Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
06 серпня 2021 р. Справа № 820/3416/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.03.21 по справі № 820/3416/17
за позовом Державної служби геології та надр України
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"
про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна служба геології та надр України звернулась до суду із позовом, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2928 від 28.02.2003, виданого Державному підприємству "Південна залізниця".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає про наявність підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку із неусуненням Державним підприємством "Південна залізниця" вимог припису № 48 від 08.09.2015.
Крім того, апелянт зазначив, що на момент звернення до суду та відкриття провадження у справі спеціальний дозвіл на користування надрами був дійсним.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, з метою видобування пісків, придатних для використання в локомотивних ДЕПО та в якості будівельних пісків Державним підприємством «Південна залізниця» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 2928 від 28.02.2003 із укладенням угоди про умови користування надрами від 21.10.2013.
Фахівцями Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 08.09.2015 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин Державним підприємством «Південна залізниця».
За наслідками проведеної планової перевірки складено акт перевірки № 48/2928-П від 08.09.2015, яким встановлено наступні порушення: не проводиться радіаційний контроль за породами в кар'єрі в установленому порядку. Порушення Наказів № 199, № 263 НРБУ-97; відсутня Державна екологічна експертиза проекту ОВНС. Порушення ст. 51 КУ № 132/94; не виконано п. 5 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 28.10.2013 № 2928 в частині переоформлення земельної ділянки, для потреб пов'язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Порушення статей 125, 126 КУ № 2768; не виконано п. 3 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 28.10.2013 № 2928 в частині розробки проекту рекультивації. Порушення ст. 51 КУ № 132/94; не проводиться постійний контроль за якістю пісків, які відповідають гранулометричному та мінерологічному складу технічним можливостям збагачення до встановлених норм. Порушення ст. 45 КУ № 132/94; не внесені зміни до спеціального дозволу № 2928 від 28.03.2003 та Угоди про умови користування надрами у зв'язку з відміною обов'язкового моніторингу та наукового супроводження відповідно до Постанови КМУ № 42 від 28.01.2015 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» абз. 3, п. 26. Порушення п. 17 ПКМУ № 615.
Враховуючи виявлені в ході проведення перевірки порушення законодавства у сфері видобування корисних копалин Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України винесено припис від 08.09.2015 № 48, яким відповідача у строк до 08.10.2015 зобов'язано усунути зазначені порушення.
30.10.2015 Південним міжрегіональним відділом ДДГК Держгеонадр України направлено на адресу Держгеонадр України подання № 28 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2928 від 28.02.2003.
Листом від 26.11.2015 №15644/13/14-15 відповідача повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр України № 374 від 18.11.2015 Державному підприємству «Південна залізниця» надано 30 календарних днів для усунення виявлених порушень.
Листом № ПЧ-11-01-11/1192 від 01.10.2015 відокремленим підрозділом "Полтавська дистанція колії" Державне підприємство "Південна залізниця" повідомило позивача про необхідність внесення змін у план фінансування залізниці з метою усунення виявлених недоліків, просило продовжити строк усунення недоліків на два місяці до 08.12.2015.
Листом від 24.05.2016 № НГ-НЗ-1-07-1/439 відповідач повідомив, що витрати на проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин Малоперещепинського кар'єру родовища, ділянка Собківка, не передбачені фінансовим планом ПАТ «Укрзалізниця» на 2016 рік, повідомлено про внесення до проекту плану витрат на 2017 рік коштів необхідних для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
Листом регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 15.02.2017 № НГЗ-1-13/68 Державну службу геології та надр України повідомлено, що планом капітальних інвестицій та проектом річного плану закупівель по структурному підрозділу «Служба колії» філії «Південна залізниця» на 2017 рік передбачені кошти на усунення порушень, зазначених в приписі від 08.09.2015 № 48 та кошти на отримання послуг з продовження спеціального дозволу на користування надрами.
З огляду на невиконання вимог припису позивач звернувся до суду із даним позовом, вважаючи наявними підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи дозвіл на користування надрами від 28.02.2003 № 2928 вже є недіючим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Статтею 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
За приписами ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Так, аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.
У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Отже, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.
Зазначені висновки сформовані Верховним Судом, зокрема у постанові від 26.06.2018 року у справі № 802/923/14-а.
При цьому, закінчення встановленого строку користування надрами та використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр - є окремими підставами припинення користування надрами.
Із матеріалів справи встановлено, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 2829 виданий Державною службою геології та надр України 28.02.2003 строком на п'ятнадцять років.
Таким чином, термін дії зазначеного дозволу спливає 28.02.2018.
Судовим розглядом також встановлено, що після 28.02.2018 відповідачем новий спеціальний дозвіл не отримувався, у зв'язку з чим видобуток пісків з Малоперещепинського родовища Собківської ділянки припинено.
Доказів на спростування зазначених обставин у ході розгляду справи позивачем не надано.
Більш того, на виконання ухвали суду першої інстанції Державною службою геології та надр України повідомлено, що згідно даних із сайту ДНВП «Геоінформ України» строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.02.2003 № 2928, виданий Державному підприємству «Південна залізниця», закінчився, заява на продовження строку дії спецдозволу не зареєстрована.
За наведених обставин слід зазначити, що на теперішній час строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.02.2003 № 2928 закінчився, з огляду на що останній є недіючим, що у свою чергу свідчить про відсутність спору щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
Колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність окремого рішення Державної служби геології та надр України про припинення користування надрами у зв'язку із закінченням встановленого строку користування надрами на підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра не є підставою анулювання такого дозволу в судовому порядку.
Крім того, слід виходити з того, що задоволення позову та анулювання спеціального дозволу на користування надрами не призведе до досягнення мети у вигляді застосування заходу реагування до суб'єкта господарювання, що здійснює господарську діяльності, на яку отримано документ дозвільного характеру, із порушенням встановлених вимог.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 28.02.2003 № 2928 з огляду на те, що останній є недіючим.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що на момент звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі спеціальний дозвіл на користування надрами був дійсним, колегією суддів не приймаються, оскільки на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 23.03.2021, зазначений термін дії зазначеного дозволу вже минув.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовуючи, оскільки фактично зводяться до викладення обставин, що стали підставою для звернення до суду із даним позовом, та яким вже надана оцінка судом першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 820/3416/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов