Справа №587/412/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/260/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
12 серпня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу № про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 21.04.2021, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
установив:
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки 24.02.2021 в стані наркотичного сп'яніння не перебував, а вказані ознаки його сп'яніння є надуманими, що підтвердив свідок ОСОБА_5 . Він відмовився від проходження огляду, бо поспішав додому до дитини. Також вказує на безпідставну зупинку т/з та обшук його авто, допущені працівникам поліції порушення вимог порядку проведення огляду, відсутність направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. Зауважує, що йому не роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду і права, передбачені ст. 268 КУпАП, від керування т/з не відсторонили.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 21.04.2021 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн, з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно постанови, 24.02.2021 близько 16:44 на автодорозі Степанівка-Терешківка Н-07 6 км Сумського району поблизу с. Підліснівка, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21051 р. н. НОМЕР_1 з явними ознакам наркотичного сп'яніння (поведінка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей значно звужені та не реагують на світло) від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ухилився, шляхом відмови у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Крім того, 08.03.2021 о 14:32 в смт. Степанівка по вул. Центральній поблизу перехрестя вул. Калинова, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21051 р. н. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, викликаного канабіноїдами, згідно висновку КНП СОР «ОКМЦНЗ» від 08.03.2021 № 67, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Постановою судді від 07.04.2021 вищевказані протоколи були об'єднані в одне провадження.
Вислухавши доводи ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 025283 від 24.02.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував т/з із ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на відповідний стан у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно яких 24.02.2021 у їх присутності ОСОБА_2 відмовився прослідувати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також останній відмовився надавати письмові пояснення, ставити підписи у протоколі серії ОБ № 025283 від 24.02.2021 та отримувати його копію;
- відеозаписами із автомобільних реєстраторів та нагрудних відеокамер працівників поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ 21051 р. н. НОМЕР_1 . Працівниками поліції повідомлено останнього, що він керує т/з із не пристебнутим паском безпеки. При спілкуванні з працівниками поліції водій мав ознаки наркотичного сп'яніння. При цьому працівники поліції запросили 2-х свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в присутності яких водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що останній відмовився. ОСОБА_2 було роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження медичного огляду;
- показаннями свідка (працівника поліції) ОСОБА_7 , допитаного апеляційним судом, згідно яких 24.02.2021 під час патрулювання на автодорозі 0-191514 Степанівка-Терешківка-Н-07 6 км Сумського району поблизу с. Підліснівка був зупинений т/з під керуванням ОСОБА_2 , який виявляв ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому неодноразово пропонувалося пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я, на що він відмовився у присутності двох свідків, пояснюючи це тим, що поспішає додому до дитини;
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 173018 від 27.03.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 керував т/з у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 67 від 08.03.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння викликаного канабіноїдами;
- показаннями в апеляційному суді свідка (працівника поліції) ОСОБА_8 , згідно яких ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21051 р. н. НОМЕР_1 . Під час спілкування з водієм у нього виникли обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та було запропоновано йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що водій погодився. Після отримання результатів медичного огляду, було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 173018 від 27.03.2021.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці свідки, будучи повідомленими в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у їх письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з'являються у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючі фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду. Письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. При цьому необхідно зауважити, що особою не оскаржувався факт присутності двох свідків при відмові проходити огляд на стан сп'яніння у встановлений законом спосіб.
Твердження ОСОБА_2 про те, що 24.02.2021 в стані наркотичного сп'яніння він не перебував, вказані працівниками поліції ознаки його наркотичного сп'яніння є надуманими, а відмовився від проходження огляду бо поспішав додому, до дитини, є необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Крім того, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Що стосується допущення працівникам поліції порушення вимог порядку проведення огляду, а саме, відсутності направлення водія на огляд, то воно (направлення) надається відносно особи, яка керує т/з тільки у разі, якщо остання бажає пройти такий огляд, і виключно працівником поліції уповноваженій особі закладу охорони здоров'я, яка має право проводити медичний огляд на стан сп'яніння, а якщо особа категорично відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, то відповідне направлення працівниками поліції і не видається через відсутність об'єктивної потреби у цьому.
Той факт, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_2 після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від керування т/з може бути лише підставою для притягнення цих працівників до дисциплінарної відповідальності при доведеності їх проступку, але не свідчить про порушення процедури огляду.
Не підлягають задоволенню і твердження апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що наслідки відмови від проходження огляду йому не роз'яснили, права, передбачені ст. 268 КУпАП роз'яснили формально, оскільки вони є необґрунтованими, оскільки з відеозапису подій убачається, що відразу після зупинки т/з ОСОБА_2 було повідомлено причину зупинки, а також детально роз'яснений порядок проходження огляду на стан сп'яніння та наслідки відмови від нього, а при складенні протоколу про адміністративне правопорушення роз'ясненні його права.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан наркотичного сп'яніння, свідчили такі ознаки як поведінка яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей значно звужені та не реагують на світло, що відповідає п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». При цьому питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, тому відповідні доводи апеляційної скарги, з урахування наведених вище обставин, також не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної зупинки та обшук т/з також є необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку разом з дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами є достатніми для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 21.04.2021 відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов