Справа №766/18830/19
н/п 1-кс/766/7150/21
03 серпня 2021 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
29 липня 2021 року представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, в якій просив:
Визнати незаконною та скасувати постанову від 21.12.2020 року слідчого СВ Херсонського ВП ХВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 року.
Направити матеріали кримінального № 12019230040003128 від 19.09.2019 року для подальшого розслідування до СВ Херсонського районного управління поліції ( колишнього - Херсонського ВП ХВП ) ГУНП України в Херсонській області
Обґрунтування скарги.
В проваджені СВ Херсонського ВП ХВП ГУНП України в Херсонській області перебувало кримінальне провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
По даному провадженню ОСОБА_3 був визнаний потерпілим.
01.07.2020 року слідчий СВ Херсонського ВП ХВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 року. Підставою такого рішення вказана відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_6 оскаржив її до слідчого суді Херсонського міського суду, ухвалою слідчого судді скасовано постанову слідчого про закриття провадження. Підставою такого рішення вказана неповнота судового розслідування, не відповідність висновків слідчого обставинам справи та не дослідження певних доказів та доводів потерпілого та його представників.
Після скасування в період з 20.07.2020 року по 08.10.2020 року, слідчий не провів жодної слідчої дії, з тих на яких наполягала сторона потерпілого. Дану бездіяльність слідчий мотивував тим фактом, що провадження в нього не має і воно знаходиться в процесуального керівника на вивченні.
Не провівши жодної слідчої дії, 08.10.2020 р. слідчий СВ Херсонського ВП ХВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 року. Підставою такого рішення не вказано у самій постанові. Зазначено лише що на підставі абз.14 ст.284 КПК України ( про що мав на увазі слідчий не зрозуміло ).
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_6 оскаржив її до слідчого суді Херсонського міського суду, ухвалою слідчого судді скасовано постанову слідчого про закриття провадження. Підставою такого рішення вказана неповнота судового розслідування, не відповідність висновків слідчого обставинам справи та не дослідження певних доказів та доводів потерпілого та його представників.
Після цього, 03.12.2020 року, представником потерпілого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_4 було подано клопотання про проведення слідчих дій. Відповідно до відповіді слідчого дане клопотання було задоволено.
Не провівши жодної слідчої дії зазначених у клопотанні від 03.12.2020 року , слідчий СВ Херсонського ВП ХВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_5 21.12.2020 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 року. Підставою такого рішення вказано, що строк досудового розслідування закінчився, а слідчий суддя відмовив у його продовжені.
Копія даного рішення, потерпілий та його представник отримали лише 22.07.2021 року. Доказів направлення сторонам зазначеної постанови у 2020 році в матеріалах провадження не має.
ОСОБА_3 , не може погодитись із прийнятим рішенням. Вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
Доводи сторін:
Представник скаржника надав заяву про розгляд скарги у його відсутність. Зазначив, що скаргу підтримує у повному обсязі.
Слідчий про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином - шляхом направлення повісток, однак у судове засідання не з'явився. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України його неприбуття у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим відділом ХВП ГУНП в Херсонській області було надано матеріали кримінального провадження № 12019230040003128 від 19.09.2019 р.
Мотивація суду:
Дослідивши додані до скарги матеріали, матеріали кримінального провадження № 12019230040003128, слідчий суддя прийшов до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з таких підстав:
За змістом ст.110КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи. Зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту прав та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
Оскаржувана постанова є невмотивованою та необґрунтованою, що підтверджується наступним.
Слідчий закрив кримінальне провадження на підставі абзацу 14 ч.1 ст.284КПК України, не зазначивши конкретного пункту, тоді як частина 1 ст.284КПК України містить кілька пунктів, кожен з яких є самостійною підставою для закриття кримінального провадження і кримінальне провадження може бути закрито тільки з підстав, визначених ст.284КПК України. Крім зазначення норми КПК України у постанові має бути вказана і конкретна фактична підстава, чого слідчим не зроблено. У мотивувальній частині постанови слідчий зазначає про строки досудового розслідування, але в резолютивній частині слідчий про це не зазначає.
У скарзі представники ОСОБА_3 навели низку доводів, які вказують на неповноту досудового розслідування, і на які постанова про закриття кримінального провадження не містить відповідей.
Першу постанову про закриття кримінального провадження слідчий виніс у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Після скасування вказаної постанови слідчий не вчинив жодної слідчої дії, але закрив кримінальне провадження з інших підстав, при цьому не спростувавши доводів потерпілого, які стали підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Другу постанову про закриття слідчий виніс пославшись на абз.14 ст.284 КПК України, яка не відповідає тому, що зазначає слідчий у постанові про закриття.
Незважаючи на те чи закінчились строки досудового розслідування чи ні, досудове розслідування повинно бути ефективним.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто винив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається виконання слідчим завдань кримінального провадження.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних, бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства ( «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення ( «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
В пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Резолютивна частина постанови повинна випливати з мотивувальної частини, бути її логічним завершенням. Проте резолютивна частина постанови аж ніяк не впливає з її мотивувальної частини.
Згідно ч. 1 ст.307КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру, зобов'язання припинити певну дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги, тобто ч.1 ст.307КПК України не передбачено слідчим суддею визнавати незаконними рішення слідчого.
Тому вимога про визнання постанови незаконною не входить до повноважень слідчого судді.
З урахуванням доводів, викладених у скарзі, скаржник не пропустив строк на звернення до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 110, п.2 ч.1 ст.284, ст.ст.303, 307 КПК України, слідчий суддя,
постановила :
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 від 21.12.2020 року про закриття кримінального провадження № 12019230040003128.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1