Справа № 619/1277/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/2908/21 Доповідач: ОСОБА_2
30 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 серпня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04 серпня 2021 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до 02.10.2021 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 ,не погоджуючись з судовим рішенням, подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі адвокат просить ухвалу суду скасувати, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Судом не були враховані отримані відомості під час розгляду справи, проігноровано показання потерпілого, а також надані ним заперечення проти причетності ОСОБА_8 до скоєного на нього нападу. Потерпілий категорично заперечив, що ОСОБА_8 є другим нападником, тому вважав можливим звільнити його з-під варти та обвинувачений не становить йому загрозу. Свідок ОСОБА_9 повідомила, що на час вчинення злочину обвинувачений був в під'їзді її дому. Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що дійсно бачила обвинуваченого в цей час з ОСОБА_9 . Відсутні посилання на достатні докази причетності ОСОБА_8 до злочину, сторона обвинувачення не надає суду висновки експертних досліджень. Існування ризиків не доведено. ОСОБА_8 проживає із ОСОБА_11 спільно, з ним проживає малолітній син ОСОБА_12 , який зі слів співмешканки обвинуваченого є його біологічним сином. Обвинувачений активно допомагав органам слідства. Ризики спотворення доказів відсутні, всі матеріали перебувають в суді. Обвинувачений має постійне місце проживання, позитивну характеристику, має стійкі соціальні зв'язки, утримує двох осіб, має захворювання, що перелічені в апеляційній скарзі. Суд має докази непричетності обвинуваченого, але продовжує його утримувати. Посилається на практику Європейського суду з прав людини.
Обвинувачений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, змінити запобіжний захід на домашній арешт до вирішення справи по суті обвинувачення.
Вказує, що суд був пасивним при перевірці показань потерпілого, оскільки прокурор фактично витягував з нього необхідні свідчення, які не відповідали свідченням наданим під час досудового розслідування. Вважає, що суддя є залежним від органу прокуратури, жодного разу не застосував стягнення до свідків чи потерпілого за неявку. Є обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_1 .
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав свої апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що є особливо тяжким злочином.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив, що ризики продовжують існувати.
При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. Колегія суддів приймає до уваги, що згідно обвинувального акту злочин було вчинено з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із застосуванням до потерпілого насильства, з проникненням до житла. ОСОБА_7 , як вказано в обвинувальному акті, раніше неодноразово судимий, останнього разу 04.05.2017 року за ч. 3 ст. 296 КК України, був звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки. Обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу.
Вказані обставини безумовно свідчать про можливість настання ризиків, що виключає застосування до обвинувачених на даний час інших більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_7 зазначає про пасивність суду у перевірці показань потерпілого ОСОБА_13 . Проте слід зауважити, що суд, відповідно до норм ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сторона захисту при цьому не позбавлена можливості ставити потерпілому свої питання, реалізуючи таким чином принцип змагальності.
ОСОБА_7 ,. вказує, що існують обставини, що на його думку викликають сумніви в неупередженості судді. За наявності таких обставин обвинувачений не позбавлений можливості в порядку визначеному КПК України заявити відвід судді, а апеляційний суд на даному етапі самостійно позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку діям судді під час здійснення судового провадження.
Обвинуваченим не наведено обставин, які б спростовували обгрунтованість судового рішення про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо апеляційних доводів адвоката ОСОБА_14 апеляційний суд зазначає наступне.
Захисник посилається на позицію потерпілого, який в судовому засіданні заперечив, що ОСОБА_8 є другим нападником, та показання свідків, які пояснили, що в час вчинення злочину обвинувачений був іншому місці. У зв'язку із цим просить долучити та вивчити диск звукозапису судового засідання від 04.08.2021 року.
Проте вивчення апеляційним судом показань потерпілого та свідка на даному етапі з метою оцінки причетності чи непричетності ОСОБА_8 до інкримінованого його злочину є передчасним, оскільки вказані обставини спочатку має дослідити та перевірити суд першої інстанції в ході судового розгляду.
На даний час передчасно стверджувати про непричетність обвинуваченого до інкримінованого йому злочину, оскільки достовірність показань свідків не перевірена судом першої інстанції. Показання потерпілого мають бути оцінені місцевим судом в сукупності з іншими доказами. Крім того, у сторін може виникнути необхідність у проведенні додаткового допиту потерпілого для з'ясування всіх обставин. При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування, продовження щодо особи обмежувальних заходів тане вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Адвокат посилається на дані, що характеризують обвинуваченого, його стан здоров'я, що на думку захисту виключає можливість настання ризиків. Однак, слід зазначити, що сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин справи може бути враховано судом під час ухвалення остаточного рішення по справі. Наявність у обвинуваченого місця проживання, позитивної характеристики, осіб на утриманні в даному випадку не спростовує можливості вчинити дії, визначені ст. 177 КПК України, з огляду на пред'явлене обвинувачення, обгрунтованість якого не спростована, а показання потерпілого щодо цього не перевірені. Щодо стану здоров'я обвинуваченого, то суду не надано належного висновку, який би свідчив про неможливість утримання останнього в умовах слідчого ізолятора.
Сукупність всіх обставин свідчить про неможливість на даний час змінити щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який.
З огляду на зазначені для даного провадження обставини, колегією суддів будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 серпня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді