2010 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.,
Макарчук Л.В.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим, - про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9,
на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2010 року,
у грудні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що вона відповідно до рішення Центральної районної ради м. Сімферополя № 55(6) від 01.03.1977 р. є наймачем квартири АДРЕСА_1. Крім позивача в спірній квартирі також зареєстровані відповідачі. З вересня 2005 року відповідачі у спірній квартирі не проживають, їх місце знаходження не відомо, особистого майна відповідачів в квартирі немає. Реєстрація відповідачів в спірній квартирі порушує право позивачки на користування житлом, оскільки вона несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг. За таких обставин вона просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - АДРЕСА_1 та зобов'язати ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Криму зняти відповідачів з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 - ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд неправомірно взяв до уваги пояснення свідків з боку відповідачів, які мешкають в іншій частині міста, тоді як свідчення свідків з її боку, які проживають у сусідніх зі спірною квартирою квартирах не були враховані.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні її позовних вимог, суд виходив із того, що вона не надала суду достатньо переконливих та допустимих доказів, які б підтверджували факт відсутності відповідачів у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильній оцінці наданих сторонами доказів, правильному визначенню характеру та змісту виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є наймачем квартири АДРЕСА_1, в якій відповідачі зареєстровані як члени сім»ї наймача. Розрахункові книжки за надані послуги електропостачання і газопостачання оформлені на відповідачку ОСОБА_6, яка систематично на протязі останніх років сплачує рахунки енерго - і газопостачальників. Також судом встановлено, що відповідачі систематично сплачують послуги зв'язку, починаючи з 2006р., а також за вищезгаданою адресою - послуги мережі Інтернету (арк. 35-80).
Свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, - підтвердили факт проживання відповідачів у спірній квартирі в період, зазначеній у позовній заяві, а саме: з 2005р. до теперішнього часу.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, на підставі ст. 72 ЖК України.
Колегія суддів не приймає до уваги довід апелянта про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання свідків: ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які є сусідками позивачки, і які підтвердили факт відсутності відповідачів на спірній житловій площі понад строки, встановлені ст. 71 ЖК України, оскільки будь-якими іншими допустимими доказами обставини, на які посилається позивачка, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не підтверджуються. Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.
Враховуючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про його неправильність, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9 - відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.
Судді: