28 липня 2021 р. Справа № 520/5288/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, суддя Волошин Д.А., повний текст складено 21.05.2021, по справі № 520/5288/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ"
до Державної податкової служби України в особі головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування наказу,скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ "ВАЛ-ОІЛ".
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0030400901 Головного управління ДПС у Харківській області, яким було застосовано до ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 120 000,00 грн 00 коп. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу 3021081100).
Після відкриття провадження у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ "ВАЛ-ОІЛ".
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не вірне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що дійсно зі спірним наказом позивач ознайомився 27.07.2020, але дізнався про порушення свого права лише 20.03.2021 у день отримання копії податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 № 0030400901, прийнятого податковим органом за результатами розгляду скарги позивача, яким частково задоволено скаргу ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» на податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 № 0003153201. Сам по собі факт видачі наказу № 2336 від 23.07.2020 та безпосередньо проведення самої перевірки не створювало для позивача жодних негативних правових наслідків до моменту винесення за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення від 25.09.2020 № 0003153201.
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 23.04.2021 відповідачем подано до Харківського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області №2336 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки господарюючого об'єкта ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що наказ ГУ ДПС від 23.07.2020 №2336 отримано керівником підприємства позивача 27.07.2020, він був реалізований, перевірка проводилась у присутності директора ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" Логунова В.О., тому керівник підприємства був обізнаний про видання такого наказу, проведення перевірки та прийняте за її наслідками рішення, а тому мав змогу звернутися за захистом прав, свобод та інтересів у термін, передбачений ст. 122 КАС України. Проте з даним позовом ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" звернулось до суду лише 30.03.2021, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку без подання заяви про його поновлення.
05.05.2021 позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду.
В обгрунтування зазначив, що причиною пропуску ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" строку слугувало те, що позивач спочатку оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, і лише після часткового його скасування та прийняття нового, дізнався про порушення свого права, тобто 20.03.2021 у день отримання копії податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 №0030400901 ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.03.2021.
Також позивач надав заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначив, що строк звернення до адміністративного осуду за захистом порушеного наказом права починається не у день отримання копії наказу (27.07.2020 року), а у день отримання ППР від 25.09.2020 №0003153201, а саме 20.03.2021, у зв'язку з чим позивачем строк судового оскарження не був порушений. 27.07.2020 оскаржуваний наказ був вручений не уповноваженій особі позивача, оскільки Логунов В.В. був призначений директором ТОВ «ВАЛ-ОІЛ» лише 01.10.2020. Оскарження наказу окремо від ППР є недоцільним, оскільки ППР є похідним від наказу. У товариства було право заявити вимогу про скасування наказу протягом трьох місяців з дня отримання рішення за результатами розгляду його скарги на ППР в адміністративному порядку.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, обставини щодо пропуску строку, визначені у клопотанні позивача, є неповажними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений КАС України, про що вірно зазначив суду першої інстанції.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №520/6895/19.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний наказ № 2336 видано відповідачем 23.07.2020, отримано позивачем 27.07.2020, що підтверджується відміткою в направленні на проведення перевірки.
Отже, саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів.
Колегія суддів зазначає, що право на звернення до суду виникає саме з моменту порушення прав та інтересів особи або з моменту, коли особа дізналася про такі порушення.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 по справі № 640/17763/19.
Доводи позивача, що строк має відліковуватись з 20.03.2021 - дня отримання копії податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 № 0030400901, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі оскаржуваного наказу, не може розцінюватися судом як поважні підстави пропуску строку, оскільки чинним законодавством не заборонено одночасне звернення з декількома позовними заявами або вимогами, позивач не позбавлений права на оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, якщо вважає що такі рішення порушують права або законний інтерес позивача.
Таким чином, враховуючи, дату отримання позивачем оскаржуваного наказу (27.07.2020) та дату звернення до суду із даним позовом (30.03.2021), колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас, реалізація особою наданих їй прав залежить від її власного волевиявлення і тягар наслідків, які настають у разі пропуску певних темпоральних меж, покладається на власника відповідного права.
Незнання через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч.1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду, доводи апеляційної скарги не знайшли своє обґрунтоване підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі № 520/5288/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 06.08.2021