Справа № 136/790/21
провадження № 2/136/181/21
"12" серпня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на майно у порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницької області (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті останній не вчинив. Позивач, будучи дочкою спадкодавця, а відтак спадкоємцем першої черги спадкування, спадщину прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини, інші спадкоємці: дружина спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 від права на спадкування відмовились, подавши нотаріусу заяви відповідного змісту, відтак позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька. Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на об'єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , що увійшов до складу спадкової маси, позивач позбавлена можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на майно, у зв'язку із чим нотаріусом відмовлено у видачі на ім'я позивача свідоцтва про право на спадщину, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, проте представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також про те що не заперечує проти задоволення позову.
Ухвалою суду від 13.05.2021 відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача було витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи до майна померлого спадкодавця.
У підготовче судове засідання позивач не з'явилась, однак надала до суду заяву в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина.
Із матеріалів спадкової справи №88/2020 встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась за законом, своїм правом на спадкування скористалась позивач - ОСОБА_1 , будучи дочкою спадкодавця, в підтвердження чому надано свідоцтво про народження та відповідно про укладення шлюбу (а.с.7, 8 Спадкової справи), спадщину прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від права на спадкування, вказуючи, що майно є особистою власністю чоловіка. Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи відсутні, отож позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, отож вона їй належить.
Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори за №02-31/174 від 20.04.2021, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я позивача. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 претендує на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , який увійшов до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак заявником не надано правовстановлюючого документу на право власності на вказаний об'єкт нерухомості.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як убачається із Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13) право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення органу місцевого самоврядування - 11 сесії 22 скликання від 28.08.1997 Липовецької селищної ради.
Відповідно до довідки виданої Липовецькою міською радою 08.05.2018 (а.с.14), згідно даних земельно-кадастрової книги Липовецької міської ради за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 0,15 га, яка не приватизована по АДРЕСА_1 .
Суд враховує, що видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (в редакції видачі спірного свідоцтва), що визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, у пункті 24 якого встановлено, що у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.
Із технічного паспорту на будинок по АДРЕСА_1 , який було видано КП «ВОО БТІ» 20.10.2020 (а.с.9-12), слідує що вказаний об'єкт нерухомості із будівлями та спорудами було збудовано 1990 року.
Реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі - «Об'єкти»), що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127) (надалі - «Порядок»).
Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Для проведення державної реєстрації прав власності на Об'єкти, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що спадкодавець за життя набув у власність майно у вигляді спірного будинку відповідно до норм діючого законодавства, відтак він йому належить.
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла, інші спадкоємці відсутні, утім реалізувати свої права в нотаріальному порядку позбавлена можливості за вказаних вище обставин.
З урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.
Крім цього, представник відповідача подав заяву про визнання позову.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за №14 "Про судове рішення у цивільній справі").
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.
У цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265, 269 ЦПК України, суд,-
Задовольнити у повному обсязі позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) до Липовецької міської ради Липовецького р-ну Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 30, м. Липовець, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957, 22500) про визнання права власності на майно у порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя С.В. Шпортун