03 серпня 2021 р. Справа № 520/17226/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021, суддя Ніколаєва О.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 04.03.21 по справі № 520/17226/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МК ОКТАН - 95"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ОКТАН-95" (далі по тексту позивач, ТОВ "МК ОКТАН-95") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2020 №00003170510, прийняте ГУ ДПС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем всупереч норм Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідачем застосовано штрафні санкції на підставі приписів пункту 7 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якою передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказані положення набрали чинності з 01.08.2020, проте виявлене податковим органом порушення вчинено позивачем у період з 20.07.2020 по 28.07.2020, тобто до 01.08.2020. На переконання позивача, нарахування штрафної (фінансової) санкції за наслідками перевірки, яка проведена відповідачем, має застосовуватися у розмірах, передбачених законом, чинним на день вчинення правопорушення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.08.2020 №00003170510.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОКТАН-95" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте правомірно та у відповідності до норм діючого законодавства, оскільки штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, що відповідає приписам пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області проведена фактична перевірка щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на АЗС, що належить ТОВ "МК ОКТАН-95", розташованого за адресою: вулиця Половки, будинок 107, місто Полтава за результатами якої контролюючим органом складено акт від 28.07.2020.
Перевіркою встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема: факт проведення позивачем розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для кожного найменування пального, а саме - бензин А-92, А-95, дизельне паливо, дизельне паливо Євро, скраплений газ.
За розглядом матеріалів перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2020 №00003170510, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 25 500,00 грн. - за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Додаток №2).
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження до Державної податкової служби України вказаного податкового-повідомлення рішення.
За результатами розгляду скарги ДПС України 02.11.2020 прийнято рішення №31539/6/99-00-06-02-06-06 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 14.08.2020 №00003170510, а скарги - без задоволення.
Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами проведеної перевірки, протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом застосовано до позивача саме - адміністративно-господарські санкції, а тому застосування у даному випадку пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованим та помилковим. Відтак, застосування санкцій за вчинення позивачем правопорушення має бути здійснене саме на момент вчинення такого правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
При цьому частиною п'ятою статті 17 Закону передбачено, що в разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Приписи статті 17 Закону не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.
Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.
У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.
Визначений аналізованою законодавчою нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.
Водночас статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.
Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.
При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.
При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.
Зазначене цілком стосується органів ДПС України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.
Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.
Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.
Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №813/1984/16.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи зазначені положення в даному випадку податковим органом нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, тобто триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 25 500, 00 грн.
Позивач під час розгляду справи не спростовував факт порушення, водночас вказував, що фактично перевірка проводилася у період з 20.07.2020 по 28.07.2020 та станом на момент виявлення контролюючим органом порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону Закон України №265/95-ВР штрафна санкція була меншою, ніж нарахована податковим органом.
Зазначив, що відповідачем протиправно нараховано штрафні санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки на його думку, визначена у такому розмірі штрафна санкція повинна застосовуватися контролюючим органом до правопорушень, вчинених починаючи з 01.08.2020, проте нарахування штрафної (фінансової) санкції за наслідками перевірки, яка проведена відповідачем застосована у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, що є порушенням прав позивача.
Однак, як було зазначено колегією суддів вище, відповідно до пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на викладене та враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято 14.08.2020. тобто після 01.08.2020 (дати набрання чинності змін до Закону № 265 щодо розміру штрафної (фінансової) санкції), ГУ ДПС цілком правомірно було застосовано до позивача фінансову санкцію у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас слід зауважити, що позивачем оскаржується лише розмір штрафної фінансової санкції та не оскаржується встановлене актом фактичної перевірки порушення. Крім того, судовим розглядом встановлено, що позивач погодився з викладеним в акті перевірки порушенням, але був не згоден лише з розміром штрафної санкції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що застосування у даному спірних відносинах пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованим та застосування санкцій за вчинення позивачем правопорушення має бути здійснене саме на момент вчинення такого правопорушення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " МК ОКТАН - 95".
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 по справі № 520/17226/2020 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " МК ОКТАН - 95" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 06.08.21.