15 липня 2021 року Справа № 160/382/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняБороди І.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Захарчук К.О. Федущака Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "Нафта-Лукрум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
11 січня 2020 року приватне підприємство "Нафта-Лукрум" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській, в якій просить:
визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1618-п від 21.07.2020 року про проведення фактичної перевірки ПП "Нафта-Лукрум" (код ЄДРПОУ 43043456) за адресою Дніпропетровська область, смт.Курилівка, вул. Лівобережна, 1/А та наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1640-п від 24.07.2020 року про проведення фактичної перевірки ПП "Нафта-Лукрум" (код ЄДРПОУ 43043456) за адресою Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пров. Баглійський, буд. 3/А;
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011330510 від 28.08.2020 року форми «С», податкове повідомлення-рішення №0011310510 від 28.08.2020 року форми «ПС», податкове повідомлення-рішення №00113210510 від 28.08.2020 року форми «С», податкове повідомлення-рішення №0007303203 від 19.08.2020 року форми «ПС», винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначила наступне.
31 серпня 2020 року ПП "Нафта-Лукрум" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській поштовим відправленням отримало:
податкове повідомлення-рішення №0011330510 від 28.08.2020 року форми "С", що складено на підставі Акту (довідки) №0135/04/36/05/РРО/43043456 від 06.08.2020 року;
податкове повідомлення-рішення №0011310510 від 28.08.2020 року форми "ПС", що складено на підставі Акту (довідки) №0135/04/36/05/РРО/43043456 від 06.08.2020 року;
податкове повідомлення-рішення №0011320510 від 28.08.2020 року форми "С", що складено на підставі Акту (довідки) №0135/04/36/05/РРО/43043456 від 06.08.2020 року;
податкове повідомлення-рішення №0007303203 від 19.08.2020 року форми "ПС", що складено на підставі Акту (довідки) №44091/04-36-32-06/43043456 від 28.07.2020 року;
відповідні розрахунки штрафних фінансових санкцій.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в актах перевірки №0135/04/36/05/РРО/43043456 та №44091/04-36-32-06/43043456 позивачем було надано відповідні скарги до ДПС України №1408/1 від 14 серпня 2020 року та №1509/1 від 15 вересня 2020 року.
За результатами розгляду скарг відповіддю №24280/6/99-00-06-02-06-06 від 04 грудня 2020 року, №34984/6/99-00-06-02-05-06 від 11 грудня 2020 року, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПС України залишено без змін.
З приводу наказу №1618-п від 21 липня 2020 року та Наказу №1640-п від 24 липня 2020 року, то відсутні жодні посилання податкового органу щодо отримання в установленому законодавством порядку інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, не зазначаються реквізити листа, розпорядження, наказу або будь-якого іншого документу державних органів або органів місцевого самоврядування, який став підставою для проведення фактичної перевірки ПП "Нафта-Лукрум". Посадові особи підприємства не ознайомлювались під підпис з направленням на перевірку та наказом №1618-п від 21.07.2020 року.
Позивач наголошує, що у наказах на перевірку №1618-п від 21.07.2020 року та №1640-п від 24.07.2020 року на проведення перевірки зазначено, що період діяльності, який охоплюється перевіркою, визначається ст.102 Податкового кодексу України.
Приписи п.102.1 ст.102 ПК України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, посилання відповідача у наказах на перевірку на ст.102 Податкового кодексу України з метою визначення періоду діяльності позивача, який охоплюється предметом перевірки, є недостатнім для ідентифікації цього періоду. Зі змісту вказаної статті, період тривалістю 1095 днів має декілька початкових дат, що у свою чергу унеможливлює та суттєво ускладнює розуміння платником податків чіткої темпоральної межі контролюючого органу.
Таким чином, позивач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення №0011330510, №0011310510, №0011320510 від 28 серпня 2020 року та №0007303203 від 19.08.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На електронну адресу суду 19 лютого 2021 року вх.№2944/21-ел та на адресу суду 22 лютого 2021 року вх.№14054/21 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог приватного підприємства "Нафта-Лукрум", вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового, митного та іншого законодавства, що полягає у наступному.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 24.07.2020 №1640-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 27.07.2020 №№2160,2161 проведено фактичну перевірку господарської одиниці (автозаправна станція) за адресою: провулок Баглійський, 3/А, м.Кам'янське, Дніпропетровська область, в якій здійснює господарську діяльність ПП "Нафта-Лукрум", складений акт перевірки від 28.07.2020 №44091/04-36-32-03/43043456, який направлено на адресу платника засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий ним 29.07.2020 року (акт відмови від підписання матеріалів та отримання акта перевірки від 27.07.2020 №034190).
З урахуванням незгоди з висновками акту перевірки від 28.07.2020 №44091/04-36-32-03/43043456, платником подано заперечення від 14.08.2020 №12/8 (вхідний від 17.08.2020 №103468/10 ГУ ДПС у Дніпропетровській області).
ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення ПП "Нафта-Лукрум" залишені без розгляду у зв'язку з недотриманням платником 10 - денного терміну їх подання (лист від 19.08.2020 №81442/10/04-36-32-03).
Перевіркою встановлено порушення ПП "Нафта-Лукрум": підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, реалізація на акцизному складі за адресою: провулок Баглійський, 3/А, м.Кам'янське, Дніпропетровська область, пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального (1-й резервуар - дизельне пальне, 2-й резервуар - бензин А-95, 3-й резервуар - скраплений газ).
За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2020 року №0007303203 про застосування штрафних санкцій за реалізацію пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального 60 000,0 грн.
Зазначені рішення надіслані платнику засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення (поштове відправлення №5193110419598) та отримано платником з відміткою про вручення 09.09.2020 року.
Перевіркою встановлено реалізацію ПП "Нафта-Лукрум" пального з акцизного складу за адресою: провулок Баглійський, 3/А, м.Кам'янське, Дніпропетровська область без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального (1-й резервуар - дизельне пальне, 2-й резервуар - бензин А-95, 3-й резервуар - скраплений газ).
За вказаним порушенням до ПП "Нафта-Лукрум" застосовано штрафну санкцію у загальному розмірі 60 000,00 грн. згідно з пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України.
З приводу Наказу №1618-п від 21.07.2020 року, представник відповідача зазначив, що підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі якого було призначено перевірку, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
02 березня 2021 року на електронну адресу суду від представника ПП "Нафта-Лукрум" надійшла відповідь на відзив вх.№3544/21-ел, в якій останній після ознайомлення з відзивом на позовну заяву звернув увагу на таке.
Відповідач у своєму відзиві надає пояснення стосовно наказу №1618-п від 21.07.2020 року про проведення фактичної перевірки ПП "Нафта-Лукрум", однак жодного пояснення стосовно наказу №1640-п від 24.07.2020 року не надає.
Крім того, у позовній заяві позивач аргументує протиправність винесених відповідачем чотирьох податкових повідомлень-рішень, а відповідач у відзиві згадує тільки про три податкові повідомлення-рішення, а пояснення надає по одному №0007303203 від 19.08.2020 року форми "ПС", що складене на підставі Акту (довідки) №44091/04-36-32-06/43043456 від 28.07.2020 року.
У наказах 1618-п від 21.07.2020 року та №1640-п від 24.07.2020 року не міститься конкретної інформації про порушення вимог законодавства передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5. п.80.5 статті 80 ПК України. Таку інформацію до моменту призначення проведення фактичної перевірки підприємства податковий орган повинен був встановити (виявити) у визначений законом спосіб до винесення вказаних наказів на перевірку ПП "Нафта-Лукрум".
Зважаючи на вищенаведене та виходячи з аналізу змісту наказів ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1618-п від 21.07.2020 року та № 1640-п від 24.07.2020 року, які не містять в собі будь-якого посилання на отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення законодавства ПП "Нафта-Лукрум", підприємство наголошує, що призначення проведення фактичних перевірок ПП "Нафта-Лукрум" було безпідставним та відповідно незаконним, оскільки державні органи зобов'язанні діяти у чіткій відповідності до вимог закону, що в даному випадку відповідачем не було дотримано.
На електронну адресу суду 04 березня 2021 року вх.№3748/21-ел та на адресу суду 11 березня 2021 року вх.№19341/21 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких останній акцентує увагу суду на наявність правових позицій Верховного Суду щодо правомірності фактичної перевірки відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2019 року по справі №812/1112/16 (адміністративне провадження №К/9901/40300/18) підтримав у постанові Донецького апеляційного адміністративного суді від 24.10.2017 року наступну позицію, що суд критично оцінює доводи щодо наявності єдиної підстави для проведення фактичної перевірки платника за п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, такої, як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків. Суд зазначає, що дана норма законодавства є альтернативною та містить також приписи щодо такої самостійної підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що виділено в окрему підставу сполучника "також", який на переконання колегії суддів, вжито у значенні «крім того», інакше зазначення такої підстави для проведення перевірки в нормі закону взагалі втрачає сенс.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі №815/1978/18 (адміністративне провадження №К/9901/68969/18) вказав, що: «...Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача. ...Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст.19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ начальника №2799 від 25 квітня 2018 року є законним".
17 березня 2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення вх.№4407/21-ел, в яких представник зазначила, що практика Верховного Суду із вказаних питань 2016-2019 років вже не є актуальною, а для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо цей підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
Призначення перевірки без наявності підстав не відповідає визначеній в оскаржуваних наказах меті перевірки та відповідним нормам, визначеним в ст.19 ПК України, у зв'язку з чим у ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні повноваження на проведення перевірки ПП "Нафта-Лукрум".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, дослідивши усі надані сторонами заяви по суті справи, визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року продовжено строк підготовчого засідання в адміністративній справі №160/382/21 на 30 днів.
За заявою представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16 червня 2021 року вх.№9630/21-ел, суд допустив процесуальне правонаступництво та замінив відповідача по справі на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), місцезнаходження: вул.Сімферопольська, буд.17-а, місто Дніпро, 49005.
Останнє судове засідання у справі відбулося 15 липня 2021 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, адміністративний позов просила задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Приватне підприємство "Нафта-Лукрум" зареєстроване 06 червня 2019 року за №1 223 102 0000 007029, як платник податків (реєстраційний номер 040319161675) та як платник єдиного внеску (реєстраційний номер 10000001543021) у Кам'янському ДПІ Кам'янського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Основний вид діяльності КВЕД 47.30 - роздрібна торгівля пальним.
Рішенням засновників №1 від 05.06.2019 року, на посаду директора згідно з наказом №0108/19-к прийнято ОСОБА_1
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 24.07.2020 №1640-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 27.07.2020 №№2160,2161 проведено фактичну перевірку господарської одиниці (автозаправна станція) за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність в якій здійснює ПП "Нафта-Лукрум", складений акт перевірки від 28.07.2020 №44091/04-36-32-03/43043456, який направлено на адресу платника засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий ним 29.07.2020 року (акт відмови від підписання матеріалів та отримання акта перевірки від 27.07.2020 №034190).
З урахуванням незгоди з висновками акту перевірки від 28.07.2020 №44091/04-36-32-03/43043456, платником подано заперечення від 14.08.2020 №12/8 (вхідний від 17.08.2020 №103468/10 ГУ ДПС у Дніпропетровській області).
ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення ПП "Нафта-Лукрум" залишені без розгляду у зв'язку з недотриманням платником 10 - денного терміну їх подання (лист від 19.08.2020 №81442/10/04-36-32-03).
Перевіркою встановлено порушення ПП "Нафта-Лукрум": підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, реалізація на акцизному складі за адресою: провулок Баглійський, 3/А, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального (1-й резервуар - дизельне пальне, 2-й резервуар - бензин А-95, 3-й резервуар - скраплений газ).
За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2020 року №0007303203 про застосування штрафних санкцій за реалізацію пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального - 60 000,0 грн. згідно з пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України.
Головним управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 21.07.2020 року 1618-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.07.2020 №№2107, 2109 проведено фактичну перевірку АЗС: вул. Лівобережна, 1/А, смт.Курилівка, Дніпропетровська область, яка належить ПП "Нафта-Лукрум", за результатами якої складено акт перевірки від 06.08.2020 року №0135/04/36/05/РРО/43043456.
Перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу на загальну суму 107,50 грн. (продаж палива (скрапленого газу) об'ємом 10,75 л.), чим порушено п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Також перевіркою встановлено продаж палива (скрапленого газу) без наявності відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю паливом на АЗС за адресою: вул. Лівобережна, 1/А, смт. Курилівка, Дніпропетровська область (27.07.2020 придбано 10,75 л. скрапленого газу на суму 107,5 грн.), чим порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним».
Крім того, перевіркою встановлено реалізацію пального за період з 01.04.2020 по 27.07.2020 на акцизному складі, розташованого за адресою: вул. Лівобережна, 1/А, смт. Курилівка, Дніпропетровська область, пального без застосування обладнання та введених належним чином в експлуатацію рівномірів-лічильників на 3-х місцях відпуску пального (1-й резервуар - дизельне пальне, 2-й резервуар - бензин А-95, 3-й резервуар - скраплений газ), чим порушено пп. 230.1.2. п.230.1 ст.230 Кодексу.
За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020:
№0011330510, згідно з яким застосовано до ПП "Нафта-Лукрум" штрафні (фінансові) санкції у сумі 250 000 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії;
№011310510, згідно з яким застосовано до ПП "Нафта-Лукрум" штрафні (фінансові) санкції у сумі 60 000 грн. (20 000 грн. х3) за не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі;
№011320510, згідно з яким застосовано до ПП "Нафта-Лукрум" штрафні (фінансові) санкції у сумі 10,75 грн. (107,5 грн. х 10%) за непроведення розрахункових операцій через РРО, вчинене вперше.
Судом встановлено, що 31 серпня 2020 року ПП "Нафта-Лукрум" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській поштовим відправленням отримало вказані податкові повідомлення-рішення.
Позивач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення №0011330510, №0011310510, №0011320510 від 28 серпня 2020 року та №0007303203 від 19.08.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пункт 75.1.3 статті 75 ПК України).
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 ПК України.
З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Нормами цього наказу встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.
Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущеного пального.
Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП, який складається у двох примірниках.
Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.
Тобто, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі якого було призначено перевірку, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде-перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Враховуючи численну практику Верховного Суду, суд також критично оцінює доводи позивача щодо наявності єдиної підстави для проведення фактичної перевірки платника за п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, такої, як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків. Суд зазначає, що дана норма законодавства є альтернативною та містить також приписи щодо такої самостійної підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що виділено в окрему підставу сполучника "також", який на переконання суду вжито у значенні «крім того», інакше зазначення такої підстави для проведення перевірки в нормі закону взагалі втрачає сенс.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі №815/1978/18 (адміністративне провадження №К/9901/68969/18) вказав, що: норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази про проведення фактичних перевірок позивача є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд не вбачає законних підстав для визнання наказів протиправними та їх скасування.
Відповідно до п.230.1 ст.230 Кодексу акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Згідно з пп 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу , акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Судом встановлено, що в порушення вказаної норми ПП «Нафта-Лукрум» за двома об'єктами здійснення реалізації пального та знаходження акцизних складів останні не обладнані у введених в експлуатацію резервуарах рівнемірами-лічильниками та відповідно не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.
Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п.128-1.1 ст.128 Податкового кодексу України за не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або за незареєстрований витратомір-лічильник спирту етилового.
Тобто, за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України у відповідності до п.128-1.1 ст.128 ПК України ПП «Нафта-Лукрум» правомірно визначено штрафні санкції у розмірі 60000 грн. (3-х резервуарів по 20000 грн.) по кожному об'єкту перевірок.
При цьому суд не приймає посилання позивача на обставини, які начебто заважали своєчасно придбати та забезпечити об'єкти перевірок рівномірами-лічильниками, так як зазначені обставини, які пов'язані із затримкою поставок ріномірів-лічильніків на адресу позивача з боку його контрагентів, не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в цій частині.
Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону №481, зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зміни до Закону №481 набули чинності з 01.07.2019.
Відповідно до ст.15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за заявою суб'єкта господарювання, а видача або рішення про відмову у видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до статті 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно до пунктів 11, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого ії переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки АГЗС позивача у смт. Курилівка було встановлено реалізацію пального без отримання відповідної ліцензії та без застосування зареєстрованого та визначеного чинним законодавством РРО, суд також погоджується з правомірністю податкових повідомлень-рішень, якими визначені штрафні санкції за вказані порушення, а саме за реалізацію пального без отримання відповідної ліцензії та без застосування РРО.
Наявність виявлених порушень та, відповідно, правомірність винесення у подальшому податкових повідомлень-рішень знайшли своє підтвердження у свідченнях свідків, які були допитані судом у судовому засіданні 08 липня 2021 року.
Так, свідок ОСОБА_2 повідомив, що він працює у відділі фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. 27 липня 2020 року він разом з ОСОБА_3 проводив фактичну перевірку приватного підприємства "Нафта - Лукрум" на АГЗС с. Курилівка на підставі наказу та направлень. Під час проведення перевірки було встановлено, що на АГЗС реєстратор розрахункових операцій відсутній. Перевіряючими було придбано 10,75 л скрапленого газу, після оплати працівником підприємства видано чек невстановленого зразка. Після цього вони повідомили працівника підприємства про перевірку. Приїхав чоловік, сказав що він директор, але посвідчення не пред'явив. З актом перевірки ознайомитись ніхто не виявив бажання, у зв'язку з чим акт перевірки було направлено поштою. Також під час перевірки на АГЗС приватного підприємства "Нафта - Лукрум" було встановлено відсутність рівномірів у трьох резервуарах.
Свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона працює у відділі фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. 27 липня 2020 року вона проводила фактичну перевірку приватного підприємства "Нафта - Лукрум" разом з ОСОБА_2 на підставі наказу та направлень. Перевіряли рівноміри, якими мають бути обладнані АГЗС. Придбали на АГЗС 10,75 л. скрапленого газу. Працівником підприємства було видано чек невстановленого зразка. Реєстратора розрахункових операцій на АГЗС не було, ліцензії на торгівлю пальним також не було. Також в цей час на АГЗС заправлялись і інші автомобілі. АГЗС продовжувала працювати і після пред'явлення перевіряючими документів на перевірку. Приїжджав директор підприємства і сказав, що нічого підписувати не буде.. Працівники підприємства відмовились від підпису в акті перевірки, тому акт направляли поштою. На АГЗС було три резервуари: дизельне пальне, бензин А 95 та скраплений газ. У вказаних резервуарах було встановлено також відсутність рівномірів.
Враховуючи вищевказане, доводи представника позивача про те, що фактична перевірка була проведена з порушенням строків визначених у ст.102 ПК України та з неналежним ознайомленням під підпис посадових осіб ПП "Нафта-Лукрум" з направленнями та наказами на перевірку, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими доказами, що містяться в матеріалах справи.
У розумінні ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Приймаючи рішення у справі, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з тим, що протягом судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 липня 2021 року.
Суддя В.М. Олійник