Справа № 2о-113/10
08 червня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
судді Масалигіної Н.С.
при секретарі Боженко Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності трудової книжки, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим,
30.03.2010 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту приналежності йому трудової книжки, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 01.03.1967 року була заповнена трудова книжка на ім'я заявника, однак при заповненні в його прізвищі була допущена помилка, а саме прізвище вказане як «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1». Крім того, у графі «освіта» - 8 класів перекреслено та виправлено на 11 класів вечірньої середньої школи № 1 м. Сімферополя. У теперішній час йому необхідно встановити приналежність йому трудової книжки для нарахування пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим. Внести зміни поза судовим порядком він не має можливості, оскільки із-за поганого самопочуття виїхати до м. Дніпропетровська не має можливості.
В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, вимоги, викладені у заяві підтримала в повному обсязі по тих ж підставах і зазначила, що встановлення юридичного факту необхідно для нарахування ОСОБА_1 пенсії.
Представник зацікавленої особи - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, направив до суду клопотання з проханням розглядати справу у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи доводи представника позивача, та приймаючи до уваги клопотання представника зацікавленої особи, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити з наступних підстав.
У сенсі статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 3 Кодексу зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особою, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України НОМЕР_1, який був виданий 22 березня 2002 року Залізничним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим, заявником є ОСОБА_1 (а.с.8).
Згідно копії трудової книжки від 01.03.1967 року, прізвище, ім'я та по батькові заявника вказано як ОСОБА_3, а також 8 класів перекреслено та виправлено на 11 класів вечірньої середньої школи № 1 м. Сімферополя (а.спр. 9).
Як вбачається з військового квітка НОМЕР_2 від 10.11.1968 року, наданого у судовому засіданні, ОСОБА_1, з 11-ми класами освіти вечірньої середньої школи № 1 м. Сімферополя, був призваний на дійсну військову службу та направлений до військової частини 10.11.1968 року, 18.12.1970 року був звільнений у запас.
Також у довідці Сімферопольського об'єднаного міського військового комісаріату АР Крим № 3468 від 15.10.2009 року вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на дійсній військовій службі у період з 10.11.2968 року по 18.12.1970 року (а.спр. 7).
Але під час заповнення трудової книжки від 01.03.1967 року, помилково було зазначено прізвище заявника ОСОБА_3 замість ОСОБА_1 (а.с.8).
Заявник ОСОБА_1 у заяві та представник заявника у судовому засіданні зазначила, що встановлення цього факту потрібно для нарахування пенсії, і законом не визначено іншого порядку встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Тому, проаналізувавши зазначені докази по справі в їх сукупності в оригіналах, суд приходить до висновку про те, що трудова книжка від 01.03.1968 року, яка видана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючого 11 класів освіти вечірньої середньої школи № 1 м. Сімферополя, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі положення Цивільного Процесуального закону (п.6 ст.256 ЦПК України), суд може встановлювати факти належності особі документів, які не належать до таких, що посвідчують особу (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року № 15 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 256, 259, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності трудової книжки, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим - задовольнити.
Встановити, що трудова книжка від 01.03.1968 року, яка видана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючого 11 класів освіти вечірньої середньої школи № 1 м. Сімферополя, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Залізничний районній суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження, та подання протягом 20 днів після цього апеляційної скарги, або у порядку, передбаченому ст.295 ЦПК України.
Суддя: