Справа № 629/2257/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/2922/21 Доповідач: ОСОБА_2
30 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ,
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до 10.10.2021 року.
Захисники обвинувачених,не погоджуючись з судовим рішенням, подали апеляційні скарги.
Захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу щодо ОСОБА_8 скасувати та постановити нову, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час або без визначення цього часу.
Вказує, що ТОВ «Сіріус Інвесмент» може прийняти на роботу обвинуваченого, проживає зі співмешканкою, батько обвинуваченого є пенсіонером, матір - має інвалідність 3 групи. В матеріалах справи є заява потерпілого, де він вказав, що не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Свідки не були очевидцями подій, що виключає ризик впливу обвинуваченого на них. Обвинувачений має зареєстроване місце проживання, скарг на нього не надходило. Потерпілий Прасол не заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому. Прокурором не доведено неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що судом не в повному обсязі досліджено підстави для продовження запобіжного заходу, не доведено неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Судом не враховано, що обвинувачений працює директором двох підприємств, головою правління ВГО «Промінь», журналістом ТОВ «Ліга інфо», одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей. Вважає, що достатнім буде застосування цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України. Апеляційний суд враховує, що відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 інкриміновано вчинення за попередньою змовою групою осіб кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, крім того, судом не допитано потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлено, що останній не одружений, не працює, відсутні дані про наявність у нього законних джерел існування, обвинувачується у вчиненні кількох корисливих кримінальних правопорушень за кваліфікацією ч. 2 ст. 189 КК України, свідки та потерпілий не допитані.
Вказані обставини свідчать про реальну можливість настання вищевказаних ризиків у випадку застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що останній є журналістом, директором двох підприємств, головою правління, має родину. Але з огляду на серйозність пред'явленого обвинувачення, його обсяг, спрямованість дій обвинуваченого, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог. Крім того, відповідно до змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_6 Печерським Управлінням ГУНП в м. Києві 23.08.2019 року направлено до суду обвинувальний акт з угодою про примирення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Відсутність у потерпілого Прасол та Бориса претензій до обвинуваченого ОСОБА_8 та позиція Прасола щодо можливості змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід не спростовують можливості здійснення впливу на потерпілих в подальшому чи на інших свідків. Захисник зауважує, що свідки не були очевидцями подій, а були лише понятими під час проведення слідчих дій, що виключає можливість обвинуваченого впливати на них. Проте такі доводи є помилковими, оскільки показання свідків, навіть якщо вони були залучені в якості понятих, суд має оцінити в сукупності з іншими доказами. Крім того, показання цих свідків мають значення для перевірки судом допустимості чи недопустимості доказів.
Адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що останній має батьків пенсійного віку, проживає зі співмешканкою без реєстрації шлюбу, але зазначене не мінімізує встановлених ризиків на час судового провадження, та може бути враховано судом при прийнятті остаточного рішення по справі. Можливість працевлаштування обвинуваченого, про що вказує його захисник, також не є достатньою гарантією виконання ним процесуальних обов'язків у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів стороною обвинувачення доведено неможливість застосування до обвинувачених інших більш м'яких запобіжних заходів, тому ухвала суду є вмотивованою та підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді