вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" серпня 2021 р. Справа№ 910/17258/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Пашкіної С.А.
Сітайло Л.Г.
секретар Рибчич А.В.
за участю
представників: позивача - Васильєва Т.С., Михайлов В.В.
відповідача - Ландар А.П., Тихонов Д.І.,
Фрідман О.О.
третя особа - Ленько М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни
на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. (повний текст складено 31.05.2021 р.)
у справі № 910/17258/20 (суддя - Удалова О.Г.)
за заявою Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни
про розподіл судових витрат
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення збитків
У листопаді 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни про:
- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 549 від 08.12.2006 р.;
- виселення Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни в примусовому порядку з орендованих нежитлових приміщень, що розташовані на першому поверсі восьмиповерхового будинку та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9;
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 17455,72 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2021 р. у справі № 910/17258/20 у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовлено.
До суду першої інстанції 14.04.2021 р. від Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. у справі № 910/17258/20 заяву Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, Фізична особа-підприємець Ландар Алла Петрівна подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви у розмірі 18000,00 грн та прийняти нове рішення про задоволення заяви про розподіл судових втрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що місцевим судом було безпідставно зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу, заяв'ялені нею у суді першої інстанції.
Відповідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 29.06.2021 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни у справі № 910/17258/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17258/20 та призначено її до розгляду на 27.07.2021 р.
14.07.2021 р. від Регіонального відділення фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни, а додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. залишити без змін.
У судовому засіданні 27.07.2021 р. оголошено перерву до 05.08.2021 р.
На підставі службової записки головуючого судді від 04.08.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17258/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17258/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. справу № 910/17258/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У судовому засіданні 05.08.2021 учасники справи надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідач надала суду наступні документи:
- договір про надання правничої допомоги № 01/11/2019 від 01.11.2019 р., укладений з адвокатом Тихоновим Д.І. (далі - договір про надання правової допомоги № 01/11/2019);
- договір про надання правової допомоги № 02/12 від 02.12.2020 р. з Адвокатським бюро "Гура та партнери" (далі - договір про надання правової допомоги № 02/12);
- договір про надання правової допомоги № 04/08 від 04.08.2020 р., укладений між адвокатом Фрідманом О.О. та Адвокатським бюро "Гура та партнери" (далі - договір про надання правової допомоги № 04/08) та додаткову угоду № 04 від 02.12.2020 р. до вказаного договору;
- акт здачі-приймання наданих послуг від 12.04.2021 р. на суму 28000,00 грн, підписаний з Адвокатським бюро "Гура та партнери", яким сторони підтвердили факт надання відповідачу правової допомоги в межах справи № 910/17258/20 у розмірі;
- остаточний розрахунок судових витрат від 12.04.2021 р. з наведенням детального переліку виконаних Адвокатським бюро "Гура та партнери" робіт в межах справи № 910/17258/20 та витраченого часу;
- квитанцію № ПН1884376 від 14.12.2020 р. на суму 28000,00 грн.
Заперечуючи проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу, позивач посилався на те, що представники відповідача Тихонов Д.І. та Фрідман О.О. згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України, здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність та не пов'язані з Адвокатським бюро "Гура та партнери", яким підписаний акт здачі-приймання наданих послуг від 12.04.2021 р. на суму 28000,00 грн, у зв'язку з зазначеним позивач вважав заявлений відповідачем розмір вартості витрат на правову допомогу неспіврозмірним складності справи та просив суд відмовити у задоволенні відповідної заяви відповідача.
Фонд державного майна України також подав заперечення на вказану заяву відповідача, в яких посилався на те, що заявлена позивачем до стягнення сума відшкодування на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами відповідача послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Вбачається, що представники відповідача Тихонов Д.І. та Фрідман О.О. є адвокатами та здійснюють адвокатську діяльність на підставі відповідних свідоцтв № 21/2293 та КС № 5570/10, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України.
Встановлено, що договір про надання правової допомоги № 01/11/2019, укладений відповідачем з адвокатом Тихоновим Д.І., не містить посилань про надання правової допомоги адвокатом саме в межах даного спору, не зважаючи на те, що адвокат Тихонов Д.І. неодноразово брав участь в судових засіданнях як представник відповідача у цій справі.
У матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт щодо послуг, наданих адвокатом Тихоновим Д.І.
Разом з цим, акт здачі-приймання наданих послуг від 12.04.2021 р. та остаточний розрахунок судових витрат від 12.04.2021 р. на суму 28000,00 грн складені та підписані між відповідачем та Адвокатським бюро "Гура та партнери".
У п. 2.7 договору про надання правової допомоги № 02/12, укладеного відповідачем з Адвокатським бюро "Гура та партнери", сторони погодили, що для надання юридичної допомоги відповідачу бюро призначає адвоката Гуру Р.М., від імені якого можуть діяти помічники адвоката.
При цьому, адвокат Фрідман О.О. співпрацює з вказаним Адвокатським бюро на підставі договору про надання правової допомоги № 04/08 від 04.08.2020 р., а у додатковій угоді № 4 від 02.12.2020 р. до вказаного договору Адвокатське бюро "Гура та партнери" та адвокат Фрідман О.О. погодили, що останній приймає на себе частину обов'язків бюро з надання правової допомоги відповідачу в межах справи № 910/17258/20.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
З матеріалів справи вбачається, що сума відшкодування, на переконання суду, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.
До того ж, представництво у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної роботи.
Крім цього, як вбачається з наданого розрахунку витрат на правничу допомогу у справі № 910/17258/20, у ньому містяться окремі пункти, зокрема, здійснення адвокатських послуг щодо аналізу законодавства та судової практики, пошук науково-дослідних інститутів для отримання консультативних висновків, підготовка документів для експертиз, збір відомостей та електронних доказів, підготовка остаточного розрахунку, на які загалом було витрачено 18 годин, що є завищенням такого обсягу часу.
Таким чином, здійснивши аналіз наданих адвокатським бюро послуг, що зазначені у вищевказаних документах, а також аналіз кількості витраченого на їх надання часу та вартості таких послуг, співставивши вказані обставини зі складністю справи та обсягом документів, що підлягали опрацюванню під час розгляду справи, врахувавши при цьому, що позивач є регіональним відділенням центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, не здійснює підприємницьку діяльність та не має інших джерел фінансування, крім фінансування з державного бюджету, колегія вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу в сумі 28000,00 грн не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору та його складності.
Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення зазначеної заяви та стягнення з позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн.
З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. у справі № 910/17258/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 26, 129, 233, 244, 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ландар Алли Петрівни залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 р. у справі № 910/17258/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.08.2021 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді С.А. Пашкіна
Л.Г. Сітайло