП «Сантрейд» - постачальник та ДП «Рітейл Центр» - покупець.

З дати укладення договору про заміну сторони, постачальник (кредитор) взяв зобов'язання та відповідно здійснював поставку товару на користь ДП «Рітейл Центр» (боржник), а ДП «Рітейл Центр» (боржник, покупець) взяло зобов'язання приймати товар та оплачувати за нього у строки визначені договором поставки.

У пункті 4 договору про заміну сторони сторони погодили та підтверджують, що станом на дату укладення даного договору, загальна сума невиконаних зобов'язань (сума боргу) сторони-1 перед стороною-3 за договором поставки становить 3 183 284,18 грн.

Пунктом 1.1 договору поставки передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором поставки, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором поставки, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін. узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів «Фуршет».

Відповідно до п.7.9. договору поставки (в редакції викладеній в додатковій угоді №4 до договору поставки № 11031149 АГ від 01 грудня 2015, яка була укладена 29.12.2019, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше як через 24 (двадцять чотири) дні(ів) з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Згідно п.10.1. договору поставки (в редакції викладеній в додатковій угоді №4 до договору поставки № 11031149 АГ від 01 грудня 2015, яка була укладена 29.12.2019, сторони узгодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31 березня 2020 включно. Термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний місяць у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору.

Жодна із сторін письмово не заявляла про розірвання договору поставки, таким чином строк дії договору поставки за згодою обох сторін залишається чинним.

На виконання умов договору поставки, дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Сантрейд" було поставлено товар на загальну суму 2 000 460,60 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 87796291 від 29.07.2020, №87980876 від 18.10.2020, №87979065 від 18.10.2020, №88049512 від 15.11.2020, товарно-транспортними накладними №87980876 від 18.10.2020, №87979065 від 18.10.2020, №88049512 від 15.11.2020.

Згідно довідки АТ '"СІТІ Банк" з вихідним номером 210068/0401-1 від 12 січня 2021, ДП «Рітейл Центр» у період з 01.01.2020 по 11.01.2021 сплатило на користь ДП «Сантрейд» 3 986 765,78 грн.

При цьому, 3 183 284,18 грн із загальної суми здійснених оплат було оплачено ДП «Рітейл Центр» на підставі та на виконання п.4 договору про заміну сторони у рахунок погашення боргу ТОВ «Астерс Груп» перед ДП «Сантрейд» за раніше поставлений товар первісному покупцю.

Таким чином, ДП "Рітейл Центр" за поставлений ДП «Сантрейд» товар у період з 07.05.2020 по 31.12.2020 оплатило 803 481,60 грн.

Таким чином, не оплаченим залишається товар на суму 1 196 979,00 грн з ПДВ.

В матеріалах справи міститься повідомлення вих.№01-34/544 від 05.03.2021 розпорядника майна Шимана Є.О. про розгляд грошових вимог дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Сантрейд", в якому розпорядник майна визнав грошові вимоги в повному обсязі.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду про визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" до боржника.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Приписами ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.(ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять присічного строку для заявлення конкурсними кредиторами своїх вимог до боржника, їх розгляд проводиться судом в порядку черговості їх надходження до суду. При цьому кредитори, вимоги яких заявлені після завершення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, не втрачають статус конкурсного кредитора, але позбавляються права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Колегія суддів враховує, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі №910/20378/16).

У справі про банкрутство господарський суд встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 924/628/17).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.

За своєю правовою природою такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що спірні грошові вимоги виникли з договору поставки №11031149 АГ від 01.12.2015, з урахуванням договору про заміну сторони в договорі 11031149 АГ від 01.12.2015 та про внесення змін від 07.05.2020.

За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Надані кредитором договори в обґрунтування заявлених вимог недійсними у встановленому порядку не визнавалися та є чинними.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік, у даному випадку є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність здійснених кредитором господарських операцій на загальну суму 2 000 460,60 грн.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги часткову оплату товару в сумі 803 481,60 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в сумі 1 196 979,00 грн підтверджені кредитором належними доказами, зазначені вимоги є конкурсними та правомірно визнані судом першої інстанції.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про недоведеність заборгованості боржника перед кредитором у розмірі 3 183 284,18 грн, оскільки вказана заборгованість погоджена сторонами у п.4 договору від 07.05.2020 про заміну сторони в договорі №11031149 АГ від 01.12.2015.

Приймаючи до уваги, що скаржником не спростована презумпція правомірності вказаного правочину, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати недоведеними обставини наявності у боржника перед кредитором заборгованості у розмірі 3 183 284,18 грн станом на дату укладення даного договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 у справі №904/76/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 01.09.2021.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді В.Ф.Мороз

Л.А.Коваль