ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 серпня 2021 року м. Київ № 826/14704/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до (з урахуванням заміни відповідача на правонаступника) Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ) код ЄДР ВП: 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 № 0101500-1310-2657.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням доповнень до адміністративного позову (том 1 а.с. 27), позивач наголошує на протиправності спірного податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, оскільки рішення про встановлення місцевих податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік Кухарською сільською радою Іванківського району Київської області було прийнято лише 17.02.2017, тоді як у відповідності до п/п 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).
Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Позиція відповідача.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у позивача виник обов'язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 17.09.2018 вказану справу прийнято до провадження. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді від 11.08.2021 здійснено заміну відповідача на Головне управління ДПС у м. Києві (Філія, інший відокремлений підрозділ, код ЄДР ВП 44116011).
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, 26.06.2018 ГУ ДФС у м. Києві відносно ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0101500-1310-2657 за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2017 року на суму грошового зобов'язання у розмірі 50636,80 грн.
Вказане рішення прийнято у зв'язку з перебуванням у власності позивача нежитлового приміщення (корівнику) загальною площею 1 582,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, позивач не погоджуючись з вказаним рішення звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки внормовано положеннями статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1. статі 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1. статі 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту. 266.3.1. статі 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
У свою чергу, відповідно до підпункту. 266.3.2. статі 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пунктом 266.5 цієї статті ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.7.2. статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з пунктом 10.3. статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4. статті 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить, що не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради, оскільки зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного рок
В той же час, судом не встановлено, а відповідачем, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду доказів опублікування Кухарською сільською радою Іванківського району Київської області до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), тобто до 15 липня 2016 року, рішення про встановлення місцевих податків на 2017 рік, що є обв'язкою передумовою для застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік.
Прийняття 17.02.2017 Кухарською сільською радою Іванківського району Київської області VII скликання рішення № УІІ-12/101 про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Кухарської міської ради на 2017 рік, в якому зазначено, що рішення набирає чинності з 01.01.2017, в даному випадку не може бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків приймається до початку наступного бюджетного періоду і набирає чинності з наступного бюджетного періоду. При цьому відповідно до пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.
Саме тому, за умови дії підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення місцевої ради щодо встановлення місцевого податку не може набрати чинності в тому самому бюджетному періоді, в якому воно прийняте.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.05.2019 у справі № 1840/3064/18 (провадження № К/9901/7165/19).
При цьому, факт прийняття Верховною Радою України і набрання чинності Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017 та відповідно до п. 3 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що з 01.01.2017 до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5, не може заперечувати необхідність встановлення цього податку саме рішенням місцевих рад, оскільки встановлення місцевих податків є виключною компетенцією саме місцевих рад, як того вимагає п. 10.2 ст. 10 ПК України.
При цьому, як вже було зазначено вище судом, місцевий податок на 2017 рік міг бути встановлений місцевою радою та оприлюднений до 15 липня 2016 року, як того вимагає 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.
Відтак, проаналізувавши викладені обставини у сукупності, в контексті наведених норм права, а також зважаючи на відсутність оприлюднення Кухарською сільською радою Іванківського району Київської області до 15 липня 2016 року рішення про встановлення місцевих податків на 2017 рік,, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки ставки податку, зафіксовані у прийнятому у 2017 році сільською радою рішенні, яке опубліковане на офіційному сайті до 15 липня 2017 року, можуть застосуватися лише у 2018 році, а не у 2017 році, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 № 0101500-1310-2657, з огляду на що, таке податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 № 0101500-1310-2657 підлягає скасуванню.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 № 0101500-1310-2657, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (Філія, інший відокремлений підрозділ, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін