Справа № 2-а-516/10/1970
"20" травня 2010 р. м. Тернопіль
Головуючий суддя Осташ А. В.
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Ліщинській М.М.
за участю:
представника позивача - Панчука С.М.;
представника відповідача - Ткач І.Я.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз»
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень №0000772304/039317 від 30 червня 2009 року, №0000772304\153982 від 2 вересня 2009 року та № 0000772304/268704 від 16 листопада 2009 року та визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 13 лютого 2010 року №1/2598869 , -
Відкрите акціонерне товариство «Тернопільміськгаз»звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №53447/7/25-011 від 2 вересня 2009 року, №17078/10/25-007/404 від 13 листопада 2009 року та №635/6/25-0215 від 26 січня 2010 року.
В ході судового розгляду справи позивачем було уточнено номера податкових повідомлень-рішень та збільшено позовні вимоги, а саме позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772304/039317 від 30 червня 2009 року, №0000772304\153982 від 2 вересня 2009 року та № 0000772304/268704 від 16 листопада 2009 року та визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу від 13 лютого 2010 року №1/2598869.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в акті перевірки зазначено, що ВАТ «Тернопільміськгаз»порушило п.1.2 Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 11 червня 2005 року, внаслідок чого занизив суму збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ за період з 1 по 12 січня 2009 року у розмірі 412 499, 72 грн. Позивач вважає, що підставою для прийняття такого рішення послужило роз'яснення Міністерства юстиції України, надане Державній податковій адміністрації України листом від 20 березня 2009 року № 2289-0-4-09-20.
Позивач вважає, що посилання податкового органу на дане роз'яснення є неправомірним, оскільки воно надане після закінчення граничного терміну подання звітності за січень 2009 року, а також те, воно роз'яснило момент набрання чинності Постановою КМУ від 27 грудня 2008 року №1161 Про внесення змін до п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, але не щодо дії в часі вказаної постанови.
Крім того, позивач зазначив, що податковий орган самостійно, виходячи лише з власних міркувань визначив обсяги газу, на які потрібно враховувати збір у вигляді цільової надбавки в розмірі 12% за період з 1 по 12 січня 2009 року, шляхом встановлення середнього арифметичного числа, і не врахував механізм розподілу звітного періоду за січень 2009 року на дві частини: з 1по 12 січня та з 13 по 31 січня.
Позивач також зазначив, що діяв у відповідності до податкового роз'яснення, наданого ДПА України на офіційному веб-сайті від 26 січня 2009 року, згідно якого, з 1 січня 2009 року знижено з 12 відсотків до нульової ставки збір по обсягах природного газу, що постачається для бюджетних організацій та установ, а також для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природній газ, а тому не може бути притягнутим до відповідальності за таке порушення.
Також позивач просить врахувати суд положення п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В доповненнях до позову позивач також посилається на те, що незаконною є податкова вимога від 13 лютого 2010 року, оскільки вона винесена на підставі податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року, яке станом на 13 лютого 2010 року, у відповідності до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону 2181 було неузгодженим.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, що викладені в адміністративному позові. Додатково пояснив, що при проведенні позапланової перевірки, податковим органом не було враховано, що у діях ВАТ "Тернопільміськгаз" відсутня вина, щодо ненарахування збору у вигляді цільової надбавки у розмірі 12 % з 01.01.2009 року по 12.01.2009).
Представник відповідача проти позову заперечила. Мотиви виклала в поданому суду письмовому запереченні.
Заперечення обґрунтовується тим, що при проведенні перевірки встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року позивачем занижено збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в сумі 412 499, 72 грн.
Представник відповідача вказала, що об'єми використаного природного газу за період 3 1 по 12 січня 2009 року, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, було визначено на основі місячних обсягів використаного природного газу. Однак Тернопільською ОДПІ в ході проведення позапланової виїзної перевірки в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ВАТ «Тернопільміськгаз», встановлено фактичні об'єми спожитого природного газу, внаслідок чого підприємству донараховано цільової надбавки до тарифу на природний газ за період з 1 січня 2009 року по 12 січня 2009 року в сумі 338 151, 79 грн., що на 74 347, 93 грн. менше ніж встановлено попередньою перевіркою. У зв'язку з цим, Тернопільська ОДПІ звернулась з листом до ДПА в Тернопільській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000772304/0/39317 від 30 червня 2009 року в частині донарахування цільової надбавки до тарифу на природний газ в сумі 74 347, 93 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 37 173, 97 грн. Рішенням ДПА в Тернопільській області податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000772304/0/39317 від 30 червня 2009 року в частині донарахування цільової надбавки до тарифу на природний газ в сумі 74 347, 93 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 37 173, 97 грн. у відповідності до ст.12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було скасовано.
Крім того, представник відповідача пояснила, що на момент початку перевірки, позивач мав можливість ознайомитися з відповідними податковими роз'ясненнями з приводу оплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.
Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що Позивачу за січень 2009 року правомірно донараховано збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, а також штрафні санкції, застосування яких передбачено п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем та витребувані з ініціативи суду.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Тернопільміськгаз»з питань дотримання вимог податкового законодавства по збору у вигляді цільової надбавки за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року за результатами якої складено акт перевірки від 19 червня 2009 року № 5333/23-04/21159959 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки перевіряючими зроблено висновок про порушення ВАТ «Тернопільміськгаз»пункту 1.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 року № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ»із змінами та доповненнями, а саме про те, що ВАТ «Тернопільміськгаз»занижено суму збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за січень 2009 року на 412 499, 72 грн., у зв'язку з не включенням обсягів відпущеного природного газу за період з 1 січня 2009 року по 12 січня 2009 року по бюджетних організаціях та установах, промислових споживачах.
На підставі вказаного акта перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 червня 2009 року № 0000772304/0/39317 про сплату 618749, 58 грн. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, в тому числі 412 499, 72 грн. основного платежу та 206 249, 86 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції з посиланням на підпункти 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №2181-ІІІ).
Дане податкове повідомлення-рішення 9 липня 2009 року було оскаржене позивачем до Тернопільської ОДПІ.
Відповідно до отриманого позивачем рішення Тернопільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 2 вересня 2009 року в задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»11 вересня 2009 року звернулось з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ до ДПА в Тернопільській області.
Рішенням ДПА в Тернопільській області про результати розгляду повторної скарги від 13 листопада 2009 року податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач повторно оскаржив податкове-повідомлення рішення Тернопільської ОДПІ до ДПА України.
Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги 26.01.2010 року №1227/7/25-0215 відмовлено в задоволенні скарги ВАТ «Тернопільміськгаз»на податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 30 червня 2009 року.
На виконання вимог п.5.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253, Тернопільською ОДПІ з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань, після розгляду первинної та повторних скарг позивача, винесено податкові повідомлення-рішення №0000772304/1/53982 від 2 вересня 2009 року, № 0000772304/2/68704 від 16 листопада 2009 року та №0000772304/3 від 28 січня 2010 року. Останнє податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2010 року, згідно повідомлення про вручення, отримане позивачем 2 лютого 2010 року.
Відповідно до п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Оскільки, дане податкове зобов'язання позивачем у визначений законом строк сплачене не було, то згідно п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки встановлені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону 2181 встановлено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки. Податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи процедура адміністративного оскарження згідно з абзацом 1 п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону 2181, для ВАТ «Тернопільміськгаз»закінчилась 2 лютого 2010 року (день отримання податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 28 січня 2010 року).
Разом з тим, відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону 2181 при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
З позовом до суду ВАТ «Тернопільміськгаз» звернулось 16 лютого 2010 року тобто після спливу 10 днів, встановлених п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону 2181, для сплати узгодженого податкового зобов'язання.
З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом встановленого строку, а тому приходить до переконання, що податкова вимога Тернопільської ОДПІ від 13 лютого 2010 року №1/259 була направлена позивачу правомірно.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 13 лютого 2010 року №1/2598869 є безпідставними, а тому суд приходить до переконання про відмову у їх задоволенні.
Суд також вважає безпідставними позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ №0000772304/039317 від 30 червня 2009 року, №0000772304\153982 від 2 вересня 2009 року та № 0000772304/268704 від 16 листопада 2009 року виходячи з наступних міркувань:
Відповідно до пункту 1.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 року № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ»(із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. N 346): «збір справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів: ... бюджетні організації та установи - 12 відсотків; промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ - 12 відсотків...»
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року № 1161 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 року № 442: «збір справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:...бюджетні організації та установи -0 відсотків; промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ - 0 відсотків...»
Відповідно до частини першої та четвертої статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Згідно до роз'яснення Міністерства юстиції України, наданого листом від 20.03.2009 року № 2289-0-4-09-20: «Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ»опублікована в газеті «Урядовий кур'єр»від 13 січня 2009 року № 3 та інформаційному бюлетні «Офіційний вісник України»від 19 січня 2009 року №1, тобто набрала чинності з 13 січня 2009 року».
З аналізу вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку, що в період з 01.01.2009 року по 12.01.2009 року постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року № 1161 не діяла, відповідно для бюджетних організацій та установ, промислових та інші суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ справлявся за ставкою 12 відсотків.
На думку представника ВАТ «Тернопільміськгаз»він не є споживачем природного газу, а тому є платником збору у вигляді цільової надбавки тільки після отримання коштів від споживачів.
З такою позицією позивача суд не погоджується, так як пунктом 25 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками віднесено до загальнодержавних податків та зборів і статтею 1 цього ж закону встановлювати розмір та механізм справляння збору надано Кабінету Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 р. N 442 затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ.
Відповідно до даного порядку об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.
Платниками є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.
Платники подають розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Сума збору за звітний (податковий) період вноситься платниками до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, для подання розрахунку суми збору, згідно з пунктом 3 цього Порядку.
Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків збору до органів державної податкової служби, повноту і своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету несуть платники збору відповідно до законодавства.
З аналізу наведених норм, суд вважає, що порядок визначення та сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію чітко встановлений Кабінетом міністрів України в межах його компетенції і не може залежати від швидкості переоформлення договорів відповідачем.
Крім того, об'єктом справляння збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, та не ставиться в залежність від факту оплати коштів за поставлений газ, яка відповідно до договорів проводиться у наступному звітному періоді.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, позиція позивача суперечить ст. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», «Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 року №442.
Щодо відсутності вини позивача та правильності у зв'язку з цим застосування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181 -III вказує, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З метою практичного застосування пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України №2181, Наказом ДПА України від 17.03.2001р., № 110 затверджено «Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»(далі -Інструкція). Дана Інструкція період, на який припадає недоплата визначає як період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.
Враховуючи те, що згідно п. 3 Порядку граничний термін подання розрахунку по збору за січень 2009 року припадає на 20.02.2009 р., а податкове повідомлення-рішення отримано 17.06.2009 р., а тому санкції згідно пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України №2181 рахуються за період лютий 2009 - червень 2009 року та становлять 50 % (10% * 5 звітних періодів), що і підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, долученим Тернопільською ОДПІ до матеріалів справи.
Із загального правила застосування штрафних санкцій є виняток. Так, згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181 штрафні санкції, визначені п.17.1 ст. 17 Закону України №2181 не застосовуються, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів та надсилає уточнюючий розрахунок і сплачує суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відображає суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Проте позивачем не надано а судом не здобуто доказів того, що станом на 20.05.2009 р. (початок перевірки) позивачем подавався уточнений розрахунок за січень 2009 року.
Судом також не беруться до уваги посилання позивача на те, що податковий орган самостійно, виходячи лише з власних міркувань визначив обсяги газу, на які потрібно враховувати збір у вигляді цільової надбавки в розмірі 12% за період з 1 по 12 січня 2009 року, шляхом встановлення середнього арифметичного числа, і не врахував механізм розподілу звітного періоду за січень 2009 року на дві частини: з 1по 12 січня та з 13 по 31 січня. Так, Тернопільською ОДПІ в ході проведення позапланової виїзної перевірки в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ВАТ «Тернопільміськгаз», встановлено фактичні об'єми спожитого природного газу, внаслідок чого підприємству донараховано цільової надбавки до тарифу на природний газ за період з 1 січня 2009 року по 12 січня 2009 року в сумі 338 151, 79 грн., що на 74 347, 93 грн. менше ніж встановлено попередньою перевіркою. У зв'язку з цим, Тернопільська ОДПІ звернулась з листом до ДПА в Тернопільській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000772304/0/39317 від 30 червня 2009 року в частині донарахування цільової надбавки до тарифу на природний газ в сумі 74 347, 93 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 37 173, 97 грн. Рішенням ДПА в Тернопільській області податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000772304/0/39317 від 30 червня 2009 року в частині донарахування цільової надбавки до тарифу на природний газ в сумі 74 347, 93 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 37 173, 97 грн. у відповідності до ст.12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було скасовано.
Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що діяв у відповідності до податкового роз'яснення, наданого ДПА України на офіційному веб-сайті від 26 січня 2009 року, згідно якого, з 1 січня 2009 року знижено з 12 відсотків до нульової ставки збір по обсягах природного газу, що постачається для бюджетних організацій та установ, а також для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природній газ, а тому не може бути притягнутим до відповідальності за таке порушення. Суд спростовує дані твердження тим, що відповідно до п.п. «г»п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону 2181 податковим роз'ясненням вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Позивачем у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України, не надано жодних доказів, які б доводили те, що він звертався до податкового органу з метою отримання податкового роз'яснення щодо розміру ставки збору. Щодо офіційного оприлюднення розуміння ДПА України Постанови КМУ від 27 грудня 2008 року №1158 та такими суд визнає листи ДПА України від 5 травня 2009 року №10817/7/15-0917 та від 11 червня 2009 року №12238/7/15-0917, оскільки вони видані у відповідності до п,4.4 ст.4 Закону 2181.
Відповідно до ч.2 ст.19 КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши здобуті у справі докази, а також чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що дії Тернопільської ОДПІ при проведенні перевірки та винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги є правомірними, а самі податкові повідомлення-рішення №0000772304/039317 від 30 червня 2009 року, №0000772304\153982 від 2 вересня 2009 року, № 0000772304/268704 від 16 листопада 2009 року та перша податкова вимога від 13 лютого 2010 року №1/2598869 прийняті у відповідності до вимог Конституції та законів України, а тому суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.
Керуючись Законом України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000772304/039317 від 30 червня 200, №0000772304\153982 від 2 вересня 2009 року та № 0000772304/268704 від 16 листопада 2009 року та визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 13 лютого 2010 року №1/2598869, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 травня 2010 року.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.