19 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/10826/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому в перерахунку з 18 лютого 2020 року і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20вих. та від 23.03.2021 №958/21вих;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати з 18 лютого 2020 року призначене йому, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із розрахунку 90 % від суддівської винагороди (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20вих. та від 23.03.2021 №958/21вих., без обмеження його граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити йому різницю між донарахованим з 18 лютого 2020 року розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченим;
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 23.04.2008 він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді. Зазначає, що у зв'язку зі збільшенням з 01.01.2020 посадового окладу судді, працюючого на відповідній посаді, він, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020, яким визнано неконституційним положення пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VШ, двічі звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявами про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20вих. та від 23.03.2021 №958/21вих. про розмір окладу, який враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Однак відповідач відмовив йому у здійсненні такого перерахунку. Позивач вказує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Відтак, вважаючи такі дії щодо відмови у здійсненні йому з 18.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі №240/10826/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про відкриття провадження у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало 26 липня 2021 року.
06 серпня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтовністю. Аргументуючи свою правову позицію відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, визнано неконституційним положення пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VШ зі змінами. Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними та втрачають чинність, тобто з 18.02.2020. Відтак право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці виникло у позивача з 19 лютого 2020 року з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Частиною 4 статті 142 Закону №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Складові суддівської винагороди змінилися з 01.01.2020. Проте, станом на 01.01.2020 положення пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VШ ще були чинними. Виходячи з вищезазначеного, відповідач вважає, що підстав для застосування розміру суддівської винагороди до 18.02.2020 при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за нормами, які діють з 18.02.2020 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, немає, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що з 23.04.2008 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, Територіальне управління ДСА України в Житомирській області видало ОСОБА_1 довідку від 21.02.2020 №528/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, зі змісту якої вбачається, що суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2020 складає 104049,00 гривень, в тому числі: 63060,00 грн - посадовий оклад, 37836,00 грн - доплата за вислугу років, 3153,00 грн - доплата за перебування на адміністративній посаді (а.с.20).
Після чого, позивач у березні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити йому з 18.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20.
За наслідками розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду
України в Житомирській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20.
Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 19.03.2020 №0600-0313-8/8056, в якому відповідач зазначив, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. Натомість судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, розмір щомісячного довічного грошового утримання буде визначатись виходячи з суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. У зв'язку з цим, управління дійшло висновку про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 (а.с.8).
В подальшому, ОСОБА_1 повторно отримав у Територіальному управлінні ДСА України в Житомирській області довідку від 23.03.2021 №958/21-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, яка є повністю ідентичною за змістом довідці Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 (а.с.7).
17 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити йому з 18.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суддівської винагорода працюючого на відповідній посаді судді станом на 18.02.2020, зазначеної в довідці Територіального управлінні ДСА України в Житомирській області довідку від 23.03.2021 №958/21-вих.
У відповідь на вказану заяву, позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області лист від 19.05.2021 №0600-0215-8/37407 з відмовою, мотивованою тим, що з 18.02.2020 порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання визначений пунктом 4 статті 142 Закону №1402, згідно якого у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Однак, після 18.02.2020 розмір суддівської винагороди не змінювався, а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управлінні ДСА України в Житомирській області довідку від 23.03.2021 №958/21-вих. про розмір суддівської винагороди станом на 18.02.2020 відсутні (а.с.10-12).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому в перерахунку з 18 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 та від 23.03.2021 №958/21-вих., ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що дана справа є типовою справою щодо зразкової справи №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) та зазначає наступне.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
За змістом п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 1 статті 142 Закону №1402 визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.3 ст.142 Закону № 1402).
Частинами 4, 5 ст.142 Закону №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402 передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, п. 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402.
Положеннями п. 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402 зі змінами.
Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 та від 23.03.2021 №958/21-вих. саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402.
Суд зазначає, що забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
Різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Підсумовуючи наведене, з метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 та від 23.03.2021 №958/21-вих., з урахування раніше проведених виплат.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді та без обмеження граничним розміром, суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що спір про відсоткову ставку розміру щомісячного довічного грошового утримання та права позивача в частині виплати йому пенсії з обмеженням максимального розміру на час звернення позивача до суду між сторонами відсутній, права позивача у частині виплати йому щомісячного довічного утримання судді у неналежному відсотковому розмірі від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на час звернення до суду не порушені, оскільки перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі нової довідки не проведено.
З огляду на викладене, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Саме тому, суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
В силу приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 гривень підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 здійсненні з 19.02.2020 перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 та від 23.03.2021 №958/21-вих.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідок Територіального управління ДСА України в Житомирській області від 21.02.2020 №528/20 та від 23.03.2021 №958/21-вих., з урахування фактично проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович