Справа №1П-74/2010
31 травня 2010 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
у складі : головуючого судді - Іващенка Ю.А.,
при секретарі - Мирна Т.Ф.,
з участю прокурора - Савицького І.В.,
розглянувши на попередньому розгляді матеріали кримінальної справи, порушеної по факту крадіжки за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України з постановою слідчого Лубенського МРВ ГУ МВС України в Полтавській області про закриття кримінальної справи у зв»язку із закінченням строків давності :
В ніч з 13 на 14 травня 1995 року невстановлена особа шляхом зриву запорів проникла до складських приміщеннях Високо - то полянського психоневрологічного інтернату розташованого в с. В. Тополь Лубенського району Полтавської області, звідки таємно викрала товарно - матеріальні цінності на суму 14 733 крб.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з постановою від 14.05.2010 р. про закриття кримінальної справи, порушеної по факту крадіжки з приміщення Високо - то полянського психоневрологічного інтернату на суму 14 733 крб.
По даному факту 22.05.1995 року слідчим Лубенського МРВ була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.81 ч.3 КК України ( в редакції 1960 р.), санкція якої передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Згідно постанови слідчого СВ Лубенського МВ від 14.05.2010 року злочин , по факту вчинення якого порушено кримінальну справу за ч.3 ст. 81 КК України в ред. 1960 року перекваліфіковано на ч.3 ст. 185 КК України в ред. 2001 року.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства вжитими заходами встановити особу, винну у вчиненому крадіжки, не представилось можливим.
По кримінальній справі особи підозрюваними чи обвинуваченими не визнавалися.
Прокурор в судовому засіданні постанову підтримав, прохає кримінальну справу закрити у зв»язку з закінченням строків давності.
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ правила, встановлені Кримінальним кодексом України 1960 року щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб. Також призначена міра покарання за КК України в ред. 1960 року, якщо вона перевищує санкцію відповідних статей КК України в ред. 2001 року, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. Враховуючи, що міра покарання за ч.3 ст. 81 КК України в ред.. 1960 року є більш суворою, ніж за ч.3 ст. 185 КК України, тому злочин, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу повинен кваліфікуватися за ч.3 ст. 185 КК України.
Кримінальним кодексом України /в ред.2001 р./ за злочин, на який перекваліфіковано дії невстановленої особи по факту крадіжки, передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 185 КК України, яка є більш м”якою, ніж кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 81 КК України / в ред. 1960 року/, правила звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбачені ст. 49 КК України /в ред. 2001 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України / в ред. 2001 р./ є більш м”якими, в порівнянні з правилами звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбаченими ст. 48 КК України /в ред. 1960 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 81 КК України / в ред. 1960 р./.
Тому, враховуючи вимоги розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ КК України, суд вважає за необхідне щодо давності застосувати вимоги КК України /в ред. 2001р./
Злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України / в ред. 2001 р./, є тяжким злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Згідно ст. 49 КК України /в ред. 2001 року/ особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки : десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 11-1 КПК України якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті.
Суд, враховуючи думку учасників процесу, вважає, що кримінальна справа № 95140301 підлягає закриттю у зв»язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст. 11-1 КПК України,
Провадження по кримінальній справі № 95140301, порушеній по факту крадіжки в ніч з 13 на 14 травня 1995 року невстановленою особою з приміщення Високо - то полянського психоневрологічного інтернату в в с. В. Тополь Лубенського району Полтавської області на суму 14 733 крб. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, закрити на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України у зв»язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя Ю.А. Іващенко