01.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4059/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.) від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 9 139,44 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) 9 139,44 грн. плати за користування вагонами, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд, задовольняючи позов, не врахував ненадання позивачем доказів на підтвердження факту прийняття вагонів до перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки складений акт загальної форми ГУ-23 підписаний Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із запереченнями (непогодження з актами) із зазначенням того, що вагони пред'явлені в порушення договору, відповідно до якого вагони здаються на під'їзну колію ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в тій кількості, в якій прибули. Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожняка через відсутність вільних колій, так як внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзному шляху простоюють прийняті до перевезення маршрути, що унеможливило прийняття відповідачем вагонів. Судом першої інстанції не надано цим обставинам належної оцінки та безпідставно стягнуто з відповідача плату за користування вагонами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на доведення ним належними та допустимими доказами затримки, з вини відповідача, вагонів у зв'язку із несвоєчасним забиранням їх на станції призначення, що згідно з Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами, Правилами складання актів, відповідно до умов Договору, на підставі акту загальної форми станції призначення, які в сукупності з іншими документальними доказами доводять вину відповідача в затримці вагонів, є підставою для нарахування та стягнення з відповідача плати за користування вагонами. З приводу твердження відповідача, що затримка на станції призначення, яка призвела до затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення, виникла внаслідок незабирання залізницею маршрутів готових до відправки, в обгрунтування чого відповідач посилається на повідомлення про закінчення вантажних операцій з відмітками працівників станції Інгулець про прийняття повідомлень, то цих повідомлень останнім суду не надано, а тому це твердження є необгрунтованим та не доведеним.
Крім того, відповідач відобразив у відзиві на позовну заяву у вигляді таблиці маршрути, які на думку відповідача були готові до відправки та не забиралися залізницею. Із зазначеної таблиці вбачається, що у різні періоди були зайняті від 1 до 6 колій. При цьому відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» і станції примикання Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", за колійним розвитком станція складається з 18 колій загальною довжиною майже 60 км. Таким чином одна чи декілька зайнятих колій не могли стати причиною неможливості прийняття на під'їзні колії вагонів, які в результаті стали причиною затримки на підходах станції призначення спірних вагонів. За таких обставин, позивач вважає доводи відповідача необгрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу НІІ.
Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 включно (п. 21 договору).
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-001190905/2020-0001 від 30.06.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, чим підтверджується укладення між АТ «Українська залізниця» та ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» договору приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020р., що знаходиться у публічному доступі.
Таким чином, на момент виникнення спору між АТ «Українська залізниця» та ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг.
Пунктом 6 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії визначено, що вагони для під'їзної колії здаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Так, факт подання та забирання вагонів зафіксовано в пам'ятках ф.ГУ-45 про подавання/забирання вагонів за № № 3006, 3076, 3078, 3081, 3179, 3249, які підписані представником вантажоодержувача без заперечень (а.с. 16-24).
В подальшому, станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці на підставі зазначених вище пам'яток була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 22109502, 29109535 в сумі 9 139,44 грн. (а.с. 11-14).
Відомості плати за користування вагонами працівниками відповідача були підписані із застереженням, а саме: Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не погодилось із нарахованою платою за користування вагонами, оскільки маршрут був готовий та запрошений 29/10-01:00, акт запиту прийомоздавальниками ст. Інгулець підписаний не був. Маршрут простоювал на під'їзних коліях ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до 29/10-04:50.
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 9 139,44 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 9 139,44 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами (п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. (п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. (п.14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
Як встановлено місцевим господарським судом, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, пам'ятки форми ГУ-45 про подавання вагонів та пам'ятки про забирання вагонів, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 22109502, 29109535 у сумі 9 139,44 грн.
Місцевим господарським судом здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку та встановлено його правильність.
Місцевим господарським судом зазначено, що відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки статтею 121 та пунктом 16 Правил передбачений вичерпний перелік звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами, підстави, які б звільнили відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.
Оцінивши надані позивачем докази, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо законності й обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту прийняття вагонів до перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки складений акт загальної форми ГУ-23 підписаний Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із запереченнями (непогодження з актами) із зазначенням того, що вагони пред'явлені в порушення договору, відповідно до якого вагони здаються на під'їзну колію ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в тій кількості, в якій прибули. Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожняка через відсутність вільних колій, так як внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзному шляху простоюють прийняті до перевезення маршрути, що унеможливило прийняття відповідачем вагонів.
В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії пам'яток форми ГУ-45 про подавання вагонів та пам'яток про забирання вагонів, які підтверджують здійснення господарської операції з подавання та забирання вагонів. Достовірність вказаних доказів не спростована відповідачем, не викликає сумніву у суду, вони є належними доказами на підтвердження доводів позивача щодо подання позивачем спірних вагонів на приймально-здавальні колії відповідача, які були прийняті відповідачем у технічному і комерційному відношенні, що свідчить про справність вагонів в момент здійснення приймально-здавальних операцій та засвідчується підписом відповідального представника відповідача у пам'ятці про подавання вагонів форми ГУ-45.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обгрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 28.05.2021р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2021р. у справі № 904/4059/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов