ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2021Справа № 910/6042/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
2. Національного банку України
до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С. Інвест»
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссахар - Зевулун Імпорт-Експорт»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»
про визнання недійсним результату аукціону, договору купівлі - продажу та договору відступлення прав вимоги
За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.08.2021.
Генеральний прокурор в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С. Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссахар - Зевулун Імпорт-Експорт» про визнання недійсним результату аукціону, договору купівлі - продажу та договору відступлення права вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Підготовче провадження у справі призначено на 24.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 відкладено судове засідання на 14.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі, розгляд справи відкладено на 12.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 02.08.2021.
Прокурор та представник третьої особи у судовому засіданні 02.08.2021 надали свої усні пояснення, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Позивачі та відповідачі в судове засідання 02.08.2021 не з'явились, хоча про час та місце розгляду прави повідомлені належним чином.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивачі та відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд враховує, що явка представників учасників у судове засідання 02.08.2021 обов'язковою не визнавалась, а самі позивачі та відповідачі не повідомляли суд про наміри подання доказів чи неможливості їх подання.
В судовому засіданні 02.08.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
05.01.2015 за замовленням ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» Оніщенка Сергія Костянтиновича Товарна біржа «Перша Товарна Біржа» провела аукціон із продажу прав грошових вимог (загальна сума грошових вимог 34 236 690, 66 грн) ПАТ «Банк Столиця» до ТОВ «Укрметалзабезпечення» за кредитним договором № 19/07-К від 19.09.2007 та ТОВ «Альтернатива Груп» за кредитним договором № 24/07-К від 26.12.2007, виконання яких (прав вимоги) забезпечено згідно з договорами застави товарів в обороті від 25.11.2008 № 19/07-K-2Z і № 24/07-K-4Z, заставодавцем за якими є ТОВ «Торговий дім «Ресурси».
За результатом аукціону право на придбання зазначених прав вимоги (загальна сума грошових вимог 34 236 690, 66 грн) одержало ТОВ «І.С. Інвест» за ціною 68 186, 80 грн про, що було складено протокол публічних торгів (аукціону) ТБ «Перша Товарна Біржа», лот № 1 від 05.01.2015.
12.01.2015 між ПАТ «Банк Столиця» в особі ліквідатора Оніщенка С.К. та ТОВ «І.С. Інвест» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.
05.04.2016 вказані вище права вимоги на загальну суму 34 236 690, 66 грн ТОВ «І.С. Інвест» відступило на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» на підставі договору відступлення права вимоги № 05/04/16.
Генеральний прокурор, зазначає, що результат вказаного аукціону та укладені внаслідок його проведення договори від 12.01.2015 та 05.04.2016 є такими, що підлягають визнанню недійсними.
Позов обґрунтовано тим, що ліквідатор ПАТ «Банк Столиця» Оніщенко С.К. своїми діями заподіяв Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збитки на суму 29 060 352, 13 грн, оскільки Оніщенко С.К. , будучи службовою особою Національного банку України, уповноваженою на виконання функцій ліквідатора ПАТ «Банк Столиця», неналежно виконуючи свої службові обов'язки щодо забезпечення найбільш ефективного продажу активів банку, здійснивши продаж майна, а саме забезпечених заставою прав вимог банку на суму 34 236 690, 66 грн за кредитним договором № 19/07-К від 19.09.2007 до позичальника ТОВ «Укрметалзабезпечення» та за кредитним договором № 24/07-К від 26.12.2007 до ТОВ «Альтернатива Груп» за заниженою вартістю в сумі 68 186, 80 грн.
Прокурор звертає увагу суду, що у зв'язку із встановленням доказів зловживань Оніщенком С.К., йому 29.03.2019 повідомлено про підозру, а 24.12.2019 обвинувальний акт направлено до суду. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.06.2020 підтверджено вказані обставини, а ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» Оніщенка С.К. звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор також звертає увагу суду, що в силу п. 10.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369, вибір способів продажу активів банку здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор виставляє для продажу активи банку за ринковою вартістю, визначеною незалежним оцінювачем.
Із протоколу № 01-01/15 аукціону з продажу майна ПАТ «Банк Столиця» від 05.01.2015 та договору від 12.01.2015 вбачається, що на аукціоні продавалися права грошових вимог ПАТ «Банк Столиця» до ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива Груп» з урахуванням того, що вони забезпечені заставою ТОВ «ТД «Ресурси».
Із 2-х Звітів про незалежну оцінку від 20.08.2014, виконаних суб'єктом підприємницької діяльності Черновим А.В., якими була визначена вартість згаданих прав вимоги для проведення аукціону, вбачається, що оцінка вартості вказаних прав вимоги була здійснена оцінювачем без урахування того, що вони забезпечені заставою ТОВ «ТД «Ресурси».
Крім того, рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем Національного банку України від 27.11.2014 № 528 погоджено порядок продажу майнових прав за кредитними договорами між ПАТ «Банк Столиця» та юридичними особами. Погодження на продаж прав вимоги за договором про заставу товарів в обороті за вказаними кредитними договорами не надавалось.
Заявник вказує, що права вимоги на загальну суму 34 236 690, 66 грн були оцінені оцінювачем Черновим А.В. та виставлені ліквідатором Оніщенком С.К. для продажу на аукціон за заниженою ціною, що становила 61 988 грн та були продані за 68 186, 80 гривень.
Вказані дії призвели до порушення державних інтересів України, які пов'язані з невиконанням нормативних вимог Національного банку України та тим, що у зв'язку з ліквідацією ПАТ «Банк Столиця» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив виплати гарантованих державою сум відшкодування за депозитами вкладникам вказаного банку.
Виплати гарантованих державою сум за депозитами вкладникам ПАТ «Банк Столиця» були здійснені Фондом за рахунок державної власності. Внаслідок чого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набув до ПАТ «Банк Столиця» права грошової вимоги для відшкодування вказаних витрат, здійснених за рахунок державної власності.
У зв'язку з продажем прав вимоги ПАТ «Банк Столиця» до ТОВ «Укрметалзабезпечення» та ТОВ «Альтернатива Груп», забезпечених заставою ТОВ «ТД «Ресурси» на аукціоні 05.01.2015 за заниженою вартістю, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб було позбавлено можливості повернути в державну власність витрати на загальну суму 29 060 352, 13 грн.
З врахуванням викладеного Генеральний прокурор в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України звернувся до Господарського суду з позовом до ПАТ «Банк Столиця», ТОВ «І.С. Інвест» та ТОВ «Іссахар - Зевулун Імпорт-Експорт», за участю третьої особи - ТОВ «ТД «Ресурси» про визнання недійсним: результату аукціону з продажу прав вимоги ПАТ «Банк Столиця», проведеного 05.01.2015 Товарною біржою «Перша Товарна Біржа» (протокол від 05.01.2015, лот № 1), договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 12.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця» в особі ліквідатора від Національного банку України і Товариством з обмеженою відповідальністю «І.С. Інвест» та договору відступлення прав вимоги № 05/04/16 від 05.04.2016, укладеного між ТОВ «І.С. Інвест» та ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт».
Змістом ст. 4 ГПК України підтверджується, що процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/19729/16 за позовом ТОВ «Торговий дім «Ресурси» до ПАТ «Банк Столиця», ТОВ «І.С. Інвест», треті особи: ТОВ «Укрметалзабезпечення», ТОВ «Альтернатива Груп», ТБ «Перша Товарна Біржа», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України. Предметом розгляду справи було визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ «Банк Столиця», проведених 05.01.2015 Товарною біржею «Перша Товарна Біржа» та визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 12.01.2015 між ПАТ «Банк Столиця» та ТОВ «І.С.Інвест».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі 910/19729/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017, у задоволені позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів проведеним аукціоном та укладеним за його наслідками договору від 12.01.2015, а сам проведений аукціон та укладений за його наслідками договір не суперечить інтересам держави та суспільства.
Предмет розгляду справи № 910/19729/16 та пункт один, два позовної заяви справи № 910/6042/21, яка розглядається на даний час є ідентичними, але сторони у справах відрізняються за суб'єктним складом.
В подальшому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що також є позивачем у даній справі, звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/19729/16 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви Фонд гарантування вкладів фізичних осіб послався на те, що підставами для перегляду судового рішення у справі № 910/19729/16 за нововиявленими обставини є обставини неналежного виконання ліквідатором ПАТ «Банк Столиця» своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, недоліки звітів про оцінку права вимоги щодо неврахування наявності забезпечень заставами, факт незабезпечення належної оцінки вартості прав вимоги за кредитними договорами № 19/07-К від 19.08.2007 та № 24/07-К від 26.12.2007, подальший продаж цих прав вимоги за кредитними договорами під час аукціону від 05.01.2015 року та укладення 12.01.2015 року Договору купівлі-продажу прав вимоги без врахування реальної вартості прав вимоги за договорами про надання кредитів. Означені обставини були викладені в ухвалі Вищого антикорупційного суду України від 04.06.2020 у справі № 991/2995/19, якою встановлено порушення з боку продавця (ПАТ «Банк Столиця») норм закону при укладенні Договору купівлі-продажу прав вимоги від 12.01.2015 та наявність у діях ліквідатора цієї фінансової установи ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (Службова недбалість). Водночас наведеною ухвалою кримінальне провадження, в якому пред'явлено обвинувачення Оніщенку Сергію Костянтиновичу (що діяв від імені ПАТ «Банк Столиця» при підписанні договору), було закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а обвинуваченого - звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/19729/16, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 та постановою Верховного Суду від 24.12.2020, відмовлено у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/19729/16, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/19729/16 залишено в силі.
Підставами розгляду заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд рішення господарського суду № 910/19729/16 від 16.01.2017 за нововиявленими обставинами викладеними фондом та підстави, викладені в позовній заяви Генеральним прокурором в даній справі в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Національного банку України про визнання недійсним аукціону та договорів є однаковими.
Отже, предмет розгляду справи № 910/19729/16 з урахуванням заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та предмет (пункт один, два позовної заяви) справи № 910/6042/21, яка розглядається на даний час є ідентичними і заявлені з тих самих підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/19729/16 якою розглянуто заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд рішення суду у справі за нововиявленими обставинами встановлено наступне.
У рішенні від 16.01.2017 у справі № 910/19729/16 Господарським судом міста Києва було враховано, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
Судом зроблено висновок про відсутність доказів наявності у будь-якої із сторін Договору від 12.01.2015 року наміру щодо настання відповідних наслідків, що порушували б інтереси держави та суспільства, у той час як наявність у ПАТ «Банк Столиця» суми непогашеного рефінансування перед Національним банком України ніяким чином не вказує на наявність наміру відповідача один при укладанні спірного правочину порушити інтереси держави і суспільства.
Обставини, які свідчать про наявність дійсних намірів у сторін цього правочину щодо настання наслідків, які б порушували інтереси держави та суспільства, не було встановлено й ухвалою Вищого антикорупційного суду України від 04.06.2020 року в справі № 991/2995/19.
Посилання заявника на те, що факт недійсності спірного Договору від 12.01.2015 року було у встановленому законом порядку доведено висновками, викладеними в ухвалі Вищого антикорупційного суду України від 04.06.2020 року в справі № 991/2995/19, не беруться судом до уваги, оскільки в рамках вищенаведеної кримінальної справи питання щодо недійсності означеного господарського договору не розглядалося та не входило до предмета доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Господарський суд з урахуванням викладеного та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів порушення процедури проведення Товарною біржою «Перша Товарна Біржа» аукціону з продажу прав грошових вимог ПАТ «Банк Столиця» за відповідними кредитними договорами та відсутності доказів наміру хоча б у однієї із сторін договору щодо настання негативних наслідків інтересам держави і суспільства, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позову щодо визнання недійсним результату аукціону з продажу прав вимоги ПАТ «Банк Столиця», проведеного 05.01.2015 Товарною біржою «Перша Товарна Біржа» (протокол від 05.01.2015, лот № 1) та договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 12.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця» в особі ліквідатора від Національного банку України і Товариством з обмеженою відповідальністю «І.С. Інвест».
Щодо позовної вимоги Генерального прокурора в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Національного банку України про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги № 05/04/16 від 05.04.2016, укладеного між ТОВ «І.С. Інвест» та ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).
Суд зазначає, що однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується факт наявності спричинення шкоди інтересам держави та суспільства, укладеним між ТОВ «І.С. Інвест» та ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» договором відступлення права вимоги від 05.04.2016 № 05/04/16, тому у задоволені позову про визнання недійсним вказаного договору слід відмовити.
За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів держави, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин і підстав.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 03.08.2021.
Суддя І.В. Алєєва