Єдиний унікальний № 333/3931/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/790/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
2 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2021 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 вересня 2021 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 181600 грн., -
Слідчий СВ відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
24 травня 2021 року в період часу з 07 годин 40 хвилин до 16 годин 14 хвилин, ОСОБА_10 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та невстановленими під час досудового слідства особами, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , де впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження металопластикового вікна, проникли до вищевказаного будинку, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_12 на загальну суму 88123 гривень.
Крім того, 4 червня 2021 року в період часу з 08 годин 50 хвилин до 15 годин 19 хвилин, ОСОБА_10 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та невстановленими під час досудового слідства особами, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , де впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає , шляхом пошкодження металопластикового вікна, проникли до вищевказаного будинку, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_13 , на загальну суму 30500 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 липня 2021 року в період часу з 08 годин 00 хвилин до 11 годин 45 хвилин, ОСОБА_10 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та невстановленими під час досудового слідства особами, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , де впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає , шляхом пошкодження металопластикового вікна, проникли до вищевказаного будинку, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_14 на загальну суму 20000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
25 травня 2021 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082040000591 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 9-11).
14 липня 2021 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 95-97).
14 липня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 110-112).
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та погодився з доводами про те, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести ухвалу про обрання іншого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання, є раніше не судимою особою, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, має гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, під час обрання запобіжного заходу підозрюваний визнав свою вину, таким чином підстав вважати, що останній може ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність немає.
Вказує, що ухвала суду першої інстанції не відповідає законним вимогам, оскільки обґрунтування обрання найбільш тяжкого запобіжного заходу тяжкістю злочину є неправильним, бо тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Звертає увагу на те, що в ухвалі суду першої інстанції не обґрунтовано, що інші заходи не є достатніми для забезпечення щодо ухилення від слідства та виконання інших процесуальних рішень, щодо скоєння інших злочинів щодо продовження злочинної діяльності, щодо зважання досудовому слідству у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав подану ним апеляційну скаргу, зазначив, що підозрюваний раніше не судимий, має 5 дітей, кається. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану його захисником апеляційну скаргу.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який законом віднесено до тяжких злочинів проти власності та за вчинення якого передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не факту конкретного їх вчинення.
Так, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів проти власності, а також суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 6 років, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Крім того, ОСОБА_7 не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що вчинення корисливих злочинів є джерелом його існування, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Встановлені ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, який відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, у тому числі, у вигляді цілодобового домашнього арешту, як того вимагає апелянт, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування чи суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Доводи захисника про те, що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, має гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, визнає провину, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, посилання захисника з приводу наявності у підозрюваного п'ятьох неповнолітніх дітей є не підтвердженими, оскільки як випливає із свідоцтв про народження у всіх випадках в графі батько зазначений « ОСОБА_15 », а не підозрюваний ОСОБА_7 .
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження містяться свідоцтва про народження ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , у зв'язку із чим є незрозумілим посилання захисника на наявність 5 неповнолітніх дітей, яких нібито має на утриманні підозрюваний ОСОБА_7 (а.с. 124-127).
Також, колегія суддів зауважує, що слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави у сумі 181600 грн., як альтернативний запобіжний захід, який як випливає із матеріалів кримінального провадження був помірний для ОСОБА_7 , у зв'язку із тим, що заставу внесено та підозрюваний звільнений з-під варти (а.с. 149).
Всі інші доводи апеляційної скарги були досліджені судом при обранні запобіжного заходу і ним надана належна оцінка, а жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2021 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 вересня 2021 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 181600 грн., залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 333/3931/21